Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2017 рік

Середа, 27.12.2017 15:38

ЗВІТ КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ

УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЗА 2017 РІК

 

І. Визначні події в житті Української Православної Церкви

З Божого благословення, 2017 рік був наповнений багатьма подіями в житті Української Православної Церкви.

У році, що минає, однією з найбільш визначних подій стало святкування 25-ліття Харківського Архієрейського Собору Української Православної Церкви 1992 року, на якому було обрано нового Предстоятеля УПЦ — приснопам’ятного Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

З нагоди ювілею відбулася низка святкових заходів за участі єпископату, духовенства, чернецтва та вірян. Так, 27 та 28 травня 2017 року були звершені урочисті Богослужіння в м. Харкові, де відбувся історичний Харківський Архієрейський Собор, та у м. Києві на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Богослужіння очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, якому співслужили Преосвященні архієреї УПЦ, серед яких — архієреї-учасники Харківського Собору 1992 року.

27 травня після завершення Божественної літургії у Свято-Благовіщенському кафедральному соборі м. Харкова постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Високопреосвященніший митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел від імені Священного Синоду Української Православної Церкви зачитав вітальне слово Предстоятелю УПЦ і вручив Його Блаженству, як учаснику Харківського Архієрейського Собору 1992 року, Орден преподобного Іова Почаївського I ступеня.

Далі святкування продовжилися на території Свято-Покровського чоловічого монастиря м. Харкова в історичній будівлі, де відбувся Харківський Архієрейський Собор 1992 року. У цій будівлі відбулося святкове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. Перед початком засідання члени Синоду звершили заупокійну літію за спочилих учасників Харківського Архієрейського Собору.

Окрім вирішення адміністративних та кадрових питань, Священний Синод оприлюднив «Послання до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян з нагоди 25-ої річниці Харківського Архієрейського Собору Української Православної Церкви», у якому окреслив основні віхи з життя та діяльності Церкви за минулі 25 років.

Синод охарактеризував роль Харківського Собору, підкресливши, що Собор був вирішальною подією в новітній історії Православ’я в Україні і потужним проявом соборності Української Православної Церкви. Харківський Архієрейський Собор став відповіддю на ті виклики, які постали перед Православ’ям в незалежній Українській державі. Авторитетність Харківського Собору було засвідчено на всеправославному рівні, оскільки Предстоятелі усіх Помісних Православних Церков визнали Блаженнішого Митрополита Володимира законно обраним Предстоятелем Української Православної Церкви.

У Посланні також була підкреслена роль Преосвященних архіпастирів, які брали участь у діяннях Собору 1992 року: «Преосвященні архіпастирі, — зазначає Синод, — безбоязно підтвердили єдність народу Божого зі Світовим Православ’ям, захистили принцип соборності Церкви та заклали непорушний фундамент для звершення нею своєї спасительної місії на теренах України».

Синод окреслив об’єднавчу роль Української Православної Церкви, яка є найчисельнішою конфесією України та об’єднує людей різних національностей, різних політичних вподобань, різної культури. Не дивлячись на різні політичні та соціальні проблеми, УПЦ продовжує звершувати своє спасительне служіння в усіх без виключення областях України і навіть в тих регіонах, які тимчасово непідконтрольні уряду України.

Синод також висловив своє бачення церковно-державних відносин в Україні. Головним, на думку Синоду, є дотримання конституційного принципу відокремлення Церкви від держави, і тому намагання деяких політиків втручатися у справи Церкви є посяганням фактично на свободу віросповідання людей та дискримінацією.

Взаємодія Церкви і держави у різних сферах суспільного життя, як зазначено у «Посланні», в жодному разі не має перетворюватися на підкорення державою церковних інституцій собі» Синод також наголосив, що усі церкви та релігійні спільноти мають бути рівними перед державою та вільно звершувати своє служіння.

Насамкінець, Синод закликав єпископат, священнослужителів, ченців і всіх вірних чад Української Православної Церкви мужньо стояти у чистоті сповідання православної віри та у правому ділі збереження канонічності УПЦ, невтомно служити Богу та спасінню людських душ, духовному процвітанню Української Держави і українського народу.

