Звіт Керуючого справами УПЦ за 2014 рік

Середа, 31.12.2014 17:27

У 2014 році Українська Православна Церква звершувала діяльність, передбачену Статутом про управління Української Православної Церкви. Спираючись на Святе Письмо та Святе Передання, неухильно дотримуючись православних догматів та священних канонів, Українська Православна Церква продовжувала свідчити істину віри Христової в сучасному світі.

І. Основні події з життя Української Православної Церкви

У році, шо минає з глибокою скорботою усі вірні Української Православної Церкви дізналися про смерть Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Його Блаженство спочив у Господі після тривалої важкої хвороби 5 липня на 79 році життя та на 23 році Предстоятельського служіння. З моменту свого обрання на древній престол Київських митрополитів у 1992 році до своєї смерті Його Блаженство мужньо ніс хрест Предстоятельського служіння в Україні. Це були роки відродження Святого Православ’я на Українській землі.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 6 липня (журнал №31) було ухвалено звершити відспівування спочилого Митрополита Володимира у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, а погребіння — на лаврському братському кладовищі біля Академічного храму на честь Різдва Божої Матері.

До скорботних заходів, які пройшли у зв’язку зі смертю та погребінням спочилого Предстоятеля долучилися представники багатьох Помісних Православних Церков, серед яких ієрархи Руської, Константинопольської, Єрусалимської, Грузинської, Сербської, Польської та Американської Помісних Православних Церков. Окрім цього, віддати останню шану спочилому прийшли Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, представники релігійних організацій України, дипломатичні представники і посадовці України та інших держав, а також численні віруючі Української Православної Церкви.

Нехай Господь прийме душу спочилого Блаженнішого Митрополита Володимира в оселі праведників. Його Блаженство від усього серця любив Україну, вболівав за її долю і до останнього свого подиху підносив Богу молитви за український народ.

На засіданні Священного Синоду, яке відбулось 7 липня, було прийняте рішення (журнал №35) щодо проведення 13 серпня, на сороковий день після преставлення Блаженнішого Митрополита Володимира, Собор єпископів Української Православної Церкви. Згідно зі Статутом про управління УПЦ (розділ ІІІ п. 8) до компетенції Собору єпископів УПЦ належить обрання Митрополита Київського і всієї України. Діяння Собору єпископів стали найбільш знаковою подією року, що минає.

Собор єпископів відбувся у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У його роботі взяли участь 78 архієреїв Української Православної Церкви, з яких 52 керуючих єпархіями, 22 вікарних та 4 (з 9), що перебувають за штатом або на спокої.

На Соборі були зачитані вітальні адреси від Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Головним діянням Собору стало обрання нового Предстоятеля Української Православної Церкви. За результатами двох турів таємного голосування Митрополитом Київським і всієї України було обрано Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія. Члени Собору єпископів склали та підписали Акт про обрання Предстоятеля Української Православної Церкви — Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України.

Після завершення процедури обрання, під головуванням обраного Митрополита Київського і всієї України, Собор розглянув ряд важливих питань, що стосуються життя Української Православної Церкви. На завершення роботи Собору єпископів, були ухвалені та оприлюднені Постанова «Про внутрішнє життя Української Православної Церкви» та Послання до духовенства, чернецтва та усіх вірних Української Православної Церкви, а також Звернення до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка і Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова.

17 серпня 2014 року на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври відбулась інтронізація новообраного Митрополита Київського і всієї України. В урочистих заходах взяли участь представники таких Помісних Православних Церков: Руської, Константинопольської, Олександрійської, Єрусалимської, Грузинської, Сербської, Румунської, Болгарської, Еладської, Польської, Чеських земель і Словаччини, Православної Церкви Америки, а також ієрархи Руської Православної Церкви за кордоном, єпископат та духовенство Української Православної Церкви.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулось шість засідань Священного Синоду Української Православної Церкви: 24 лютого, 19 червня, 6 та 7 липня, 12 серпня і 16 вересня.

На засіданні Священного Синоду, що відбулося 24 лютого, на підставі п.13 розділу V Статуту про управління Української Православної Церкви, з числа постійних членів Священного Синоду УПЦ було обрано Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри. Ним став Преосвященний митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій. На підставі Статуту про управління УПЦ (розділ V, п. 14) під головуванням Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри було проведено п’ять засідань Священного Синоду. Засідання Священного Синоду, яке відбулося 16 вересня, очолив новообраний Предстоятель Української Православної Церкви — Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Священний Синод на засіданнях розглядав поточні питання, що регулюють різні сторони життєдіяльності Української Православної Церкви: адміністративні та кадрові рішення, реорганізація Синодальних установ, причислення до лику святих сповідників віри та благочестя, відкриття нових монастирів та скитів, призначення намісників та настоятельниць монастирів.

