Спроби обмежити УПЦ в духовній опіці військовослужбовців — це порушення конституційних прав громадян України

Понеділок, 20.02.2017 08:50

Кожен третій військовий ЗСУ є парафіянином Української Православної Церкви.

У Черкасах військовослужбовців позбавили можливості отримувати духовну опіку. Вперше з часів періоду радянських гонінь храм при військовій частині вирішили закрити, а не побудувати. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Свою стурбованість таким ініціативам адміністративного апарату при Міністерстві оборони висловили відразу ж у Душпастирській раді при Міноборони.

Як повідомили у Синодальному відділі УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України, Міністру оборони вже надіслано відповідний лист.

«Представники різних конфесій підтримали нас і висловили свою стурбованість тим фактом, що в період введення капеланства в Україні у військових частинах почали закривати храми, — зазначив заступник голови відділу архімандрит Лука (Винарчук). — Це що ж виходить, однією рукою ми будуємо, а іншою руйнуємо? При тому, руйнуємо те, що було багатьма роками напрацьовано. Адже храм обладнати у військовій частині — це робота не одного дня. Якщо священик вже багато років там служить, це означає, що у нього є авторитет серед військовослужбовців, йому довіряють».

На початку лютого 2017 року громада храму мученика Іоанна Воїна, що розташований у військовій частині Черкас, отримала лист від Квартирно-експлуатаційного відділу при Міністерстві оборони, в якому повідомлялося, що дане управління в односторонньому порядку розриває договір оренди й вимагає протягом 30 днів звільнити приміщення. У листі вказали, що «у зв’язку з настанням особливого періоду в Україні» приміщення необхідно «для використання за призначенням».

Як розповів настоятель протоієрей Олександр Смик, храм діяв на території військової частини десять років в спеціально переобладнаному руками самих солдатів приміщенні казарми, яке у свій час призначалося для знесення.

Митрополит (тоді ще архієпископ) Черкаський і Канівський Софроній освятив храм 4 грудня 2006 року

«Ініціатором створення храму при частині став колишній командир полковник Валерій Седлецький. Спочатку він мене запрошував для духовних бесід з солдатами. Одного разу полковник попросив відслужити молебень і окропити їдальню. Через пару місяців він підходить і каже: “Ви знаєте, батюшка, а я побачив, що тільки у вас благодать”. Його вразило те, що після освячення, вода в акваріумі, який стояв у їдальні, залишалася чистою увесь цей час. “До мене приходили священики різних конфесій, пропонували свої послуги, але я нічого не відчув і не побачив в них”. Так він почав приходити до віри сам, потім поїхав у Почаїв і незабаром вирішив обладнати в частині храм. Він розповів мені, що йому з’явилася Богородиця і сказала побудувати Їй храм. “У мене є одна казарма, яку потрібно списувати й зносити, але я хочу обладнати в ній приміщення під церкву, допоможете?”. Так, після отримання благословення у владики Софронія, зусилями полковника, офіцерів, солдатів і вірян буквально за пару місяців був створений храм в ім’я мученика Іоанна воїна. То був період, коли вся частина ходила на богослужіння, в хорі співали самі солдати».

З часом ситуація трохи змінилася. Все залежить від командира, вважає отець Олександр. Теперішній командир частини не особливо релігійний, але ніяких конфліктом з ним не було, а навпаки: «Все було настільки добре, командир з задоволенням приймав освячення техніки, благословення для солдатів. І Господь беріг усіх».

На думку настоятеля, вказівка про закриття храму прийшла від вищого керівництва, можливо під тиском інших конфесій, які зараз, як і багато років тому, намагаються «нав’язати свої релігійні послуги». Своє хвилювання з приводу цього факту священик не приховує.

Військові причащаються Святих Таїн Христових у домовому храмі на території військової частини 3011 Національної гвардії України

«Річ у тім, що, займаючись політикою, люди часто не думають про тих, кого вони позбавляють допомоги Божої. Ви, знаєте, багато хлопці перед вирушенням в АТО приходили за благословенням — вони всі як один повернулися. Нещодавно командир однієї роти прийшов і каже: “батюшка, я щоразу привозив з собою «двохсотих», а зараз, спасибі Вашим молитвам, жодної людини не втратив — всі живі, здорові”. Це радісно. Вони це все бачать, але тільки чи бачать це інші, чи хочуть бачити?».

У Військовому відділі підкреслюють, що це вже не перша спроба позбавити УПЦ можливості опікуватися українськими військовослужбовцями.

«Перед новим роком прийшов рапорт від військового священика Житомирської єпархії про те, що новий начальник військового інституту імені С. П. Корольова, під приводом інвентаризації та фінансового розслідування щодо будівництва храму на території інституту, закрив церкву і заборонив доступ священику та віруючим курсантам. З проханням розглянути цю справу і питанням “чому під час розслідування не можуть відбуватися богослужіння в храмі” ми звернулися до Міністра оборони. Але на даний момент все залишилося як є, храм закритий. Потрібно відзначити, що в цей період стався суїцид одного із співробітників інституту — і ми, як священики, задаємо собі питання — а чи можна було уникнути цього горя, якби був відкритий храм і духівник знаходився на території навчального закладу?», — зазначає отець Лука (Винарчук).

Ще одна спроба закрити храм Української Православної Церкви була рік тому в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Як повідомляють у Синодальному військовому відділі, аргументами керівництва ліцею були шаблонні звинувачення, а священикові, корінному киянину, пастирю, який багато років духовно опікував Союз кадетської співдружності, тоді вказали на вокзал у напрямку Росії. Завдяки особистому втручанню в безглузду ситуацію голови військового відділу митрополита Білоцерківського і Богуславського Августина, за підтримки Душпастирської ради при Міноборони, питання було врегульовано. Але, за відомостями очевидців, начальник ліцею дав доручення офіцерам стежити за тим, щоб жоден ліцеїст не заходив у свята до церкви УПЦ. Керівництво навчального закладу воліє відправляти своїх ліцеїстів до розкольників, храм котрих також розташований на території.