Наступного дня, 28 травня на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври була відслужена Божественна літургія, наприкінці якої було звершено подячний молебень. Після Богослужіння Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у Трапезній палаті храму на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври відкрив експозицію фотографій про історію Української Православної Церкви під назвою «Стовп і утвердження істини», метою якої стало висвітлення життя УПЦ протягом 25-ти років після проведення Харківського Архієрейського Собору. Урочистості завершились заупокійною літією на могилі у Бозі спочилого Блаженнішого Митрополита Володимира.

Того ж дня у Києво-Печерській Лаврі відбувся брифінг для ЗМІ з нагоди ювілею Харківського Архієрейського Собору.

Ювілею Харківського Собору були присвячені й інші святкові заходи. Так, у червні-липні 2017 року у всіх єпархіях Української Православної Церкви пройшли багатотисячні Хресні ходи. Хресні ходи в єпархіях УПЦ супроводжували Святині з усієї України, які були явлені в період буття нашої Церкви після 1992 року: чудотворні ікони Божої Матері — «Боянська» (Боянський жіночий монастир, Чернівецько-Буковинська єпархія), «Радомишльська (Іверська)» (Свято-Миколаївський храм, м. Радомишль, Овруцька єпархія), «Київська-Барська» (Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра), «Володимирська–Десятинна» (Десятинний чоловічий монастир, м. Київ), «Призри на Смирення» (Введенський чоловічий монастир, м. Київ);  а також образ «Спаса Нерукотворного» (Свято-Борисоглібський жіночий монастир, с. Водяне, Ізюмська єпархія). Окрім того, Хресні ходи вже традиційно супроводжували старовинні Чудотворні ікони: «Почаївська» (Свято-Успенська Почаївська Лавра), «Святогірська» (Свято-Успенська Святогірська Лавра), «Зимненська» (Свято-Успенський Зимненський жіночий монастир), «Касперівська» (Свято-Успенський кафедральний собор, м. Одеса, Одеська єпархія), «Охтирська» (Свято-Покровський храм, м. Охтирка, Сумська єпархія).

27 липня, напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, учасники єпархіальних Хресних ходів, а також Святині, що супроводжували їх, прибули до Києва для участі в традиційному молебні на Володимирській гірці та Хресному ході вулицями столиці до Києво-Печерської Лаври. Особливістю цьогорічного Хресного ходу в Києві стала участь в ньому численних паломників з країн близького і далекого зарубіжжя. За приблизними підрахунками участь у Хресному ході в Києві взяло близько 100 тисяч чоловік.

Також слід зазначити, що протягом усього ювілейного року в усіх єпархіях УПЦ пройшли різноманітні урочисті заходи, а саме: Хресні ходи, конференції, наукові форуми, тематичні зустрічі, фотовиставки, бесіди тощо.

Знаковим для Української Православної Церкви у році, що минає, став Архієрейський Собор Руської Православної Церкви, який проходив в Москві 29 листопада — 2 грудня 2017 року.

Участь в діяннях Собору взяли Преосвященні архієреї з 20 країн світу, в тому числі і єпископат Української Православної Церкви. На Соборі із доповіддю про життя УПЦ виступив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

З ініціативи Блаженнішого Митрополита Онуфрія під час Собору була розглянута низка питань щодо Української Православної Церкви, рішення по яких були відображені у Постанові Архієрейського Собору Руської Православної Церкви:

  1. З метою підкреслити особливий статус широкої автономії Української Православної Церкви, яка є самостійною і незалежною в своєму управлінні, Собор виділив в окремий Розділ положення Статуту Руської Православної Церкви, що стосуються Української Православної Церкви, керівний центр якої знаходиться в Києві (п. 7).
  2. Собор висловив глибоку стурбованість фактами захоплень храмів Української Православної Церкви, а також спробами її законодавчої та адміністративної дискримінації. Собор закликав церковну повноту до ревної молитви за народ України і духовного зміцнення всіх вірних чад канонічної Православної Церкви України, а світову спільноту — сприяти відновленню міцного і справедливого миру на землі України (п. 27).
  3. Собор звернув увагу на важливість миротворчої і благодійної діяльності Української Православної Церкви, а також зусилля по звільненню військовополонених (п. 27).
  4. Собор не оминув увагою актуальну для української православної громадськості проблему електронної ідентифікації особистості, обліку та обробки персональних даних. Учасники Собору закликали дотримуватися принципу добровільності при присвоєнні будь-яких ідентифікаторів, який передбачає можливість вибору традиційних методів посвідчення особи, і не допускати утиску в правах тих, хто відмовляється від використання відповідних електронних засобів (п. 34).

