Слово Предстоятеля на вручення жезла єпископу Білогородському Сильвестру, вікарію Київської Митрополії

 

СЛОВО НА ВРУЧЕННЯ ЖЕЗЛА

ПРЕОСВЯЩЕННОМУ ЄПИСКОПУ БІЛОГОРОДСЬКОМУ СИЛЬВЕСТРУ,

ВІКАРІЮ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

Преосвященний єпископе Сильвестре!

Сьогодні у храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських, древньої Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, через покладання рук Преосвященних архіпастирів, силою і дією Святого Духа та молитвою церковного народу, які молились за Богослужінням, ти прийняв сугубу Єпископську благодать. Господь покликав тебе нині прийняти «жереб цього служіння і Апостольства» (Діян. 1:25). Ти став Єпископом Української Православної Церкви.

Єпископ — це найвища ієрархічна ступінь у Православній Церкві. Єпископ, за вченням Отців Церкви, — це, насамперед, блюститель чистоти віри та церковної єдності, яку, за словом святителя Кипріана Карфагенського, особливо «належить міцно підтримувати і відстоювати нам, Єпископам, які головують у Церкві, щоб показати, що і саме Єпископство одне та неподільне».

Сьогодні ти зведений на церковний свічник, і відтепер повинен не лише власними справами показувати добрий приклад для пастирів та пастви (див. 1 Тим. 4:12), а й через Апостольське служіння бути сіллю землі і світлом світу (див. Мф. 5:13-14). Єпископське служіння встановлене не людьми, а Богом і звершується через особливу дію Святого Духа. А відтак, служіння Єпископа є дуже відповідальним і вимагає від Єпископа особливих здібностей та обов’язків. Віднині ти став співучасником влади Господа нашого Іісуса Христа, яку Він дарував Своїм учням — святим Апостолам. Через це, ти, як і вони, повинен «поставити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2 Тим. 2:15).

Пам’ятай, що Єпископ отримує владу не для того, щоб володарювати над народом Божим і звеличуватися над іншими. Усі ми, Єпископи, покликані пасти «Боже стадо … не примусово, а охоче і богоугодно, не для ганебної користі, а щиро, і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадові» (1 Пет. 5:2-3).

Всеблагим Промислом Божим та ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви крім Святительського служіння тобі визначено бути ректором Київської духовної академії і семінарії. Це дуже важка та кропітка праця, яка потребуватиме від тебе особливої мудрості, виваженості, стійкості та постійної турботи про юні серця тих, хто побажав присвятити своє життя служінню Церкві Христовій.

Навчаючись в Одеській духовній семінарії та Московській духовній академії ти здобув безцінні знання, які, без сумніву, допоможуть тобі в Святительському служінні. За доволі тривалий період викладання та несення послуху проректора з навчально-методичної роботи в Київських духовних школах ти зумів здобути не лише безцінний досвід, який безперечно допоможе тобі в новому служінні, але набув авторитету як серед студентів, так і серед викладачів та адміністрації.

Нехай не бентежать тебе труднощі майбутнього служіння. Знай, що Господь низпошле тобі Свою благодатну допомогу, якщо ти будеш прагнути виконувати обіцяне тобою і визначене тобі Нами. Нехай твоїми вірними помічниками під час Святительського служіння будуть усердна молитва, непереможна віра і любов до Христа Вседержителя. «Так роблячи, і себе спасеш і тих, які слухають тебе» (1 Тим. 4:16).

У тебе є чудовий приклад для наслідування. Преосвященний митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, який рекомендував тебе на велике єпископське служіння, понад 10 років мудро керував Київськими духовними школами. В усьому прислухайся до його порад та будь достойним його продовжувачем у справі виховання майбутніх священнослужителів.

А тепер, улюблений брате і співслужителю, прийми цей жезл, який вручається тобі Церквою як знамення сили, зійди на архієрейську кафедру і благослови народ, який разом з Нами, молився сьогодні за тебе у цьому Святому храмі.

+ОНУФРІЙ

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

 

 

 

24 грудня 2017 р.

м. Київ

Просмотров: 507

Залишити відповідь