18 листопада Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій з архіпастирським візитом відвідав наймолодшу в Україні Роменську єпархію, яка у вересні цього року відсвяткувала свою першу річницю.
Архіпастир очолив Божественну літургію в Свято-Духівському кафедральному соборі міста Ромни. Всього за один рік цей древній храм, який під час усього радянського періоду перебував у запустінні, повністю оновився ззовні, почались масштабні ремонтно-відновлювальні роботи всередині. До речі, щосуботи у цьому соборі проходить молебень за здоров’я роменчан, які служать в зоні АТО, та за мир в Україні.
На початок Божественної літургії до кафедрального храму зійшлися сотні роменчан та мешканців усієї єпархії — Блаженніший Митрополит Онуфрій кожному дарував образок Роменської ікони Божої Матері. Кожний із присутніх разом з іконкою, отримав благословіння Предстоятеля і міг особисто попросити у нього святих молитов.
Його Блаженству співслужили: єпископ Роменський і Буринський Іосиф, намісник Різдва Богородиці Десятинного чоловічого монастиря м. Києва архімандрит Гедеон (Харон), прес-секретар Предстоятеля УПЦ ієромонах Пафнутій (Мусієнко), духовенство Роменської єпархії.
Під час богослужіння Його Блаженство звернувся до православних роменчан зі словами настанови, торкнувшись, зокрема, питання ставлення Церкви до політичного і суспільного життя в країні:
«Церква Христова працює на духовне вдосконалення людей, вона не працює на те, щоб додати людині земних благ, Церква піклується тим, щоби подарувати людині вічні блага, щоб зробити її достойною і здатною вмістити в себе те блаженне життя, яке Господь приготував для людини на Небі, у вічності. Земне життя має свій початок і кінець, і немає такої людини, яка б народилася і не померла, і немає такої людини, яка б народилася з мішком золота за поясом, чи яка б перед смертю наповнювала свої кишені грошима, щоб забрати їх на Небо. Буває, що іноді людині кидають у могилу гроші чи якісь інші цінності, але їй уже це не потрібне, це роблять живі для себе. Людина приходить у цей світ і покидає його без нічого. І завдання Церкви — приготувати людину за ці 70-80 років її земного життя до вічності. Сильні цього світу іноді бачать зовнішню сторону облаштування Церкви спокушаються її доступністю і простотою, і багато з них хотіли покласти на Церкву свою руку. Ті руки вже повідсихали і зотліли, а Церква є і буде. Церква завжди звершує свою головну місію: спасіння людської душі. Звичайно, піклуючись про спасіння душі, ми не відриваємо себе від світу, в якому проживаємо, нам не байдуже, що діється довкола. Ми переживаємо і намагаємось попередити про небезпеку, як добрий пастух: вовк іще далеко, а він уже збирає свою отару. Пастирю дано від Бога бачити далеко і він попереджає, щоб люди берегли себе і не впадали в гріхи, бо гріх завдає людині згубних наслідків, гріх відбирає в людини внутрішній мир і спокій і натомість приносить скорботи і хвороби. А найгірша форма прояву людської гріховності — війна, коли люди вбивають один одного. Церква знає походження війни, ми молимось за те, щоб Господь дав мир, але для початку ми повинні просити у Нього прощення гріхів. Попускаються такі скорботи нам за наші гріхи і для випробування нашої віри, нашої любові до Бога. Ми маємо сьогодні велику біду в Україні — братовбивство, гинуть найкращі наші сини, батьки, брати і чоловіки. Тому ми сьогодні молимось, щоб Господь усім нам дав розум, щоб ми збагнули, що ми не маємо що ділити на землі, бо все це залишиться, бо ми є дітьми одного батька, одного Адама і Бог хоче, щоб ми жили в любові і повазі один до одного, терпіли ближнього, таким, яким він є».
Після завершення богослужіння Предстоятель привітав правлячого архієрея єпископа Роменського та Буринського Іосифа з першою річницею єпархії та 6-літтям єпископської хіротонії, нагородивши його орденом Української Православної Церкви святого благовірного князя Ярослава Мудрого.
Владика Іосиф подякував Його Блаженству за приїзд, молитви і за високу нагороду, зазначивши, що сприймає її, як нагороду усій своїй єпархії:
«Ваше Блаженство, нам сьогодні випала велика честь: милістю Божою вперше в історії молодої Роменської єпархії, вперше в історії міста Ромни, якому вже виповнилось 1100 років, відбувся візит Митрополита Київського і всієї України. Ми щиро вдячні Вам! Ми всі стали сьогодні свідками, наскільки наше місто є православним, з якою радістю і любов’ю воно зустрічало сьогодні свого Предстоятеля. Ваше Блаженство, Ви сьогодні подарували нам свою гарячу молитву, а також образочки Роменської ікони Божої Матері. Нехай ці іконочки будуть маленькими духовними місточками між Вами, нашим отцем, і нашими прихожанами».
А потім вручив Блаженнішому Митрополиту Онуфрію великий список Роменської ікони Божої Матері, яка сьогодні вдруге за останні 100 років відвідала Ромни, оскільки постійно перебуває в одному із сумських музеїв.
Історична довідка:
Роменська ікона Божої Матері була виявлена в запасниках обласного музею, де перебувала з 1932 р., від того часу, коли було закрито Свято-Духівський собор. Періодично ікона виставлялась, як музейний експонат то в Сумському обласному музеї, то в Роменському краєзнавчому, як робота місцевого художника Григорія Стеценка.
Григорій Стеценко (1710-1781) — видатний маляр-іконописець доби українського бароко, уродженець міста Ромни, свого часу займався розписом Свято-Духівського собору.
Ромни — одне із найстаріших міст України, здавна зажило слави економічного й культурного центру регіону. А в XVIII-XIX століттях мало статус ще й торгової столиці України — тут, у Ромнах, вирував славетний Іллінський ярмарок, який у свій час поступався тільки Нижегородському у Росії. Тут любив ярмаркувати і Великий Кобзар. Саме в Ромнах всесвітньовідомим скульптором і кінорежисером роменчанином Іваном Кавалерідзе було відкрито перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку.
Фото прес-служби Роменської єпархії
Просмотров: 4039