У році що минає мали місце наступні зміни в єпископаті Української Православної Церкви:

  1. До складу постійних членів Священного Синоду Української Православної Церкви включений Преосвященний митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Федор (журнал №39 від 16 вересня 2014 року), якого призначено головою Церковного суду УПЦ.
  2. Згідно з поданим проханням, Преосвященного єпископа Дубнівського Нектарія звільнено з посади вікарія Рівненської єпархії та направлено у розпорядження Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила (журнал №26 від 19 червня 2014 року).
  3. У зв’язку з обранням Преосвященного митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія Митрополитом Київським і всієї України, новим керуючим Чернівецько-Буковинською єпархією призначено Преосвященного архієпископа Хотинського Мелетія (журнал №40 від 16 вересня 2014 року).
  4. Єпископом Краснолиманським, вікарієм Горлівської єпархії призначено Преосвященного єпископа Аліпія (Погребняка) (журнал №42 від 16 вересня 2014 року).
  5. Преосвященного єпископа Антонія (Боровика) призначено єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії (журнал №55 від 16 вересня 2014 року).

У звітний період в Українській Православній Церкві звершено 2 єпископські хіротонії:

  1. Єпископом Хотинським, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії обрано архімандрита Євсевія (Дудку), клірика Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №40 від 16 вересня 2014 року).

Єпископська хіротонія відбулася 28 вересня у Свято-Духівському соборі м. Чернівці.

  1. Архімандриту Віктору (Бикову), клірику Одеської єпархії визначено бути єпископом Арцизьким, вікарієм Одеської єпархії (журнал №53 від 16 вересня 2014 року).

Хіротонія у єпископа була звершена 29 вересня усоборі на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря.

За звітний період Священний Синод оприлюднив п’ять Звернень до державної влади, єпископату, кліру, ченців та мирян Української Православної Церкви.

24 лютого були прийняті та оприлюднені Звернення до державної влади України (журнал №2), а також до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви у зв’язку з суспільно-політичною ситуацією (журнал №3).

19 червня були прийняті Звернення до Президента України Петра Порошенка (журнал №6), а також до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви у зв’язку з останніми подіями в Україні (журнал №7).

У своїх зверненнях Священний Синод постійно закликав усіх до миру та посиленої молитви за нашу Батьківщину та боголюбивий український народ.

Останнє звернення Священного Синоду було оприлюднене 6 липня поточного року у зв’язку з блаженною кончиною Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Окрім того, у поточному році Священний Синод провів низку структурних змін Синодальних установ Української Православної Церкви:

  1. Скасована посада Уповноваженого Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, як така, що дублює повноваження голови Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви (журнал №25 від 19 червня 2014 року).
  2. Ліквідований Нагородний відділ Української Православної Церкви (журнал №27 від 19 червня 2014 року).
  3. У зв’язку з розширенням культурно-просвітницької сфери діяльності Української Православної Церкви утворена Митрополича Рада з питань культури під головуванням Митрополита Київського і всієї України (журнал №56 від 16 вересня 2014 року).
  4. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви, реорганізовано шляхом перетворення у Синодальний інформаційний відділ Української Православної Церкви (журнал №56 від 16 вересня 2014 року).
  5. Утворено Синодальний просвітницький відділ УПЦ (журнал №56 від 16 вересня 2014 року).
  6. Реорганізовано Відділ по благодійності та соціальному служінню при Священному Синоді Української Православної Церкви шляхом приєднання до новоствореного Синодального відділу Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань (журнал №56 від 16 вересня 2014 року).
  7. Ліквідовані Комітет з біоетики та етичних питань при Священному Синоді Української Православної Церкви, а також Синодальний відділ Української Православної Церкви у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів.