Клірик Криворізької єпархії УПЦ відвідав українських воїнів у зоні бойових дій

«За найскромнішими даними — кожен третій військовослужбовець є парафіянином нашої Церкви. Говорити про те, що Українській Православній Церкві не місце у війську і перешкоджати Її пастирській місії — це порушення конституційних прав на вільне віросповідання громадян України, — підкреслює архімандрит Лука. — Про яке демократичне суспільство ми можемо говорити, про які європейські стандарти в таких умовах? Хіба Конституція не гарантує кожному військовослужбовцю вірити і ходити в ту Церкву, в яку він вважає за необхідне?».

Дискредитувати священнослужителів і саму Українську Православну Церкву в очах громадськості особливо завзято намагаються представники «Київського патріархату». Вони всю свою енергію спрямовують на те, щоб розпалити справжню міжконфесійну ворожнечу. Особливо небезпечно привносити такі настрої у військове середовище, вважають в УПЦ.

«Адже мова йде про людей, які тримають у руках зброю. Розпалювати міжконфесійну ворожнечу у військовому середовищі — неприпустимо!» — попередив владика Августин на останньому засіданні Душпастирської ради, яка проходила 16 лютого.

Під час зустрічі представники «УПЦ КП» виступили з ультиматумом до членів Ради, зажадавши вилучити Українську Православну Церкву з дорадчого органу. Після того, як таку вимогу було відкинуто, розкольники демонстративно покинули приміщення.

Ініціатива розкольників обмежити доступ капеланів УПЦ до військових не знайшла підтримки у громадськості й минулого року.

І це не єдиний приклад спроби тиску представників з «УПЦ КП». Скандал так звані священики «Київського Патріархату» вчинили і у перший же день курсів, які проводили канадські фахівці у Львові. Вони точно так само як і їхній керівник заявили, що не можуть перебувати в одній групі разом з представниками УПЦ. Така поведінка вразила канадських фахівців. Адже, існують суворі міжнародні норми про капеланство, згідно з яким з армії виключають, позбавляючи всіх привілеїв і звань, за будь-який прояв нетерпимості і ворожнечі щодо інших конфесій.

Відповідаючи на звинувачення, висунуті під час Душпастирської ради розкольниками, митрополит Августин чітко сказав, що їхня позиція шкодить капеланству. «Ви намагаєтеся порушити не наші права, а права солдатів. Позиція «Київського патріархату» у веденні капеланства не може бути визначальною тому, що це функція Держави. Держава визначає, представники яких конфесій повинні займатися військовим капеланством».

Як прокоментував ситуацію секретар Синодального військового відділу Юрій Олексійович Валігурський, ніяких реальних причин, які могли б стати приводом для Міністерства оборони, щоб виключити УПЦ зі списку конфесій, що духовно опікують військовослужбовців, немає.

Капелани УПЦ під головуванням митрополита Августина привітали з Різдвом військових вісьмох підрозділів та десяти блокпостів в зоні АТО

«Є затверджене положення Міноборони «Про службу військового духовенства», згідно з яким до середини року планується укомплектувати штатні посади військових капеланів священиками тих конфесій, представники яких служать у Збройних Силах без винятку. Все, що робиться зараз з боку «Київського патріархату» — це просто спроби натиснути на Міністерство оборони».

Такі спроби витіснити найбільшу конфесію України з військового середовища виглядають, як бажання зайняти позицію єдиного релігійного лідера. Перспектива порушити конституційні права кожного третього військовослужбовця та отримати в релігійні лідери пастирів, які свою діяльність будують далеко не на християнських принципах, навряд чи може приваблювати українців, вважають у Військовому відділі УПЦ.

«Ми підняли це питання на Душпастирській Раді і попросили про зустріч з Міністром оборони, під час якої хочемо обговорити нагальні питання, пов’язані з введенням капеланства, а також — окремі випадки дискримінації нашої Церкви в армії», — зазначив архімандрит Лука.

Просмотров: 1075

Один відповідь на “Спроби обмежити УПЦ в духовній опіці військовослужбовців — це порушення конституційних прав громадян України

  1. Так, то воно- так, АЛЕ, трошечки- не так. Щойно приїхав від Хлопців. Тиждень каталися, капелана- не бачив. Попривозив їм молитви з іконкою з Гощанського монастиря(яку сину і його Хлопцям, возив на Савур могилу), беруть- без розуміння. З телефона мого- поскидали собі різні пісні, кліпи, фото… Папку “ВІРА”, де багато церковних фільмів, скинув- один, Закарпатець. Слава Богу- не та війна, що у 14-му. Каже син, молилися- всі, навіть, хто не вмів. І не за те, щоб вижити, ніхто і не надіявся, а, щоб- цілим у гробі лежати, щоб не- три ноги, чи три руки у гробі прийшло(три Хлопці, ув одне відро влазило, по деревах, у степу збирали один – одного), а, щоб могли – відкрити і попрощатися. Привезли Хрещенської води- треба ще розказувати, щоб- шапку знаяв і перехрестився. Їдьте туди. Будьте, сидіть там. Пастирі, будьте- на чолі отари. Тут, у місцях для збору десятини, фарисействувати- знайдеться кому, вас- багато. Будьте з тими, хто зі смертю- ув обнімочку ходить. МИРу нам пошли, Господи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *