29 грудня у резиденції Предстоятеля УПЦ на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулося останнє у 2016 році засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, під час якого були заслухані звіти Синодальних установ.

Звіт керуючого справами Української Православної Церкви митрополита Бориспільського і Броварського Антонія за 2016 рік

І. Визначні події в житті Української Православної Церкви

Милістю Божою, 2016 рік був насичений важливими подіями в житті Української Православної Церкви.

Так, 29 січня в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбувся Собор єпископів Української Православної Церкви. Участь у Соборі взяли 75 архієреїв, з яких 48 — єпархіальні, 26 — вікарні та один, що перебуває на спокої.

На Соборі були розглянуті питання, що стосуються життя Української Православної Церкви. Під час Собору була заслухана доповідь Митрополита Київського і всієї України про стан УПЦ у період після проведення останнього Собору єпископів УПЦ, що відбувся в м. Києві 13 серпня 2014 року. Також були ухвалені рішення Священного Синоду Української Православної Церкви міжсоборного періоду.

Єпископат Української Православної Церкви підтримав пропозицію Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія висловити подяку Уряду України за можливість релігійним організаціям здійснювати оплату природного газу за пільговим тарифом, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №872 від 30.10.2015.

Собор єпископів ухвалив Звернення до Президента України П.О. Порошенка, а також оприлюднив Звернення до кліру, чернецтва і мирян Української Православної Церкви.

У своєму Зверненні до кліру, чернецтва та мирян, єпископат УПЦ одностайно засудив спроби внесення політичної та націоналістичної ідеології будь-яких спрямувань в церковне середовище. Було наголошено, що Церква не повинна мислити в категоріях політики чи геополітики, адже це є несумісним зі вченням Святого Письма і природою Церкви. Преосвященні УПЦ однозначно висловилися, що незважаючи на різні негаразди, УПЦ об’єднує людей різних політичних, культурних, суспільних та інших проявів світського життя. Водночас було наголошено, що це єднання Свята Церква може здійснювати лише тоді, коли є вищою за інтереси світу і будує своє земне служіння на Камені, Яким є Христос.

Одною з головних тем Звернення стало висвітлення проблеми агресії та насильства з боку прихильників так званого Київського патріархату. Преосвященні владики закликали усіх вірних чад Української Православної Церкви до молитов за збереження сердець віруючих УПЦ, які потерпають від гонінь та агресії. Стосовно проблеми подолання розколу Преосвященні архієреї одностайно засвідчили прагнення відновлення єдності Українського Православ’я, але лише на засадах канонічного права Святої Церкви.

Насамкінець, Собор єпископів закликав боголюбиву паству Української Православної Церкви звершувати свій християнський подвиг в молитві і благочесті, «залишаючись світлом для світу й сіллю землі, укріплюючи єдність духу в союзі миру».

Ще однією важливою подією року, що минає, стало проведення з 3 по 27 липня Всеукраїнського хресного ходу — ходи миру, любові та молитви за Україну, який відбувся з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви.

27 червня, у своєму Зверненні Його Блаженство благословив проведення Всеукраїнського Хресного ходу та закликав усіх вірян Української Православної Церкви до спільної молитви за Церкву та Батьківщину і участі у загальній великій справі — Хресному ході.

3 липня зі Свято-Успенської Святогірської Лаври на сході України та  9 липня зі Свято-Успенської Почаївської Лаври на заході України розпочався багатотисячний Всеукраїнський хресний хід з молитвою за Україну. Хресні ходи супроводжували одні з найбільш шанованих чудотворних ікон Божої Матері — «Почаївська» та «Святогірська».

Хресний хід пройшов близько 1 200 км (із заходу 438 км та зі сходу — 760 км) по території 12-ти єпархій Української Православної Церкви: Донецькій, Ізюмській, Харківській, Полтавській, Кременчуцькій, Тернопільській, Рівненській, Шепетівській, Житомирській, Овруцькій, Бориспільській та Київській єпархіями. Всього участь у Хресному ході взяли близько 500 тисяч чоловік.

27 липня, напередодні святкування дня Хрещення Київської Русі та пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, не дивлячись на залякування та провокації з боку радикально налаштованих людей, хресні ходи зустрілися у м. Києві на Володимирській гірці, звідки, після традиційного щорічного молебню, разом направились до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де були звершені урочисті Богослужіння. По місту Києву у Хресному ході взяли участь понад 80 тис. осіб і близько 20 тис. вірян зустрічали ходу біля Лаври. Окрім найбільш шанованих ікон Божої Матері, хресний хід супроводжували інші шановані ікони з різних куточків України: Млекопитательниця» зі Свято-Успенського чоловічого монастиря м. Одеси, «Скоропослушниця» зі Свято-Успенського жіночого монастиря с. Домбоки Мукачівського р-ну, «Ржавська» зі Свято-Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжин.

28 липня на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври відбулася урочиста Божественна літургія, яку очолив Митрополит Київський і всієї України у співслужінні єпископату та численного духовенства УПЦ, представника Константинопольського Патріархату архієпископа Телміссоського Іова, а також братії Святої Гори Афон у священному сані. Урочисте богослужіння відвідали представники дипломатичного корпусу таких іноземних держав як Сербія, Греція, Молдова, Грузія та Росія.

Слід підкреслити, що незважаючи на усі складнощі, перешкоди та провокації, в тому числі відверту неправдиву інформацію засобів масової інформації протягом усього Хресного ходу, Всеукраїнський хресний хід миру, любові та молитви за Україну став унікальним прикладом єднання представників усіх регіонів України. За мир в Державі молилися віряни із Закарпаття, Галичини, Буковини, Волині, Полісся, Тавриди, Слобожанщини та центральної частини України, а також віряни з Криму, Донбасу та Луганщини.

Не менш значущою подією у 2016 році в житті Української Православної Церкви стало святкування 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. Рішення про святкування ювілею було ухвалено Священним Синодом УПЦ від 27 жовтня 2015 року (Журнал №30). Відповідно до ухвали Священного Синоду від 19 квітня 2016 року (Журнал №14) був утворений Оргкомітет та розроблений план святкових заходів. Видавничому відділу УПЦ було доручено здійснити переклад українською мовою трудів преподобного Паїсія (Величковського).

З 21 по 23 липня офіційна делегація Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм перебувала  на Святій Горі Афон. Блаженнішого Митрополита Онуфрія супроводжували Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський та вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент. Також у складі делегації Святу Гору відвідали намісники трьох Лавр Української Православної Церкви: Києво-Печерської, Почаївської та Святогірської — митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Почаївський Володимир та митрополит Святогірський Арсеній.

В ніч з 21 на 22 липня Предстоятель УПЦ разом з членами делегації освятив печерний храм на честь засновника чернецтва на Русі преподобного Антонія Печерського в скиту «Ксилургу» Афонського Свято-Пантелеімонівського монастиря, у якому, за переданням, біля престолу стародавнього Успенського собору прийняв чернечий постриг засновник чернецтва на Русі — преподобний Антоній Печерський. За богослужінням співав зведений хор Києво-Печерської Лаври і Київських духовних шкіл.

