18 лютого заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич взяв участь у роботі Круглого столу на тему «Українська церква: шляхи єднання та доля Московського патріархату в Україні», що відбувся у будівлі Національного інформаційного агентства України «Укрінформ». У заході також взяли участь голова Синодального просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко, клірик Київської єпархії УПЦ протоієрей Андрій Дудченко, представники інших конфесій, відомі релігієзнавці та члени державних органів України. За Круглим столом також був присутній Першоієрарх Української Православної Церкви в Канаді (Константинопольського Патріархату) митрополит Вінніпегу і всієї Канади Юрій (Каліщук).
За пропозицією протоієрея Георгія Коваленка, засідання почалося з короткої молитви за упокій душ загиблих під час збройного протистояння на Майдані Незалежності та вулиці Грушевського – трагедії, що трапилася рік тому.
Після молитви учасники Круглого обговорили низку актуальних питань, що стосуються положення, в якому опинилася Церква у нинішні часи кризи і військового протистояння, та пов’язані з ними виклики Церкві та суспільству. Торкнулися й проблеми розколу Українського Православ’я та перспектив його подолання.
Коментуючи винесені для обговорення питання, протоієрей Миколай Данилевич перш за все підкреслив, що духовенство та віруючі УПЦ ідентифікують себе саме як «УПЦ – Українська Православна Церква, так, Московського Патріархату, але з наголосом на ці три перші літери». Через це, намагання назвати нашу Церкву «МПвУ – тобто Московський Патріархат в Україні», що лунають з боку неканонічних церковних угруповань, не відповідають дійсності, є провокативними і призводять до більшого розділення в суспільстві. У цьому контексті протоієрей Миколай згадав недавню заяву так званого «патріарха» Філарета (Денисенка), який звинуватив УПЦ в тому, що ніби то вона винна у військових діях на Сході України. На думку священика, в ситуації існуючого в державі конфлікту дуже важливо уникати таких різких заяв, бо як свідчить історія, розділене й неконсолідоване суспільство не може подолати будь-які суспільні потрясіння.
Аналізуючи нинішню ситуацію в Церкві, отець Миколай відзначив, що труднощі згуртували віруючих УПЦ. Люди стали більш єдиними у відстоюванні своїх прав. Попри нечисленні випадки силових захоплень храмів УПЦ, загальна кількість людей в храмах, особливо міських, збільшилася. Протоієрей Миколай також сказав, що протягом останнього часу Українська Православна Церква перебуває під потужним тиском ЗМІ, що нерідко зводять на неї наклепи, у той час як медійні засоби УПЦ, за допомогою яких можна було б донести до людей спростування, є порівняно обмеженими. Однак, за словами священика, «інформаційна атака проти нашої Церкви приводить до протилежних результатів: люди почали гуртуватися навколо своєї Церкви».
Продовжуючи думку, представник ВЗЦЗ УПЦ зауважив, що сьогодні, в часи нестабільності, в храмах люди хочуть не політичних заяв, а християнської проповіді. «Проблеми у нас виникають на тих парафіях, де священик не на місці, де були конфлікти з людьми, де священик проповідує можливо якісь політичні ідеї, а не християнські», – сказав протоієрей Миколай.
У відповідь на запитання щодо перспектив активної участі держави в організації церковного діалогу з метою подолання розколу в Українському Православ’ї, протоієрей Миколай Данилевич зауважив, що держава може сприяти церковному єднанню, але не шляхом тиску, оскільки в такому випадку, Церква може просто піти у «катакомби», як це неодноразово було у історії.
Було зазначено, що подібна ситуація вже зараз спостерігається по тих селах в Західній Україні, де люди, в яких відібрали храм, не хочуть переходити до іншої конфесії, а збираються і звершують богослужіння у приватних будинках чи інших пристосованих приміщеннях.
Отець Миколай не погодився з тезою співрозмовників, що між священнослужителями і мирянами є велика прірва і духовенство не відчуває настроїв вірних. «Священики відображають настрої своєї пастви, вони бачать дійсність. Саме тому священики тут … говорять одне, а на Донбасі інше – тому що їхні люди так думають», – підкреслив представник ВЗЦС УПЦ, маючи на увазі їх політичні чи геополітичні симпатії. Настрої віруючих дуже відрізняються в залежності від регіону України, і священики змушені проповідувати й діяти так, щоб зберегти єдність пастви і не порушити баланс, щоб люди залишилися в Церкві. Саме такою логікою керується Священноначалля Української Православної Церкви, яка має свою паству по всій території України.
На думку речника ВЗЦЗ УПЦ, відновлення єдності Православної Церкви в Україні – заповідане Самим Христом Спасителем, Який перед Своїми стражданнями молився у Гефсиманії «нехай всі будуть одне» (Ін. 17:21). Однак, за словами священика, не можна «йти в розкол для формування такої Церкви».
«УПЦ потрібно зберегти хоча би для того, щоб постала єдина, але правильна канонічна Церква», – зауважив протоієрей Миколай, маючи на увазі, що через УПЦ, як єдину загальновизнану і канонічну Церкву, можна легалізувати інші неканонічні церковні групи в Україні, подібно до того, як відрізана гілка прививається до живого дерева, і живлячись його соками, отримує життя та розвиток.
За матеріалами офіційного сайту Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ
Просмотров: 744