Таким чином, в Українській Православній Церкві на кінець 2014 року діють 26 Синодальних установ:

  1. Управління справами Української Православної Церкви;
  2. Церковний суд;
  3. Відділ Зовнішніх церковних зв’язків;
  4. Богословсько-канонічна комісія при Священному Синоді;
  5. Літургічна комісія при Священному Синоді;
  6. Комісія по канонізації святих при Священному Синоді;
  7. Комісія у справах монастирів при Священному Синоді;
  8. Комісія з підготовки змін та доповнень до Статуту про управління Української Православної Церкви;
  9. Учбовий Комітет при Священному Синоді;
  10. Видавничий відділ;
  11. Інформаційний відділ;
  12. Просвітницький відділ;
  13. Відділ у справах сім’ї;
  14. Відділ релігійної освіти, катехізації і місіонерства;
  15. Відділ у справах молоді;
  16. Юридичний відділ;
  17. Відділ з соціально-гуманітарних питань;
  18. Відділ «Місія Церква і культура»;
  19. Відділ з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів;
  20. Відділ у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді;
  21. Відділ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України;
  22. Відділ у справах пастирської опіки пенітенціарної (тюремної) системи;
  23. Відділ з архітектури, будівництва та охорони пам’яток церковної архітектури;
  24. Адміністративно-господарське управління;
  25. Представництво Української Православної Церкви у Верховній Раді України;
  26. Паломницький центр при Відділі Зовнішніх церковних зв’язків.

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

У 2014 році Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, у якості Предстоятеля УПЦ звершив понад 50 богослужінь та відвідав з Первосвятительським візитом 16 єпархій УПЦ: Черкаську, Кіровоградську, Чернігівську, Полтавську, Чернівецьку, Одеську, Конотопську, Харківську, Ізюмську, Донецьку, Сєвєродонецьку, Хустську, Тульчинську, Могилів-Подільську, Роменську та Житомирську. Протягом року Блаженніший Митрополит Онуфрій звершував богослужіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, а також у храмах та монастирях м. Києва та Київської єпархії.

У поточному році Митрополит Київський і всієї України Онуфрій провів близько 20 офіційних зустрічей, серед яких: зустрічі з Президентом України, народними депутатами України, представниками дипломатичного корпусу, діячами культури та мистецтв тощо. Окрім цього Його Блаженство, як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, приймав участь у його засіданні.

IV. Єпископат Української Православної Церкви

За звітній період, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія єпископат УПЦ приймав участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівню. Також Преосвященні владики та духовенство Української Православної Церкви у продовж звітного періоду традиційно звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та гору Афон.

З найбільш знакових офіційних поїздок єпископату УПЦ можна виділити такі.

З 9 по 11 вересня на запрошення Норвезького Біблійного Товариства делегація Української Православної Церкви на чолі з головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополитом Луганським і Алчевським Митрофаном перебувала в м. Осло (Норвегія), де брала участь у Круглому столі з проведення діалогу між головами церков та релігійних організацій України та Росії. У ході проведення багатосторонньої зустрічі було обговорено низку проблем, пов’язаних з врегулюванням кризової ситуації на Сході України та прийнято комюніке.

З 24 по 27 жовтня, на запрошення ієрархів Болгарської Православної Церкви керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній відвідав з офіційним візитом Ловчанську і Русенську митрополії Болгарської Православної Церкви, де взяв участь в урочистому освяченні нижнього храму кафедрального собору міста Ловеч, а з 1 по 5 листопада — Клужську митрополію Румунської Православної Церкви, на запрошення митрополита Клужського Андрія для участі в міжнародній богословській конференції «Сповідь, Євхаристія і свідоцтво».

З 27 по 30 листопада голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Луганський і Алчевський Митрофан у складі офіційної делегації від Руської Православної Церкви перебував у столиці Болгарії — м. Софія для участі у святкуванні 100-річчя з нагоди освячення храму на честь святителя Миколая Чудотворця.

Важливим для єпископату та кліру Української Православної Церкви стало оновлення списку членів Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви, до складу якого увійшли такі Преосвященні:

1)           Митрополит Київський і всієї України Онуфрій — голова Комісії з питань протидії церковним розколам та їх подолання;

2)           митрополит Бориспільський і Броварський Антоній — голова Комісії з питань парафіяльного життя та парафіяльної практики, член Комісії з питань духовної освіти і релігійного просвітництва;

3)           митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел — член Комісії з питань протидії церковним розколам та їх подолання;

4)           митрополит Хустський і Виноградівський Марк — член Комісій з питань церковного управління та механізмів здійснення соборності у Церкві та з питань відношення до інослав’я та інших релігій;

5)           митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон — член Комісії з питань парафіяльного життя та парафіяльної практики;

6)           митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор — член Комісії з питань організації життя монастирів та чернецтва;

7)           митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел — член Комісії з питань організації життя монастирів та чернецтва;