Після завершення богослужіння Предстоятель УПЦ нагородив за заслуги перед Православною Церквою директора Міжнародного інституту афонського спадщини в Україні Сергія Шумила орденом преподобного Нестора Літописця II ступеня.

22 липня офіційна делегація УПЦ відвідала Священний Кинот Святої Гори Афон, де члени делегації зустрілися з протом Святої Гори старцем Варнавою. У своєму слові він зазначив, що для святогірського братства є великою радістю і особливим благословенням відвідування Афона Предстоятелем і архієреями Української Православної Церкви. На згадку про візит, сторони обмінялися пам’ятними подарунками.

В ніч з 22 на 23 липня в Покровському соборі Пантелеімонівського монастиря Митрополит Онуфрій разом з членами делегації звершив Всенічне бдіння преподобному Антонію Печерському.

Спеціально до святкування 1000-літнього ювілею давньоруського чернецтва на Афоні делегація УПЦ разом з братією Святої Гори доставила в Україну святі ікони «Благословення Святої Гори Афон» та преподобного Антонія Печерського, постійним місцем перебування яких стала Києво-Печерська Лавра.

Кульмінацією святкування стало богослужіння 27 та 28 липня на Володимирській гірці та на площі біля Успенського собору Києво-Печерської Лаври. В рамках святкування ювілею відбулася канонізація преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського), який був причислений до лику святих Української Православної Церкви рішенням Священного Синоду УПЦ від 20 липня (Журнал №29).

З нагоди ювілею, протягом року з благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія, Українською Православною Церквою проведена низка святкових заходів.

Так, 24 липня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври відбулося відкриття фотовиставки «Подорож до Афону». В ході заходу були презентовані видавничі проекти Афонського Свято-Пантелеімонівського монастиря і Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні.

Фотовиставка, присвячена Святій Горі Афон та пам’яті покійного ігумена Руського Свято-Пантелеімонівського монастиря на Афоні схиархімандрита Ієремії (+ 04.08.2016), пройшла 7-9 серпня також і в Свято-Успенській Святогірській Лаврі. Протягом трьох днів насельники та гості обителі мали змогу дізнатися більше про Святу Гору — подивитися тематичні фотографії, кінострічку та стати учасниками круглого столу, присвяченого історії Афону.

25-26 жовтня в Київській духовній академії пройшла Міжнародна наукова конференція, присвячена 1000-річчю давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. Організаторами конференції виступили Київська духовна академія та Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні.

В конференції взяли участь представники вищих духовних і світських навчальних закладів Італії, Німеччини, Росії, Чехії, Словаччини та України. В рамках конференції були проведені пленарні та секційні засідання, а також круглий стіл, присвячені історичним і духовно-культурним зв’язкам зі Святою Горою Афон.

Окрім того, протягом листопада-грудня з ініціативи Української Православної Церкви в країнах Західної Європи були проведені наукові та духовно-просвітницькі заходи на тему: «Афон — Київ. До 1000-річчя духовно-культурних зв’язків».

З 20 листопада по 13 грудня в рамках святкування, ювілейні заходи відбулися у містах Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Швейцарії та Франції. Організаторами виступили: Відділ зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви, Синодальний відділ «Церква і культура» та Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні (МІАСУ).

Проект був реалізований за підтримки та сприяння Помісних Церков: Константинопольської, Руської, Сербської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, а також інших міжнародних наукових і релігійних організацій та установ.

В рамках тематичних зустрічей жителі та гості західноєвропейських країн змогли відвідати фотовиставку «Стежками Афону», на якій були представлені фотороботи грецького фотографа Костаса Асіміса і дореволюційні фотографії афонських монастирів, переглянути новий документальний фільм «Тисяча років на Афоні», а також послухати пізнавальні лекції директора Міжнародного інституту афонської спадщини в Україна (МІАСУ) і головного редактора альманаху «Афонська спадщина» Шумило Сергія Вікторовича. Також відбулася презентація афонських видавничих проектів УПЦ і МІАСУ.

Під час заходів відвідувачі змогли дізнатися про духовно-історичні зв’язки з Афоном і його вплив на формування вітчизняної культури і духовності, про присутність запорізького козацтва на Святій Горі, побачити маловідомі і втрачені вітчизняні обителі Афону, отримати відповіді на питання про різні аспекти життя і діяльності афонських ченців, афонську спадщину і традиції тощо.

Відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 19 квітня 2016 року (Журнал №14) та з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Видавничим відділом УПЦ спільно з Міжнародним інститутом афонської спадщини в Україні видано книгу Сергія Шумило «Преподобний Паїсій Величковський. “Повість про святий собор” та маловідомі листи». В книзі вперше друкуються документи з архівів України та Афону, що проливають світло на діяльність на Афоні, в Греції та Румунії відомого українського святого, культурного і релігійного діяча XVIII ст. прп. Паїсія Величковського. Також тут вперше друкується українською мовою автобіографічний твір прп. Паїсія «Повість про святий собор».

Слід зазначити, що протягом року в усіх єпархіях УПЦ в рамках ювілею пройшли різноманітні урочисті заходи, а саме: хресні ходи, конференції, наукові форуми, тематичні зустрічі, фотовиставки, бесіди тощо.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

 

За звітний період під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулось 4 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 29 січня, 19 квітня, 20 липня та 18 жовтня. У засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є такі Преосвященні: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький  і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Феодосійський і Керченський Платон, митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, митрополит Полтавський і Миргородський Филип, митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, архієпископ Кам’янський і Царичанський Володимир та архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим.

Священним Синодом були розглянуті поточні питання, що регулюють різні сторони життєдіяльності Української Православної Церкви: адміністративні та кадрові рішення, реорганізація Синодальних відділів, реєстрація та зміни статутів установ Української Православної Церкви, причислення до лику святих та внесення до Церковного календаря сповідників віри і благочестя, відкриття нових монастирів, призначення намісників та настоятельниць монастирів.

Відповідною ухвалою Священного Синоду (Журнал №1 від 29 січня) була припинена діяльність Синодального просвітницького відділу Української Православної Церкви, шляхом приєднання його до Синодального інформаційного відділу Української Православної Церкви. Зважаючи на це, відбулася зміна назви Синодального інформаційного відділу Української Православної Церкви на Синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви.

Головою Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви призначено Преосвященного єпископа Ірпінського Климента, вікарія Київської Митрополії.

Важливими подіями у поточному році було ухвалення рішень Священним Синодом Української Православної Церкви від 19 квітня (Журнал №14) та 28 жовтня (Журнал №35) про створення Оргкомітетів з нагоди святкувань 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон у 2016 році та 25-ліття Харківського Архієрейського Собору у наступному 2017 році відповідно.

У зв’язку з проведенням Всеукраїнського хресного ходу миру, любові та молитви за Україну, на засіданні 20 липня (Журнал №24) Священний Синод закликав усіх вірян Української Православної Церкви до участі у Хресному ході та посилення молитви за мир, єдність і любов в Україні. Окрім цього, було наголошено про недопустимість використання під час Всеукраїнського хресного ходу будь-яких політичних гасел та атрибутики.

