Представники органів державної влади порушили закон і перевищили надані їм повноваження.
Про це зазначається в коментарі представника правозахисної організації Human Rights Advocacy в зв’язку з порушеннями прав та інтересів вірних УПЦ в місті Коломия, Олега Денисова, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на ivano-frankivsk.church.ua.
У рамках підготовки матеріалів для Універсального Періодичного Огляду 28 сесії Ради з прав людини ООН я був присутній на засіданні робочої групи у справі, що стосується конфлікту навколо храму УПЦ в м. Коломия. Вислухавши виступи на цих зборах і вивчивши ситуацію повинен констатувати, що представники органів державної влади з багатьох аспектів порушили закон і перевищили надані їм повноваження.
Так, мером міста фактично була організована процедура розгляду спору, що відноситься тільки до компетенції органу судової влади. На засіданні робочої групи шляхом голосування вирішувалося питання про закриття храму, що також не відповідає закону. Фактично представник влади використовуючи свій статус посадовця намагався надати представнику греко-католицької громади переваги – вимагав від громади УПЦ надати документи, прямо в ході зборів зачитував їх зміст, в тому числі конфіденційну інформацію. Заперечення представника УПЦ фактично ігнорувалися.
Безсумнівно, що представники влади в цій справі не є нейтральними. Про це свідчать і зроблені протягом декількох останніх днів заяви губернатора Івано-Франківської області, який стверджує, що будуть виділені кошти на ремонт храму, після чого буде вирішуватися питання про його передачу будь-якій конфесії. Проте, чомусь, не враховується і повністю ігнорується той факт, що вже більш як 10 років храм фактично переданий і знаходиться у володінні та користуванні громадою УПЦ. Тобто юридично храм вже передано, і це право користування також захищене законом. Не можна перервати або скасувати право користування громади УПЦ на храм без судової процедури, ґрунтуючись тільки на вольовому акті людей, нехай навіть і наділених якимось державним статусом.
Також абсолютно не обговорювалося питання про те, чому громада УПЦ зараз змушена молитися поза храмом і на якій підставі представники греко-католицької конфесії силовим способом блокували проведення Богослужінь в храмі й встановили якийсь графік почергового богослужіння біля входу в храм. Стаття 180 Кримінального кодексу України визначає злочином перешкоджання проведенню Богослужіння. Цьому питанню взагалі не було приділено увагу. Також питання про те, на якій підставі представники греко-католиків взагалі прийшли в храм, фактично вигнавши громаду УПЦ, після чого почали проводити свої служби біля будівлі, перешкоджаючи громаді УПЦ служити в храмі – не піднімається.
Виступ же начальника поліції в ході засідання робочої групи свідчить про те, що він займає односторонню позицію в інтересах представників УГКЦ. Так, публічно було заявлено про відкриття кримінального провадження нібито в зв’язку з неналежним використанням храму громадою УПЦ. Однак начальник поліції не має права приймати рішення про відкриття кримінального провадження, тому, що це є компетенцією слідчого, який процесуально за законом незалежний від начальника поліції й сам повинен оцінювати наявність або відсутність підстав для кримінальних процедур. Але керівник поліції не тільки оголосив про те, що справу він відкриває, але і виклав навіть план слідчих дій, обіцяв залучити фахівців для обстеження приміщення церкви і т.п. Таким чином він створив зрозуміле для аудиторії цих зборів враження про те, що буде «відпрацьовувати» лінію тиску на громаду УПЦ з метою збору документації та підстав для юридичних претензій проти громади. Саме так сприймаються подібні заяви.
Також викликають питання факти «опечатування» храму аркушем паперу з підписом і печаткою поліції, що також є самодіяльністю і не передбачено законом.
Згідно 19 статті Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та у спосіб, прямо передбачені законом. Це означає в даному випадку, що меру необхідно було відмовитися від проведення будь-яких «робочих» нарад і рекомендувати зацікавленим представникам УГКЦ звертатися до органу, що компетентний розглянути цивільний спір з дотриманням правових гарантій громади УПЦ.
Що стосується начальника поліції – то йому слід було б утриматися від публічних заяв про те, що він відкриває кримінальне провадження і просто роз’яснити зацікавленим особам їх право звернутися в поліцію із заявою, яка буде передана слідчому для розгляду і прийняття обґрунтованого рішення.
Натомість губернатор повинен розуміти, що заяви про те, що храм буде комусь передаватися можливі лише в разі, якщо цей храм ніким не використовується, тобто якщо він не був переданий раніше якійсь особі. Судова практика України в аналогічних справах однозначно підтверджує, що якщо будь-яка громада користується храмом, то до судового скасування цих прав розгляд питання про нового власника неможливий.
Справа в Коломиї безсумнівно є приводом для звернення в міжнародні організації за захистом, тому що позиції державних органів свідчать про їхню нездатність дотримуватися нейтрального статусу і виконувати закон на основі рівності і неупередженого ставлення до всіх сторін конфлікту.
Просмотров: 456