8)           митрополит Луганський і Алчевський Митрофан — член Комісій з питань протидії церковним розколам та їх подолання та з питань відношення до інослав’я та інших релігій;

9)           митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин — член Комісії з питань відношення до інослав’я та інших релігій;

10)      архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука — член Комісії з питань організації церковної місії;

11)      архієпископ Горлівський і Слов’янський Митрофан — член Комісій з питань організації церковної місії та з питань організації церковної соціальної діяльності та благодійності;

12)      архієпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней — член Комісії з питань організації життя монастирів та чернецтва;

13)      архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф — член Комісії з питань церковного права;

14)      єпископ Новокаховський і Генічеський Філарет — член Комісії з питань богослужіння і церковного мистецтва;

15)      єпископ Обухівський Іона, вікарій Київської Митрополії — член Комісії з питань організації церковної місії;

16)      єпископ Банченський Лонгин, вікарій Чернівецько-Буковинської єпархії — член Комісії з питань організації церковної соціальної діяльності та благодійності;

17)      єпископ Ірпінський Климент, вікарій Київської Митрополії — член Комісій з питань духовної освіти і релігійного просвітництва та з питань інформаційної діяльності Церкви і відносин із ЗМІ.

Рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви (журнал №92 від 23 жовтня 2014 року) Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звільнений з посади заступника голови Загальноцерковного суду РПЦ у зв’язку з обранням на кафедру Київських Митрополитів. Тимчасово виконуючим обов’язки заступника голови Загальноцерковного суду з наступним затвердженням Архієрейським Собором РПЦ призначений митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій.

У поточному році Преосвященні УПЦ також приймали участь в засіданнях Священного Синоду Руської Православної Церкви. У літній сесії (березень — серпень) взяв участь архієпископ (нині митрополит) Тульчинський і Брацлавський Іонафан, у зимовій сесії (вересень — лютий) приймає участь митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор.

Рішенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, за заслуги перед Українською Православною Церквою ряд архієреїв були удостоєні високих церковних нагород. Митрополит Волинський і Луцький Ніфонт удостоєний правом носіння другої панагії. Архієпископів Хустського і Виноградівського Марка, Луганського і Алчевського Митрофана, Кам’янець-Подільського і Городоцького Феодора, Тульчинського і Брацлавського Іонафана, Рівненського і Острозького Варфоломія возведено в сан митрополита. Єпископів Краснолиманського Аліпія, Макіївського Варнаву, Ніжинського і Прилуцького Іринея, Володимир-Волинського і Ковельського Володимира та Івано-Франківського і Коломийського Пантелеімона — в сан архієпископа.

V. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Рік, що минає, окрім вже згаданих подій, увійшов в історію ще багатьма важливими подіями як для Церкви, так і для держави, на висвітленні яких слід зупинити свою увагу.

З вересня 2013 року по липень 2014 року Українська Православна Церква головувала у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій, яка є представницьким міжконфесійним консультаційно-дорадчим органом, що також бере участь у розробці проектів нормативних актів з питань церковно-державних відносин.

За цей час було прийнято сім заяв і п’ять звернень до органів державної влади. Як відомо, в цей період на долю Української держави випали нелегкі часи випробувань. Для нормалізації суспільно-політичної ситуації в країні Українська Православна Церква організовувала постійні наради та консультації. Зокрема, зустрічі, як з діючою владою, так і з опозицією для пошуку шляхів виходу з кризи. Українська Православна Церква неодноразово закликала до припинення протистоянь і ворожнечі між жителями різних регіонів України, представниками різних національних меншин і віросповідань.

З сумом треба констатувати, що вже тривалий час не вщухають бойові дії на сході України. За цей час загинула велика кількість як військовослужбовців, так і мирних жителів, багато хто отримав поранення, залишився без домівок. Протягом усього цього періоду Українська Православна Церква неодноразово зверталася як до державної влади із закликом вжити всі можливі заходи для припинення кровопролиття і ворожнечі, так і до всіх вірних з проханням посилити молитви за мир в Батьківщині та активно допомагати пораненим, постраждалим, позбавленим житла, а також вимушеним переселенцям. Окрім цього, рішенням Священного Синоду УПЦ було оголошено збір коштів для гуманітарної допомоги мирним жителям та постраждалим під час військового конфлікту.

Усі єпархії Української Православної Церкви відгукнулися на це рішення Синоду. Окрім цього, на постійній основі більшістю єпархій УПЦ у зону АТО направляється гуманітарна допомога.