Відповідно до рішення Синоду від 20 липня (Журнал №26), зважаючи на перейменування м. Дніпродзержинськ на м. Кам’янське, була змінена назва Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви та титулу єпархіального архієрея на «Кам’янський і Царичанський».

За звітний період Священний Синод розглянув питання, що стосуються вищих духовних навчальних закладів Української Православної Церкви. Так, рішенням Священного Синоду від 18 жовтня (Журнал №41) була заснована іменна стипендія Предстоятеля Української Православної Церкви для кращих студентів вищих духовних навчальних закладів Української Православної Церкви.

За звітний період у єпископському складі Української Православної Церкви відбулися певні зміни:

Рішенням Священного Синоду від 29 січня року (Журнал №9):

1. Преосвященний архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон був звільнений від управління Уманською єпархією та призначений архієпископом Бучанським, вікарієм Київської Митрополії.
2. Преосвященний архієпископ Шепетівський і Славутський Пантелеімон був звільнений від управління Шепетівською єпархією та призначений керуючим Уманською єпархією.
3. Преосвященний єпископ Хотинський Євсевій був звільнений з посади вікарія Чернівецько-Буковинської єпархії та призначений керуючим Шепетівською єпархією.

Згідно з рішенням Священного Синоду від 29 січня року (Журнал №10):

1. Преосвященного єпископа Шумського Нафанаїла, вікарія Тернопільської єпархії, ректора Почаївської духовної семінарії звільнено від займаних посад та призначено єпископом Камінь-Каширським, вікарієм Волинської єпархії.
2. Єпископом Шумським, вікарієм Тернопільської єпархії, ректором Почаївської духовної семінарії був призначений Преосвященний єпископ Серафим (Залізницький).

Рішенням Священного Синоду від 18 жовтня (Журнал №42):

1. За станом здоров’я, Преосвященний митрополит Волинський і Луцький Ніфонт звільнений від управління Волинською єпархією.
2. Преосвященним Волинським і Луцьким призначений єпископ Камінь-Каширський Нафанаїл, попередньо звільнений з посади вікарія Волинської єпархії.

 

За звітний період було звершено 4 єпископські хіротонії:

1. Клірика Київської єпархії архімандрита Кассіана (Шостака), намісника Свято-Архангело-Михайлівського Звіринецького чоловічого монастиря м. Києва, відповідно до рішення Священного Синоду від 20 липня (Журнал №34), обрано єпископом Іванківським, вікарієм Київської Митрополії.

Архієрейська хіротонія відбулася 31 липня в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

2. Єпископом Ворзельським, вікарієм Київської Митрополії визначено бути архімандриту Ісаакію (Андроніку), наміснику чоловічого монастиря «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» м. Києва (Журнал №43 від 18 жовтня).

Єпископська хіротонія звершена 13 грудня в храмі на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело» чоловічого монастиря «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» м. Києва.

3. Рішенням Священного Синоду від 18 жовтня (Журнал №44) намісник чоловічого монастиря на честь Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі «Церковщина» м. Києва архімандрит Тихон (Софійчук) обраний єпископом Гостомельським, вікарієм Київської Митрополії.

Хіротонія у єпископа була звершена 9 грудня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

4. Архімандрит Веніамін (Міжинський), клірик Чернівецько-Буковинської єпархії, відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ (Журнал №45 від 18 жовтня) призначений єпископом Хотинським, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії.

Єпископська хіротонія архімандрита Веніаміна (Міжинського) у єпископа Хотинського відбулася 13 листопада грудня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Окрім цього, рішенням Священного Синоду у поточному році було утворено 3 монастирі, з яких 1 чоловічий та 2 жіночі.

 

Чоловічий монастир:

1. Чоловічий монастир на честь святого пророка Іоанна Предтечі Хустської єпархії Української Православної Церкви (с. Розтоки Рахівського району Закарпатської області) (Журнал №2 від 29 січня).

 

Жіночі монастирі:

1. Жіночий монастир на честь рівноапостольної великої княгині Ольги Київської єпархії Української Православної Церкви (с. Томашівка Фастівського району Київської області) ) (Журнал №16 від 19 квітня).
2. Жіночий монастир на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви (с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області) (Журнал №31 від 20 липня).

Канонізація святих:

Священномученику Костянтину (Дьякову), митрополиту Київському і Галицькому, відповідно до рішення Священного Синоду (Журнал №20 від 19 квітня) встановлено день пам’яті 28 жовтня / 10 листопада (старий / новий стиль), в день його мученицької кончини.

Для загальноцерковного шанування в місяцеслов Української Православної Церкви внесене ім’я преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського) з встановленням дня пам’яті 16 / 29 липня (старий / новий стиль), відповідно до рішення Синоду від 20 липня (Журнал №29). Прославлення в лику святих відомого афонського подвижника та поборника Православної віри відбулося у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 28 липня, під час Божественної літургії у свято Хрещення Русі та з нагоди святкування 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон.

Рішенням Священного Синоду до лику місцевошанованих святих причислено:

1. Преподобного Вассіана Сліпого (Балашевича), місцевошанованого святого Київської єпархії. Пам’ять звершується 25 квітня/8 травня (старий / новий стиль), в день його преставлення (Журнал №21 від 19 квітня).
2. Святителя Іоаннікія (Руднєва), митрополита Київського і Галицького, місцевошанованого святого Київської єпархії. Пам’ять звершується 7/20 червня (старий / новий стиль), в день його преставлення.

Окрім того, відповідно до рапорту Преосвященного митрополита Полтавського і Миргородського Филипа та рішенням Синоду від 29 січня (Журнал №4) в межах Полтавської єпархії було встановлено святкування на честь ікони Божої Матері «Володимирська Пушкарівська» 26 серпня / 8 вересня (старий/новий стиль) з внесенням до Церковного календаря Української Православної Церкви.

Також, рішенням Священного Синоду від 19 квітня (Журнал №18), за поданням митрополитів Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, Криворізького і Нікопольського Єфрема та архієпископа Кам’янського і Царичанського Володимира були встановлені святкування на честь Собору новомучеників та сповідників Єкатеринославських. День пам’яті 31 серпня / 13 вересня (старий / новий стиль), у день Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці.

У відповідь на численні звернення вірян Української Православної Церкви, Священний Синод на засіданні 19 квітня (Журнал №13) направив звернення до Президента України П.О. Порошенка, Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана та Голови Верховної Ради України А.В. Парубія з приводу електронної ідентифікації особи.

На засіданні Синоду 20 липня (Журнал №25) була заслухана інформація Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія щодо ситуації, яка склалась у зв’язку з не реєстрацією Міністерством культури України статутів релігійних організацій Української Православної Церкви.

У зв’язку з цим, Священний звернувся до Прем`єр-міністра України В.Б. Гройсмана з приводу упередженого і необ’єктивного ставлення Міністерства культури України до Української Православної Церкви, що має наслідком порушення прав релігійних організацій УПЦ.

