Вітальне слово Предстоятеля УПЦ організаторам і учасникам ІІ Національного конгресу з паліативної допомоги

Ваше Преосвященство!
Дорогі брати і сестри!

Щиро вітаю всіх учасників та організаторів Конгресу, високою метою якого є розвиток паліативної допомоги на теренах нашої Батьківщини.

Перш за все, хочеться висловити свою сердечну подяку, низький уклін і шану всім тим, хто вже своїм жертовним служінням, здоров’ям та професійними знаннями допомагає з гідністю пройти останній етап життя людини, котра помирає. Вся велич такого подвигу медичного працівника або іншої небайдужої людини заключається в тому, що допомога здійснюється не просто хворим людям або тим, хто безболісно завершує своє життя. Ви, без перебільшення, знаходитесь в серцевині усього того, в чому може проявити себе невиліковна хвороба. Саме ви знаходитесь в тих ситуаціях, коли, здається, вже важко чимось допомогти, щоб втамувати біль людини, як запоруки гідності в термінальній стадії її життя. Саме вам, як нікому, дуже часто доводиться шукати допомоги у Бога , який Своєю невидимою, але відчутною підтримкою освячує та втамовує надважкий стан людини, яка залишає земне буття та наближається до порогу вічності.

Дуже важливо сьогодні визначити не тільки проблематику та шляхи розробки відповідного напрямку паліативної допомоги в Україні. Насамперед, не менш важливо визначитись з мотивацією, яка являється підґрунтям нашого сьогоднішнього високого зібрання та цілями, які визначають напрямок цього жертовного служіння та опіки. Дійсно, що може називатись критерієм гідності в паліативній допомозі? З іншого боку, відповідно до чого повинна бути гідною ця галузь медичних знань? Що визначає гідність в паліативній практиці? Відповіді на ці питання є вкрай важливими.

Духовна опіка та Божа допомога повинні стати фундаментом вибраної вами стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні. Саме такі християнські чесноти як любов та милосердя, терпіння та співчуття, жертовність медичного працівника та пастирська духовна опіка, повинні стати тими «судинами», які животворять всяке людське починання. Через цю доброчинність Господь укріплює Своєю благодаттю як самих опікунів, так і тих, хто потребує цієї опіки. Адже кому, як не Вам, відомі випадки синдрому емоційного вигорання, коли самі медичні працівники потребують психологічної та духовної допомоги.

Саме Жертва Христова, Його служіння людству, життя та смерть, стали запорукою допомоги кожній страждаючій людині. Тільки Христос може допомогти там, де вже не допомагають людські ресурси та знання. Саме з Ним, наукові доробки отримують свою найвищу цінність. З іншого боку, немає такого страждання, яке, з метафізичної точки зору, було б більшим за страждання Христа, немає такої хвороби, яку б не покрила Любов та Милосердя Боже. Адже Господь прийшов для всіх і саме тому, щоб допомогти понести разом з нами наші хвороби та страждання (Іс. 53, 4). Нам усім потрібно пам’ятати, що сама проблема та предмет цього високого зібрання, які нас сьогодні зібрали стали Його прямим повелінням ще дві тисячі років тому (Лк. 6, 36). Таким чином опікунство буде звершуватись не тільки в ізольованому просторі людського надбання медичних знань, а навпаки, освячене Божим Одкровенням, стане провідником Божої благодаті через добре слово, співчуття, якісну медичну опіку та психологічну підтримку.
Важливість духовних засад паліативної допомоги обумовлене самою людиною, яка переносить страждання і яка стоїть на порозі Вічного життя. Саме в тих умовах, коли вже неможливе зцілення тіла, — може зцілитися душа. Душа, яка була мертвою, може стати душею живою через примирення з Богом, через власну переоцінку свого життя та оточуючу підтримку. Дуже часто трапляється так, що саме в ці моменти людина і починає розуміти, що таке життя і задля чого потрібно жити. Це і є тим покаянням до якого не тільки хвору людину, а і всіх нас закликає Господь. Це і є тією високою метою, задля якої потрібно здійснювати паліативну допомогу.

Невипадковим, мабуть, є і те, що заходи Конгресу проходять в дні, коли Церква вшановує пам’ять Хреста Господнього, нагадуючи всім нам про власний хрест, хрестоносіння хворої людини та допомогу, яка заради нас зійшла з Небес. Хай саме сила Хреста Господнього стане рушійним фактором розвитку цієї благословенної справи, не тільки з точки зору міжнародного та національного досвіду паліативної допомоги, а з точки зору досвіду Святого Письма.

Бажаю гостям та учасникам плідної роботи та прикликаю на усіх вас Боже благословення.

+ОНУФРІЙ
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

1 жовтня 2015 р.
м. Київ

Просмотров: 212