«Жінка начальнику поліції: там чоловіка б’ють, а він їй: але ще не вбили», — репортаж з-під стін захопленого храму УПЦ на Прикарпатті (відео)

Ногами вигнали чоловіка з захопленого храму, 80-річну жінку виштовхали у спину зі зборів села. З православними вірянами у с. Старий Гвіздець на Прикарпатті розплавляються без церемоній. Поліція не втручається, вони вибрали свою сторону. Сільський голова агітує за «Київський патріархат» і звільняє з роботи тих, хто відмовляється лишати Українську Православну Церкву, «московську», як він її називає. Про це кореспонденту Івано-Франківської єпархії розповіли самі гвіздівчани. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував репортаж за матеріалами прес-служби єпархії.

«На людей тиснуть, щоб вони не приходили сюди не молились, щоб боялись. З сільської ради приходять і агітують – «ти за Київ чи ти за Москву?» — не кажуть «ти за Христову Церкву чи за розкольників?»… Голова наш вуйко Степан у цім заінтересований. Він рік тому до мене підходив і з погрозами на отця Миколая… Вони готували цей переворот давно, дуже давно. І люди наші бідні, нещасні, бо тих (хто захопив храм – ред.) обдурили, а ці (віряни УПЦ – ред.) — нещасні, бо звикли до отця Миколая, він вже тут 45 рік… і тут таке зробити. То якби до хати зайти і сказати «ми замки поміняли, ти вже тут більше не живеш, а документи ми зробимо, ви не переживайте». Отака наша теперішня ситуація — політику ввели в релігію і держава повинна цим зайнятися, бо це є трагедія», — занепокоєний парафіянин Ігор.

Літні жінки просто ніяк не усвідомлять для чого їх хочуть перевести у розкол: «як ми маємо йти тепер з правильної віри в неправильну? То ж невизнана світом… ви розумієте?».

Релігійна громада УПЦ на чолі з настоятелем отцем Миколаєм моляться перед зачиненими дверима захопленого розкольниками храму

Свято-Успенську церкву УПЦ розкольники спробували захопити ще 14 жовтня цього року, після так званого сільського референдуму.  Парафіянка Марія, 80-літня бабуся, яка була присутня на зібранні, з жахом згадує як її ледь не побили за те, що вона проголосувала проти і висловила свою думку.

«Я встала тоді й кажу “пробачте, але це ж неблагодатна церква…”. А вони тоді зробили плескіт, що я зле кажу. Я тоді виходжу собі, а якийсь їхній чоловік встає і йде за мною. Я тоді зупинилася й запитую: “Ти чого від мене хочеш? Хочеш мене бити чи що? Ну бий, як маєш за що” та й обернулася і йду далі, а він злапав мене ззаду і мене у двері…», — розповіла бабуся.

«Тому ніхто й не йшов на ті збори…», — поділилися інші жінки.  На зібрані села люди, які не мали жодного відношення до релігійної громади Свято-Успенської церкви УПЦ, незаконно «перевели» її у розкол і обманом заволоділи ключами від храму. Поліція не втручалася. Тож, релігійна громада подала заяву у Суд на бездіяльність Коломийського відділу поліції. Скаргу судді  задовольнили 3 листопада. А наступного дня поліція допомогла «Київському патріархату» продовжувати чинити свої беззаконня.

Свято-Успенський храм УПЦ с. Старий Гвіздець

«Нас було двоє в храмі. Я думав, що ми зможемо зайти до храму помолитися цього дня, піднявся на хори, — розповів Дмитро. — Вони побачили мене і почали кричати, що я димову шашку заніс. Ви розумієте? Як таку нісенітницю говорити? Я 17 років допомагав у церкві, щоб  я таке до храму ніс… Потім прийшло 4-ри чоловіки, двоє мене взяли за руки і почали штовхати. Вони мене ззаду по хребті почали копати. Ну і що я мав казати? Не буду ж я на них руки підіймати. Потім забіг міліціонер, бо жінка моя почала кричати «йдіть, бо чоловіка вб’ють». «Але ще не вбили», — це начальник поліції їй так відповів! Начальник поліції Коломиї таке каже! Ви розумієте? А вона йому «я в Київ поїду, якщо не дай Бог його вб’ють». Вони тоді відкрили храм, зробили коридор і кажуть «виходьте з храму, бо ми храм закриваємо»».

За словами чоловіка, сам смерті він не боїться, «за Христа вмерти не страшно», але все, що відбувається його не на жарт бентежить, оскільки «не по-людські це».

«Люди бояться, бо голова сказав, що з роботи будуть виганяти усіх «москалів», як вони нас називають. Моя донька вже пішла з роботи, тут ще є хлопець, що робить у школі — він каже «я не боюся з роботи піти», але несправедливо це. Хіба це по державному, по-людські хіба? Така ненависть… — нічого християнського у цьому немає».

Бувший начальник місцевого будинку Культури пані Оксана розповідає як її викликали в районний відділ культури «на розмову» щодо її релігійних переконань.

«Начальник відділу культури запитала відразу:” чого ти ходиш до руської церкви?”. В ході розмови я зрозуміла, що потрібно звільнятися, бо мені життя не буде. “Це добре рішення ти зробила, бо ти знаєш, тебе б довго не протримали”, — сказала начальник мені, на тому і розійшлися. І тепер я безробітна».

Настоятель храму протоієрей Миколай Кушнір підсумовує: «Вони політикою займаються, а ми релігійна громада. Їм релігія не потрібна, вони ведуть людей до неканонічності й до Церкви без благодаті, яку ніхто не визнає».

Старенькі бабусі навіть не уявляли, що їм доведеться на старості пережити.

«Я з дитини до церкви ходжу, мене мама до церкви ще за ручку водила. Мені вже 80 років минуло, а я ще ниньки йду, і поганенько йду, бо я вже негодна і йти далеко… Я все життя у хорі проспівала… я не можу це розказувати (плаче). Я ночами тепер не сплю, думаю, як тепер вмру, лиш би мене до цієї церкви не занесли».

Просмотров: 2509

1 коментар

  1. Жахливо! Розкольники мабуть не усвідомлюють, що вони просто жертви маніпуляцій. Розбій під прикриттям патріотизму

Залишити відповідь