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

У 2016 році Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив близько 200 богослужінь та відвідав з Первосвятительським візитом 9 єпархій Української Православної Церкви: Володимир-Волинську, Житомирську, Криворізьку, Полтавську, Уманську, Харківську, Херсонську, Чернівецьку та Чернігівську. Окрім того, Предстоятель УПЦ освятив храми та місця під будівництво храмів в Київській та інших єпархіях Української Православної Церкви. Протягом року Його Блаженство звершував богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі та Свято-Успенській Почаївській Лаврі. Як правлячий архієрей Київської єпархії, Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідував храми та монастирі м. Києва та Київської області.

З 22 по 28 січня у складі офіційної делегації Руської Православної Церкви Предстоятель УПЦ взяв участь у Зібранні Предстоятелів Помісних Православних Церков у м. Шамбезі (Швейцарія).

15-16 березня з офіційним візитом відвідав Грецьку Республіку. Його Блаженство взяв участь в урочистому прийомі з нагоди Дня Православ’я, влаштованого українським дипломатичним представництвом. В ході візиту на території Посольства відбулася окрема зустріч Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з Блаженнішим Архієпископом Афінським і всієї Еллади Ієронімом II.

16 березня, Блаженніший Митрополит Онуфрій з супроводжуючими особами відвідав острів Егіну, де вклонився мощам св. Нектарія Егінського та відслужив акафіст, під час якого були піднесені особливі молитви за мир в Україні. Того ж дня, у міжнародному аеропорті м. Афін, Предстоятель мав спілкування з ієрархами Елладської Православної Церкви.

У поточному році Митрополит Київський і всієї України Онуфрій провів близько 20 офіційних зустрічей. Окрім цього, брав участь у загальнодержавних заходах та міжнародних форумах.

Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви взяв участь у його засіданнях та в роботі Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, який відбувся 2-3 лютого поточного року. У день відкриття Архієрейського Собору в залі Церковних Соборів Храму Христа Спасителя Його Блаженство оголосив доповідь про стан Української Православної Церкви у міжсоборний період з 2013 року.

21-23 липня Блаженніший владика, в ході офіційного візиту на Святу Гору Афон, освятив печерний храм на честь преподобного Антонія Печерського у скиту «Ксилургу» Свято-Пантелеімонівського монастиря.

5 листопада, у День свого народження, Блаженніший Митрополит Онуфрій здійснив традиційну паломницьку поїздку на Святу Гору Афон.

24-25 грудня Його Блаженство відвідав Грузію, де взяв участь у святкуваннях з нагоди річниці інтронізації Католикоса-Патріарха всієї Грузії Ілії ІІ. Предстоятеля Української Православної Церкви супроводжували: керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, єпископ Банченський Лонгин, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ єпископ Ірпінський Климент. З нагоди урочистостей та до дня пам’яті святителя Спиридона Триміфунтського українська делегація привезла мощі святого чудотворця для поклоніння в Тбілісі.

24 грудня, в ході візиту, члени делегації Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм, зустрілися зі Святішим і Блаженнішим Католикосом-Патріархом усієї Грузії Ілією ІІ у його резиденції.

ІV. Управління справами Української Православної Церкви

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у 2016 році Керуючий справами, провів близько 20 офіційних зустрічей, серед яких: зустрічі з послами та представниками дипломатичного корпусу, главою Моніторингової місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні, з генеральним директором Об’єднаних біблійних товариств, а також керівниками Шотландського, Норвезького та Британського біблійних товариств, діячами культури та мистецтв тощо. Також провів зустріч з вікарієм Патріарха Антіохійського і всього Сходу єпископом Ерзурумським Каїсом та відомим швейцарським богословом, патрологом схиархімандритом Гавриїлом (Бунге).

У році, що минає, Керуючий справами, супроводжував Предстоятеля Української Православної Церкви під час офіційних заходів і зустрічей в Україні та за її межами. В рамках святкування 1000-літнього ювілею давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон Керуючий справами УПЦ увійшов до складу офіційної делегації Української Православної Церкви під час візиту на Афон, яку очолив Блаженніший Митрополит Онуфрій. Візит проходив з 21 по 23 липня. Також супроводжував Його Блаженство під час візиту до Грузії 24-25 грудня, де взяв участь у святкуваннях з нагоди 39-ї річниці інтронізації Святішого і Блаженнішого Католикоса-Патріарха усієї Грузії Ілії ІІ.

З 11 по 22 лютого Керуючий справами УПЦ перебував у складі офіційної делегації Руської Православної Церкви в ході візиту Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в країни Латинської Америки. Візит включав відвідини Республіки Куба, Республіки Парагвай та Федеративної Республіки Бразилія. Також в ході поїздки делегація відвідала російську станцію «Беллінсгаузен» на острові Ватерлоо в Антарктиці.

Рішенням Священного Синоду РПЦ від 16 квітня (Журнал №25) увійшов до оновленого складу Синодальної біблійно-богословської комісії Руської Православної Церкви. Окрім того, головував на засіданнях Комісії Міжсоборної присутності з питань парафіяльного життя та парафіяльної практики.

 

1. Єпископат Української Православної Церкви

За звітний період, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія єпископат УПЦ приймав участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівню. Також Преосвященні владики та духовенство Української Православної Церкви у продовж звітного періоду традиційно звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та Гору Афон.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

3-5 червня поточного року, на запрошення Святішого Патріарха Константинопольського Варфоломія та з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви митрополит Луганський і Алчевський Митрофан взяв участь у паломництві по святих місцях Каппадокії спільно з Патріархом Константинопольським Варфоломієм.

6 червня в Києво-Печерській Лаврі митрополит Луганський і Алчевський Митрофан зустрівся з делегацією Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), до складу якої увійшли: Пітер Найджел Прув, директор Комісії Церков з міжнародних справ ВРЦ та протоієрей Даніель Буда, виконавчий секретар програм комітету «Віра і Устрій» ВРЦ.

Митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, відповідно до рішення Священного Синоду РПЦ (Журнал №58 від 15 липня), з нагоди 1000-літнього ювілею давньоруського чернецтва на Афоні, у складі офіційної делегації Руської Православної Церкви у період з 7 по 12 серпня відвідав Святу Гору Афон. У програмі паломництва була участь у богослужіннях в Руському Пантелеімонівському монастирі, відвідування афонських обителей і місць, пов’язаних з історичною присутністю давньоруського чернецтва на Афоні. Члени делегації звершили молитву в обителях Святої Гори. Паломництво завершилось поклонінням мощам великомученика Димитрія Солунського в місті Салоніки.

17 серпня вікарій Київської Митрополії архієпископ Яготинський Серафим відвідав Танзанію (Африка). На прохання жителів області Кіліманджаро Його Високопреосвященство звершив Таїнство Хрещення дітей місцевих сімей.

Також під час візиту в країну східної Африки владика відвідав дитячий притулок міста Аруша на півночі Танзанії. Архієпископ Серафим благословив місцевих жителів та подарував кожному іконки і натільні хрестики. Дітям були роздані продукти харчування та солодощі. Після цього була здійснена закладка каменю під будівництво школи для дітей-сиріт.

Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука під час паломництва до Святої Землі зустрівся з Патріархом Єрусалимським Феофілом ІІІ. В ході зустрічі Предстоятель Єрусалимської Церкви розповів про свою зустріч з Президентом України Петром Порошенко, а також висловив свою підтримку Українській Православній Церкві.