З початку військових дій на Донбасі сумарна кількість гуманітарної допомоги, зібраної та відправленої самостійно різними єпархіями Української Православної Церкви в зону військового конфлікту, перевищує 500 тон.

У багатьох єпархіях діють будинки для проживання вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей. Клірики та миряни Церкви приймають участь у ремонті, переобладнанні та оснащенні клінічних лікарень та госпіталів, де перебувають на лікуванні поранені військовослужбовці з зони АТО.

Аналізуючи благодійну діяльність Української Православної Церкви, слід також відзначити активну роботу Місії «Милосердя без кордонів», що діє під егідою Української Православної Церкви, та головною метою якої є допомога мирним жителям зони АТО, що страждають від військових дій. Місія має міжнародний статус та співпрацює з Організацією Об’єднаних Націй.

Загалом, на сьогоднішній день члени Місії «Милосердя без кордонів» зібрали та доставили на Схід України гуманітарної допомоги на суму понад 5 мільйонів гривень, вагою близько 400 тон.

Не можна не згадати про те, що у 2014 році мали місце випадки порушення прав і свобод віруючих Української Православної Церкви та втручання у діяльність парафій Української Православної Церкви. Найбільш прикрі випадки щодо священнослужителів та парафій відбулися в Донецькій та Горлівській єпархіях УПЦ. Усі факти таких порушень були висвітлені у Зверненні Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія від 31 липня до Президента України Петра Порошенка.

Слід також зауважити, що під час військових протистоянь на сході України зафіксовані непоодинокі випадки знущань над священнослужителями Української Православної Церкви. На парафіях та у помешканнях священиків проводились незаконні обшуки, а на їхню адресу звучали образливі, лайливі і нецензурні слова та безпідставні звинувачення. Але ще більшого обурення викликають факти приниження, побиття, знущання та змушення зняти з себе священицький хрест.

З глибоким сумом констатуємо, що під час збройного конфлікту загинули клірики Луганської та Горлівської єпархій. Так, в ніч з 8 на 9 травня у власному автомобілі на одному з блок-постів було вбито клірика Горлівської єпархії протоієрея Павла Жученка. 31 липня осколком снаряду було вбито клірика Луганської єпархії протоієрея Володимира Креслянського, який повертався додому з вечірнього богослужіння. У сім’ях священиків залишилися сиротами діти.

Молимося  аби Господь упокоїв душу загиблих у Своїх небесних обителях та просимо Бога укріпити серця родичів, друзів і духовних чад загиблих священнослужителів.

Особливе занепокоєння викликають чисельні факти порушення прав віруючих на свободу віросповідання, перешкоджання звершення релігійних обрядів та втручання у діяльність релігійних громад УПЦ з боку деяких державних службовців, представників політичних партій та представників інших конфесій, що мають місце у західних областях України.

Станом на 23 грудня зафіксовано 14 захоплень храмів УПЦ та 6 храмів перебувають у стані загрози захоплення.

Так, у результаті так званих референдумів, які проводились з порушенням чинного законодавства України, у Рівненській єпархії обманним шляхом були забрані храми в с. Солонів та с. Острів Радивилівського району, с. Рачин та с. Судобичі Дубенського району, а також с. Ходоси Рівненського району. Загроза силового захоплення храмів УПЦ існує в с. Миньківці, с. Птича Дубенського р-ну, с. Новосілки Здолбунівського р-ну та с. Мнишин Гощанського району.

Чисельні факти порушення прав віруючих УПЦ на свободу віросповідання зафіксовані й у Волинській області. Храми в с. Печихвости, с.Стрільче та с. Угринів Горохівського району також незаконно захоплені і передані представникам так званої УПЦ КП.

Обманним шляхом була переведена до так званої УПЦ КП релігійна громада УПЦ в с. Новостав Шумського району Тернопільської області. Окрім того, віряни парафії святого Архістратига Михаїла у с. Бутин Збаразького благочиння Тернопільської єпархії УПЦ не змогли звершити Літургію у своєму храмі, через його силове захоплення представниками розкольницького угрупування «УПЦ КП» та політичної партії «Правий сектор».

Спроби силового захоплення храмів УПЦ були й на Київщині, зокрема, в с. Червона Мотовилівка Фастівського району та с. Пасічна Баришівського району. Також відбулася спроба захоплення храму святих Бориса і Гліба м. Переяслав-Хмельницького.