21 листопада, на запрошення митрополита Верійського, Науського і Камбанійського Пантелеімона (Елладська Православна Церква) митрополит Полтавський і Миргородський Филип взяв участь в урочистостях, присвячених 1100-річчю кончини святителя Климента Охридського — просвітителя Болгарських земель і слов’ян Балканського півострова.

29 листопада митрополит Филип під час візиту до Болгарської Православної Церкви зустрівся з Предстоятелем Болгарської Православної Церкви Святішим Патріархом Неофітом. Прийом відбувся у резиденції Святішого Неофіта у місті Софія. Під час зустрічі митрополит Филип розповів Патріарху Неофіту про плани будівництва храмового комплексу у селі Перепещено на Полтавщині біля місця, де покоїться прах засновника і першого правителя Великої Болгарії Кана Кубрата.

Вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент протягом року представляв Українську Православну Церкву на засіданнях Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій, а також взяв безпосередню участь у передачі українській стороні полоненого українського військовослужбовця Тараса Колодія.

Вікарні архієреї Київської Митрополії, з благословення Митрополита Київського і всієї України, у звітний період представляли УПЦ на заходах, організованих дипломатичними представництвами в Україні, форумах та ін.

У поточному році Преосвященні УПЦ також взяли участь у засіданнях Священного Синоду Руської Православної Церкви. До участі у зимовій сесії (вересень 2015 року — лютий 2016 року) був запрошений архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор. До участі у літній сесії (березень — серпень) — митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан. У зимовій сесії бере участь митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій.

29 січня, під час роботи Собору єпископів Української Православної Церкви, у зв’язку з особистими ювілеями, Блаженніший Митрополит Онуфрій удостоїв Преосвященних УПЦ орденами Української Православної Церкви. Зокрема, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар був нагороджений орденом святого князя Володимира І ступеня; митрополит Луганський і Алчевський Митрофан — святого апостола Андрія Первозваного; митрополит Феодосійський і Керченський Платон — святих преподобних Антонія і Феодосія ІІ ступеня; митрополит Черкаський і Канівський Софроній — святителя Димитрія Ростовського; митрополит Почаївський Володимир — святого князя Володимира ІІ ступеня; митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт — святого князя Володимира ІІ ступеня; митрополит Святогірський Арсеній — святителя Димитрія Ростовського; архієпископ Бучанський Пантелеімон — святителя Димитрія Ростовського; архієпископ Городницький Олександр — святителя Петра Могили; єпископ Іннокентій (Шестопаль) — святителя Димитрія Ростовського; єпископ Вознесенський і Первомайський Олексій — святого князя Володимира ІІ ступеня; єпископ Васильківський Миколай — святого князя Володимира ІІ ступеня.

17 серпня, у другу річницю інтронізації Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у сан митрополита були возведені архієпископи: Запорізький і Мелітопольський Лука та Чернівецький і Буковинський Мелетій. В сан архієпископа — єпископи Новомосковський Євлогій, вікарій Дніпропетровської єпархії та Джанкойський і Роздольненський Аліпій.

1. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій

Окремо слід зупинитись на діяльності Української Православної Церкви в засіданнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій — представницького міжконфесійного консультативно-дорадчого органу в Україні. У цьому році ВРЦіРО святкує 20-річчя свого заснування.

Протягом року Українську Православну Церкву, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, представляли архієреї та клірики УПЦ. У зустрічах представників ВРЦіРО з Президентом України Петром Порошенко за звітний період брав участь Предстоятель Української Православної Церкви.

Всього УПЦ була представлена у 8-ми засіданнях ВРЦіРО. Окрім чергових засідань Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відбулися зустрічі членів ВРЦіРО з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм та представниками депутатського корпусу та профільних органів державної влади України, а також з Головою Служби безпеки України Василем Грицаком.

1 березня в приміщенні Дому Митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відбулося чергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). Українську Православну Церкву у заході представляли Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич, а також голова Юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов. Окрім членів релігійних організацій, в засіданні також взяли участь представники профільних органів державної влади України. Під час засідання була обговорена ситуація у Державі та прийнята «Заява Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо суспільно-політичної ситуації в країні». В Заяві представники українських конфесій висловили своє занепокоєння станом справ в країні, закликали владу дослухатися до голосу народу та дбати про інтереси держави, уникати політичних чвар.

23 квітня, участь у зустрічі Президента України Петра Порошенка з представниками Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій взяв Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. В ході свого виступу Блаженніший владика підкреслив, що Українська Православна Церква продовжує звершувати своє служіння на користь жителів України, особливо постраждалим від збройного конфлікту на Сході Держави. Десятки мільйонів гривень були надані нужденним у вигляді адресної доставки гуманітарної допомоги. Значна підтримка з єпархій УПЦ передається на потреби української армії.

Також Предстоятель торкнувся теми збереження традиційних родинних цінностей в українському суспільстві та наголосив на небезпеці легалізації в Україні одностатевих шлюбів. Було відзначено, що усі члени ВРЦіРО поділяють занепокоєння даною проблемою.

7 травня чергове засідання ВРЦіРО пройшло у конференц-залі «Президент Готелю». Українську Православну Церкву на зібранні представляв заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич. Серед питань порядку денного особливу увагу було приділено сучасній ситуації в сфері державно-конфесійних відносин. Були обговорені заходи ВРЦіРО щодо утвердження традиційних сімейних цінностей в суспільстві.

У зустрічі членів ВРЦіРО з Головою Служби безпеки України Василем Грицаком, яка відбулася 26 вересня, взяв участь вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент.

Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України, взяв участь у виїзному засіданні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, яке пройшло 2 листопада 2016 року у зоні проведення АТО на аеродромі міста Краматорськ, Донецької області. У рамках проведення засідання члени ВРЦіРО провели зустріч з Головою Служби безпеки України Василем Грицаком та поспілкувалися з представниками силових структур. У ході засідання був прийнятий текст звернення Ради церков, у якому усі її члени вчергове підтримали територіальну цілісність та незалежність України, а також закликали до врегулювання конфлікту мирним шляхом.

18 листопада Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій взяв участь у зустрічі Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій з Президентом України Петром Порошенком. Під час зустрічі, Президент України повідомив, що підписав законопроект №5050, спрямований на вдосконалення діяльності неприбуткових організацій та продовження строку перереєстрації релігійних організацій до 1 січня 2018 року.

24 листопада відбулася зустріч Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм та представниками депутатського корпусу. З благословення Блаженнішого  Митрополита Київського і всієї України Онуфрія в засіданні взяв участь вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент. В ході зустрічі обговорювалося широке коло питань державно-церковних відносин, зокрема, необхідність законодавчого врегулювання капеланського служіння.

29 листопада пройшли урочисті заходи з нагоди 20-річчя заснування ВРЦіРО. Від Української Православної Церкви в урочистостях взяли участь голова Інформаційно-просвітницького відділу єпископ Ірпінський Климент та заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків протоієрей Миколай Данилевич.

VIІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Рік, що минає, окрім вже згаданих подій, увійшов в історію ще деякими важливими подіями як для Церкви, так і для держави, на висвітленні яких слід зупинити свою увагу.

Як і в попередні роки, з сумом змушені констатувати, що вже майже три роки не вщухають військові дії на Сході України, в ході яких загинули тисячі людей і десятки тисяч залишилися без домівок. Зважаючи на це, протягом усього часу Українська Православна Церква постійно допомагає вимушеним переселенцям, пораненим, військовим, а також особам, позбавленим житла.

Українська Православна Церква не перестає закликати до миру та порозуміння. У своїх зверненнях Українська Православна Церква послідовно виступає за суверенітет, незалежність та цілісність Української Держави. У всіх храмах та монастирях УПЦ постійно підносяться посилені молитви про мир в Україні. Окрім цього, «Всеукраїнський хресний хід за мир, любов та молитву за Україну», був в першу чергу покликаний на посилення молитов за довгоочікуваний мир в Державі.

Ще одним яскравим прикладом миротворчої діяльності Української Православної Церкви є допомога у визволенні полонених військовослужбовців з непідконтрольних територій України. Протягом останніх двох років, зусиллями УПЦ вже було звільнено з полону не одного військовослужбовця. На прохання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та за сприяння Святішого Патріарха Кирила, 18 грудня на контрольному пункті Оленівка/Волноваха відбулася передача українського військовослужбовця Тараса Колодія, який внаслідок збройного конфлікту на Сході України, з 2014 року знаходився у полоні. 19 грудня, в день пам’яті святителя Миколая Чудотворця, військовополонений Тарас Колодій вже молився разом з Предстоятелем УПЦ за Божественною літургією в Свято-Покровському жіночому монастирі м. Києва. Після Богослужіння відбулася прес-конференція за участі першого віце-спікера Верховної Ради України Ірини Геращенко та представників ЗМІ. За допомогу у звільненні Тараса Колодія Глава СБУ Василь Грицак особисто висловив вдячність Українській Православній Церкві.

Зважаючи на складну соціально-політичну ситуацію в Україні, Українська Православна Церква продовжує активно займатися соціальним та благодійним служінням. За звітний період єпархіями Української Православної Церкви було зібрано та відправлено у зону бойових дій для військовослужбовців Збройних Сил України та мирних жителів, які постраждали внаслідок бойових дій на Сході України, понад 550 тонн гуманітарної допомоги на суму близько 13 мільйонів гривень.

Продовжується співпраця з міжнародними благодійними організаціями. Лише за цей рік, завдяки співпраці з міжнародною благодійною організацією «Diakonie Katastrophenhilfe», жертви військового конфлікту та мирні жителі на непідконтрольній Державі території Горлівської, Макіївської, Ровеньківської, Луганської єпархій отримали допомогу на загальну суму близько 4,6 мільйонів грн.

Ровеньківська єпархія в травні цього року вперше за понад два роки військового конфлікту отримала гуманітарну допомогу від Української Православної Церкви  на суму понад 360 тисяч грн. В рамках співпраці з Благодійним фондом «Фавор», до Ізюмської єпархії (м.Ізюм), де проживає велика кількість переселенців, була доставлена 31 тонна гуманітарної допомоги на загальну суму 557 000 грн і продуктів харчування на 61 750 грн.

Крім матеріальної допомоги, також постійно здійснюється і пастирська опіка. У єпархіях Української Православної Церкви діють центри духовної підтримки та реабілітації учасників бойових дій на Сході України, мирних жителів, що постраждали від наслідків військових дій, ведеться робота з їхньої психологічної реабілітації.

Благодійна діяльність Української Православної Церкви направлена й на інші сфери життя суспільства: робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування, робота з безпритульними, підтримка людей з особливими потребами, допомога малозабезпеченим сім’ям, пастирська опіка в медичних закладах, місцях позбавлення волі, матеріальна та духовна підтримка людей похилого віку. Так, за звітний період, таку допомогу отримали понад 650 тисяч чоловік на загальну суму близько 12 мільйонів гривень.

Незважаючи на те, що Українська Православна Церква зайняла послідовно миротворчу позицію і активно займається благодійністю, більш ніж два роки поспіль стали часом жорсткого інформаційного тиску на нашу Церкву. У засобах масової інформації регулярно з’являються репортажі, які зводять наклеп на Українську Православну Церкву, її  духовенство та мирян.

 Часто, така завідомо неправдива інформація, як з боку високопосадовців так і ЗМІ, стає приводом для розпалювання релігійної ворожнечі та протистоянь на релігійному ґрунті. На превеликий жаль, цей рік, як і попередній, не став виключенням у порушенні прав наших віруючих, незважаючи на те, що Українська Православна Церква є найбільшою конфесією в Україні. Адже, наприклад, відповідно до даних соціологічної фірми «Ukrainiаn Sociology Service» при Інституті соціології НАН України, оприлюдненими 23 листопада поточного року, 39% віруючих — це віряни УПЦ. Соціологи підтвердили, що найбільш численною конфесією країни є Українська Православна Церква, яку очолює Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Яскравим прикладом розхитування і без того вкрай напруженої релігійної ситуації в країні, стала поява наприкінці минулого року на сайті Київської міської ради петиції з вимогою передати Києво-Печерську Лавру в користування т.зв. Київського патріархату. Ця петиція за кілька днів зібрала 10 тис. голосів. На основі цього, у засобах масової інформації, одразу ж з’явилися публікації про те, український народ не підтримує Українську Православну Церкву. Однак уже через декілька днів на тому ж сайті з’явилася ще одна петиція, але з проханням залишити Лавру в підпорядкуванні УПЦ. Менш ніж за півтора дні вона зібрала понад 13 тис. голосів. На жаль, друга петиція вже не отримала належного розголосу у тих ЗМІ, які ще перед цим інформували про те, що народ не підтримує Української Православної Церкви.

Слід зазначити, що пізніше стало відомо, що петиція щодо передачі Києво-Печерської Лаври в користування т.зв. Київського патріархату була спланованою провокацією із незаконним використанням бази даних користувачів інтернету, котрі потрапили в розсилку вже попередньо зареєстрованих сторінок для підписання петиції. Провокатори використовували адреси не лише мешканців Києва чи України, але й з-за кордону.

У зв’язку з появою петиції щодо передачі Лаври прихильникам «УПЦ КП», намісники Свято-Успенської Почаївської Лаври та Свято-Успенської Святогірської Лаври звернулися до громадськості з відкритими листами, у яких просили вірян посилити свої молитви, щоб Господь не допустив цього беззаконня, а посадовців не допускати таких провокацій, які спрямовані на посилення агресії та ворожнечі в нашому суспільстві.

На початку 2016 року, спеціальна комісія, скликана мером Києва В. Кличко, залишила без розгляду електронну петицію до Київської міської ради щодо перепідпорядкування Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври в юрисдикцію так званого Київського патріархату, оскільки вона не відповідає законодавству та несе загрозу релігійного протистояння.

Як і у минулому році, нині парафії УПЦ регулярно стають жертвами агресії та насильства з боку прихильників так званого Київського Патріархату, вандалів та злочинців. У році, що минає почастішали випадки вандалізму, пограбування, підпалів та осквернення храмів нашої Церкви. На превеликий жаль, такими діями грубо порушуються права віруючих на свободу світогляду та віросповідання.

Так, лише у Київській єпархії невідомі зловмисники звершили підпал та наругу над 5-ма храмами УПЦ. В інших єпархіях УПЦ храми також стали предметом наруги, осквернення та крадіжки з боку вандалів та невідомих зловмисників. Станом на сьогодні, більшість злочинів є нерозкритими, а зловмисники не несуть відповідальність.

7 листопада невідомі зловмисники підпалили храм святих рівноапостольних Кирила і Мефодія м. Павлограда в Дніпропетровській єпархії. В церковне приміщення були кинуті три «коктейлі Молотова», два – в храм, один — у вівтар. В результаті загоряння повністю вигорів клірос з богослужбовими книгами, а також були значно пошкоджені розпис, ікони, вікна, опалювальна система, предмети церковного вжитку в центральній частині храму.

Протягом звітного періоду Преосвященні УПЦ зверталися до Президента України Петра Порошенка у зв’язку з наругою над храмами у ввірених їм єпархіях та упередженому ставленні до Української Православної Церкви з боку Держави.

У жовтні керуючий Сарненською єпархією митрополит Сарненський і Поліський Анатолій звернувся до Президента України з проханням захистити храми УПЦ у Рівненський області від осквернення та нападів вандалів. Лише у цьому році відбулося декілька пограбувань храмів Сарненської єпархії. Слід зазначити, що за минулий рік було здійснено більше двадцяти актів вандалізму і пограбувань храмів на території Рівненської області. На жаль, у жодному випадку правоохоронці не знайшли винних.

Преосвященний єпископ Івано-Франківський і Коломийський Тихон у своєму листі до Петра Порошенка від 15 листопада звернув увагу Президента України на ситуацію, яка склалася навколо храму на честь Преображення Господнього у м. Івано-Франківськ. У листі говориться, що на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2016 року та на вимогу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради громаді Спасо-Преображенського храму м. Івано-Франківськ необхідно звільнити приміщення храму у зв’язку із розірванням договору оренди. Також, Преосвященний владика повідомляє про подання неправдивої інформації міської влади Івано-Франківська щодо надання земельних ділянок парафіям Івано-Франківської єпархії УПЦ.

Зважаючи на це, керуючий Івано-Франківською єпархією звернувся до Президента України з проханням втрутитись у вирішення ситуації, що склалася.

Окрім того, на сьогоднішній день залишається актуальним питання захоплення храмів релігійних громад Української Православної Церкви. Так, з 2014 року прихильниками «Київського Патріархату» захоплено близько 40 храмів.

Напруженою залишається ситуація в Рівненській та Тернопільській областях. Непоодинокими є випадки коли представники влади створюють приводи для релігійної ворожнечі. Так, 3 листопада поточного року голова Рівненської обласної адміністрації видав розпорядження про передачу у почергове користування із релігійною громадою «УПЦ КП», храм с. Рясники Гощанського району, який знаходиться у користуванні релігійної громади УПЦ. Аналогічне рішення голови Тернопільської обласної адміністрації у 2014 році в с. Катеринівка Тернопільської області призвело до захоплення храму та побиття віруючих УПЦ.

Також не можна оминути увагою, що протягом останніх місяців у Тернополі кожної неділі біля входу до кафедрального собору представники «Правого сектору» роздають листівки із закликами до релігійної ворожнечі та здійснюють психологічний тиск на віруючих.

Усі ці та інші факти, свідчать про те, що при вирішенні конфліктних ситуацій, суди часто упереджено і не об’єктивно приймають невмотивовані рішення на користь правопорушників. А в разі вирішення справи на користь релігійних громад Української Православної Церкви представники так званого Київського Патріархату відмовляються виконувати такі рішення, заручившись підтримкою державних органів та місцевого самоврядування.

Однак, слід зауважити, що в одинадцяти населених пунктах релігійні громади приступили до будівництва нових храмів, а в трьох населених пунктах вже збудовані храми для молитви. Так, на Рівненщині та Тернопільщині, де були захоплені храми Української Православної Церкви представниками т.зв. Київського Патріархату, громади захоплених храмів УПЦ активно займаються будівництвом нових храмів.

Так, 8 вересня, у с. Білогородка Дубенського району Рівненської області громада захопленого представниками «Київського патріархату» храму помолилася за першою Літургією у новозбудованому храмі на честь апостола і євангеліста Луки. За Богослужінням молилися понад 300 вірян. 15 листопада новозбудований храм освятив митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій  у співслужінні численного духовенства.

Ще один храм Української Православної Церкви будується на Дубенщині Рівненської області у зв’язку з рейдерським захопленням. 17 грудня у с. Рачин Дубенського району Рівненської області освятили фундамент для майбутнього храму. Після захоплення храму представниками т.зв. Київського Патріархату, громада УПЦ з 1 вересня 2014 року більше двох років була змушена звершувати богослужіння в капличці святої великомучениці Варвари на сільському кладовищі.

Серйозним та неправомірним втручанням у внутрішні справи Церкви та погіршення і без цього складної релігійної ситуації в Державі є прийняття постанови №4793 «Про звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні». Авторами такого документу стали голова Верховної Ради Андрій Парубій, народні депутати — Сергій Висоцький, Андрій Левус, Микола Княжицький, Марія Матіос, Віктор Єленський. 16 червня 2016 року український парламент ухвалив цю постанову голосами 245 народних депутатів.

У свою чергу єпископат Української Православної Церкви звернувся до голови Верховної Ради України Андрія Парубія та депутатів Верховної Ради України з проханням не втручатись у внутрішні справи Церкви, оскільки дане Звернення є прямим порушенням українського законодавства, відповідно до якого Церква відокремлена від Держави, а Держава від Церкви.

Ще одним суттєвим упередженим ставленням з боку влади до Української Православної Церкви є законопроекти, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді України, і які можуть призвести до релігійної ворожнечі в нашій країні.

Законопроектом №4128 пропонується запровадити механізм зміни підлеглості релігійних громад, шляхом втручання у їхню діяльність, встановлюючи вимоги, за якими будь-хто може вирішувати питання про зміну підлеглості релігійної громади. Прийняття даного законопроекту сприятиме захопленню майна релігійних організацій. Проти цього законопроекту виступають майже всі члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Законопроект №4511 пропонує встановити особливий статус для релігійних організацій, зобов’язує їх укладати договори з державою та погоджувати з Мінкультури призначення керівників релігійних організацій усіх рівнів (архієреїв, намісників, настоятелів).

Проекти Законів №№5309, 1244 пропонують змінити назву релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться за межами України. У даних законопроектах прямо не говориться про Українську Православну Церкву, але їхні автори публічно підтверджують, що вони будуть застосовані проти УПЦ.

Законопроекти №№4511, 5309 та 1244 дискримінують частину українського народу за релігійною ознакою і передбачають втручання у діяльність Української Православної Церкви, змушуючи її не тільки змінювати свою власну назву, а й перенести свій центр за межі України. Центр УПЦ знаходиться в м. Києві, її засновником є Собор УПЦ, а відповідно до Грамоти (Томосу) від 1990 року УПЦ є самостійною та незалежною у своєму управлінні.