У Кіровоградській єпархії також мали місце порушення прав на свободу віросповідання, що зафіксовано у рапорті архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа, згідно з яким представник районної влади чинив тиск на клірика Кіровоградської єпархії та примушував його змінити підпорядкування очолюваної ним парафії з Української Православної Церкви на неканонічне розкольницьке угрупування — «УПЦ КП».

Усі вищезазначені випадки змушують констатувати наявність фактів порушення законодавства України у сфері свободи совісті та віросповідання, релігійних прав і свобод громадян України, втручання у внутрішні справи релігійних організацій Української Православної Церкви.

На жаль, необхідно відзначити, що у поширенні вищевказаних та інших релігійних протистоянь в українському суспільстві, важливу роль відіграють засоби масової інформації, які сьогодні здебільшого формують соціальну думку у громадян та взаємовідносини між людьми у світі.

У звітний період неодноразово виникали випадки неправдивого та однобокого висвітлення тих чи інших подій із життя Української Православної Церкви, що спричиняло та продовжує спричиняти негативне ставлення до єпископату, духовенства та віруючих Української Православної Церкви, а також подавалася інформація, яка суттєво викривляла позицію нашої Церкви щодо ситуації в Україні. У кінцевому випадку усе це може спровокувати ворожнечу всередині українського суспільства, і, як наслідок, привести до вкрай небезпечного суспільного протистояння на релігійному ґрунті.

Особливо це було відчутно під час підготовки до обрання нового Предстоятеля Української Православної Церкви. У цей час з боку окремих засобів масової інформації розпочалася безпрецедентна брудна кампанія проти Церкви. У зв’язку з чим 10 серпня було оприлюднено Звернення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, у якому підкреслено, що відверте нехтування етичними принципами в професійній діяльності шкодить, перш за все, самим журналістам, які вчиняють злочин проти власного сумління.

Неможливо не зупинитися окремо й на характеристиці духовного життя в районах, де ведуться бойові дії, а саме на стані храмів та прилеглих до них парафіяльних будівель. В Донецькій і Луганській областях знаходиться п’ять єпархій Української Православної Церкви, а це понад 1 100 храмів, 17 монастирів, близько 1 100 священнослужителів та більш ніж 350 ченців.

Згідно з рапортами керуючих Донецькою, Горлівською, Луганською, Сєвєродонецькою та Ровеньківською єпархіями Української Православної Церкви на сьогоднішній день повністю знищено 9 храмів, серед яких:

–              у Донецькій єпархії — храм та корпуси Свято-Іверського жіночого монастиря м. Донецька, храм на честь прав. Іоанна Кронштадтського у селищі Трудовські м. Донецька, храм на честь Жінок-мироносиць у селищі Піски Ясинуватського району Донецької області та Спаський храм у с. Нікішине Шахтарського району Донецької області.

–              у Горлівській єпархії — Благовіщенський храм м. Горлівка та храм на честь прав. Іоанна Кронштадтського м. Кіровське Донецької області

–              у Сєвєродонецькій єпархії — храм на честь Ікони Божої Матері «Тихвинська» в смт Донецький м. Кіровськ Луганської області

–              у Ровеньківській єпархії — храм на честь св.вмч. Анастасії Узорішительниці в Червонопартизанській виправній колонії №68 (м. Червонопартизанськ Свердловського району Луганської області) та Свято-Покровський храм у смт Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області.

Окрім цього на території вказаних єпархій у різній степені пошкоджені 77 храмів, а саме:

Донецька єпархія — 38 храмів;

Горлівська єпархія — 8 храмів;

Сєвєродонецька єпархія — 3 храми;

Луганська єпархія — 18 храмів;

Ровеньківська єпархія — 10 храмів.

Також під час бойових дій окрім храмів та монастирів отримали ушкодження архієрейська резиденція митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, Горлівське єпархіальне управління, а також помешкання священнослужителів та інші парафіяльні будівлі.

Але, незважаючи на це, Українська Православна Церква з Божою допомогою і надалі продовжує виконувати свою спасительну місію, засвідчуючи перед сучасним світом вічні Євангельські істини.

2014 рік Українська Православна Церква завершує з такими статистичними даними:

Кількість єпархій – 53;

Кількість єпископату – 85;

-єпархіальних – 53;

-вікарних- 25;

-на спокої – 7;

Митрополитів – 27;

Архієпископів – 26;

Єпископів – 32;

Загальна кількість парафій – 11908;

Загальна кількість священнослужителів – 11970;

Загальна кількість монастирів – 228.

Просмотров: 1021