До позитивних законодавчих ініціатив слід віднести прийняття Верховною Радою України Закону №1667, яким передбачаються зміни до Податкового кодексу України в частині усунення неточностей щодо збереження неприбуткового статусу для релігійних організацій. Відповідно до цього закону, релігійні організації можуть й надалі використовувати пожертви для благодійної діяльності, гуманітарної допомоги, милосердя, а також іншої діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, без загрози втрати статусу неприбутковості. А термін внесення змін до статутів продовжили до 1 січня 2018 року.

Окрім того, слід звернути увагу, що Міністерство культури України з 2014 року практично не реєструє статути релігійних організацій УПЦ. За 2015/16 рік було зареєстровано лише 4 статути із 15-ти поданих. У червні 2016 року 11 статутів, які майже 2 роки перебували на реєстрації було повернуто. Посадові особи стверджують, що статути не відповідають законодавству, в той же час, уникаючи офіційного листування і письмових зауважень до них. Слід підкреслити, що законом встановлено тримісячний термін реєстрації статутів. Таким чином, посадові особи Мінкультури незаконно і безпідставно близько двох років, блокували реєстрацію 11-ти статутів релігійних організацій УПЦ. А претензії до статутів, які пред’являє Мінкультури, спрямовані перш за все, на руйнування ієрархічної влади в Церкві, а саме виведення з єпархіального підпорядкування монастирів та парафій.

Зважаючи на це, Священний Синод УПЦ звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з приводу упередженого і необ’єктивного ставлення Міністерства культури України до Української Православної Церкви, що має наслідком порушення прав релігійних організацій УПЦ.

Ще одним упередженим проявом Мінкультури протягом звітного періоду стало передання на початку 2016 року представникам «Київського патріархату» храму на території кафедрального комплексу Київського Митрополита — Софії Київської, яка є національною святинею та пам’яткою світової архітектури.

19 лютого, під час виступу у Верховній Раді Міністр культури України В. Кириленко, заявив, що Мінкультури дозволяє служити в Трапезній церкві Національного заповідника «Софія Київська». Також стало відомо, що Кабінет Міністрів України майже таємно у стислі строки погодив виділення розкольникам храмового приміщення території Софіївського заповідника.

Раніше, аналогічні звернення надходили і від спочилого Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира про надання можливості звершувати богослужіння у зазначеному храмі. Також і діючий Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій звертався до державної влади з такими ж проханнями. Однак, ці прохання не отримали належної уваги.

Таким чином, можна свідчити про неприховане протегування інтересів так званого Київського Патріархату. Відмова у зверненні УПЦ і задоволення аналогічної пропозиції від «УПЦ КП» є публічним проявом зневаги з боку державних службовців до багатомільйонної пастви Української Православної Церкви.

З метою донесення інформації про проблеми порушень прав віруючих УПЦ, 19 вересня 2016 року в Києво-Печерській лаврі відбувся брифінг для ЗМІ представників Синодальних відділів Української Православної Церкви. Також на заході були присутні представники дипломатичних місій в Україні.

В ході брифінгу усі присутні були проінформовані про грубе порушення прав віруючих Української Православної Церкви, що мали місце протягом 2016 року. Так, представники УПЦ зауважили, що моніторингова група Управління Верховного комісара ООН та Держдепартамент США неодноразово фіксували правопорушення релігійних свобод віруючих Української Православної Церкви.

Окрім того, було висвітлено питання щодо фактів захоплень храмів УПЦ, підтримка урядом антицерковних законопроектів, безпідставну не реєстрацію статутів Української Православної Церкви з боку Міністерства культури України тощо.

У цей складний час, як і завжди, важливою підтримкою віруючих Української Православної Церкви є молитви усієї повноти Вселенської Православної Церкви. Як і у попередні роки, Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков неодноразово висловлювали свою стурбованість стосовно агресії т. зв. «УПЦ КП» проти Української Православної Церкви та упередженого ставлення до неї з боку державної влади України.

З 22 по 28 січня, протягом п’ятиденної роботи Зібрання Предстоятелів Помісних Православних Церков у м.Шамбезі (Швейцарія), учасниками Зібрання серед іншого неодноразово обговорювалася складна ситуація, що склалася в Україні, зокрема, тема порушень прав віруючих Української Православної Церкви з боку прихильників «Київського патріархату». Представники Помісних Церков висловили одностайну підтримку Українській Православній Церкві в особі її Предстоятеля — Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Під час свого виступу на Зібранні Предстоятелів Помісних Православних Церков Святіший Патріарх Кирил висловив подяку братським Помісним Церквам — зокрема, Олександрійській, Антіохійській, Єрусалимській, Сербській, Болгарській та Польській — за молитви і підтримку Української Православної Церкви.

Святіший Патріарх Сербський Іриней від імені Священного Архієрейського Синоду Сербської Православної Церкви 18 лютого надіслав лист Президенту України П.О. Порошенку, копія якого надійшла також і до Київської Митрополії Української Православної Церкви. В листі Предстоятель Сербської Церкви висловив сподівання на якнайшвидше встановлення миру в Україні та виразив глибоке занепокоєння утисками Української Православної Церкви і загрозою захоплення святинь всеправославного значення.

15 березня під час офіційного візиту Предстоятеля Української Православної Церкви до Греції, в Посольстві Грецької Республіки відбулася зустріч Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з Предстоятелем Елладської Православної Церкви Блаженнішим Архієпископом Ієронімом. У ході розмови Предстоятель Елладської Православної Церкви запевнив у своїх молитвах за український народ, а також висловив підтримку Предстоятелю Української Православної Церкви.

Як і у минулому році, про свою молитовну підтримку віруючим Української Православної Церкви у своїх проповідях та посланнях засвідчує Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та єпископат, духовенство і віряни Руської Православної Церкви, які за кожним богослужінням підносять молитви за мир в Україні.

Підносячи подяку Всемилостивому Богу за молитовну підтримку Помісних Православних Церков та можливість свідчити про Євангельські істини, Українська Православна Церква, незважаючи на усі складнощі, які виникали протягом року, що минає, і надалі продовжує нести свою спасительну місію та неухильно дотримуватись Догматів Православної Віри і Священних Канонів.

2016 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:

		2014	2015	2016
1.	кількість єпархій	53	53	53
2.	кількість архієреїв	85	90	94
3.	єпархіальних	53	53	53
4.	вікарних	25	29	33
5.	на спокої	7	8	8
6.	митрополитів	27	33	35
7.	архієпископів	26	25	25
8.	єпископів	32	32	34
9.	кількість синодальних відділів	26	26	25
10.	кількість парафій	11 908	11 949	12017
11.	кількість священнослужителів	11 970	11 976	12034
12.	кількість монастирів	228	247	250
13.	кількість ченців	4 053	4 118	4 318
14.	кількість духовних навчальних закладів	17	17	17
15.	кількість студентів стаціонарної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах	1587	1449	1429

Просмотров: 903