Ще одним важливим діянням Собору став розгляд письмового звернення колишнього митрополита Філарета (Денисенка) до Святішого Патріарха Кирила та єпископату Руської Православної Церкви. Оскільки у зверненні міститься прохання про відновлення євхаристійного та молитовного спілкування, Архієрейський Собор своїм Визначенням створив комісію для перемовин з тими, хто ухилився від церковного спілкування. Від Української Православної Церкви до складу комісії увійшли: Преосвященний митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, Преосвященний митрополит Луганський і Алчевський Митрофан, Преосвященний митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та протоієрей Миколай Данилевич.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулося чотири засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 29 грудня 2016 року, 4 квітня, 27 травня та 26 липня 2017 року. У засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький  і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Феодосійський і Керченський Платон, митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, архієпископ Кам’янський і Царичанський Володимир та архієпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай.

Відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви (Розділ IV), Священний Синод УПЦ є органом управління Української Православної Церкви у період між Соборами єпископів Української Православної Церкви. У зв’язку з цим, відповідно до своєї компетенції, Синод у році, що минає розглядав поточні питання, що регулюють різні сторони життєдіяльності Української Православної Церкви: адміністративні та кадрові, реєстрація та зміни статутів установ Української Православної Церкви, причислення до лику святих та внесення до Церковного календаря сповідників віри і благочестя, відкриття нових монастирів, призначення намісників та настоятельниць монастирів тощо.

На засіданні 26 липня 2017 року (Журнал №17) Священний Синод УПЦ ухвалив святкування у 2018 році на загальноцерковному рівні 100-річчя від дня мученицької кончини священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського і Галицького, та 30-річчя відродження чернечого життя в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Станом на сьогодні Предстоятелем Української Православної Церкви затверджений склад оргкомітету та план урочистостей.

Також за звітний період відповідними рішеннями Священного Синоду були затверджені оновлені склади Синодального відділу Української Православної Церкви у справах сім’ї (29 грудня 2016 року, Журнал №55) та Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ (4 квітня 2017 року, Журнал №04).

За поточний період Священний Синод розглянув низку питань, що стосуються діяльності вищих духовних навчальних закладів Української Православної Церкви.

Так, відповідно до рапорту Преосвященного єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла, рішенням від 27 травня (Журнал №12) Священний Синод звільнив попереднього та затвердив на посаді нового ректора Волинської духовної семінарії.

З огляду на важливість взаємодії Української Православної Церкви зі Збройними Силами України, Синод 29 грудня 2016 року (Журнал №50) доручив Учбовому комітету при Священному Синоді УПЦ розробити курс з духовно-пастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України для студентів вищих духовних навчальних закладів Української Православної Церкви. З ІІ півріччя 2016/17 навчального року новий курс під назвою «Духовно-пастирська опіка військовослужбовців і капеланство» вже введений в освітні програми Духовних шкіл. Метою курсу є ознайомлення студентів і вихованців духовних навчальних закладів УПЦ з діяльністю військового капеланства, госпітального капеланства та капеланства в тюрмах.

Рішенням від 29 грудня (Журнал №73) було прийняте «Положення про іменну стипендію Предстоятеля Української Православної Церкви». Заснування даної стипендії було ухвалене Синодом 18 жовтня 2016 року (Журнал №41).

Також важливими були рішення Синоду, які стосувалися сімейної та соціально-гуманітарної сфер.

У 2016 році в Україні був прийнятий Закон про заснування інституту наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Українська Православна Церква, підкреслюючи важливість і актуальність роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, відгукнулася на цю ініціативу. У зв’язку з цим, Священний Синод на засіданні 4 квітня 2017 року (Журнал №3) доручив Преосвященному архієпископу Ровеньківському і Свердловському Пантелеімону, голові Синодального відділу Української Православної Церкви у справах сім’ї надати на розгляд Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України концепцію про наставництво в УПЦ над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Найближчим часом очікується ухвалення Священним Синодом УПЦ згаданої Концепції.

На засіданні 29 грудня 2016 року (Журнал №62) Синод доручив Синодальному відділу Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань розвивати українські і міжнародні партнерські програми в соціально-гуманітарній сфері. Для ефективності та посилення благодійної, соціальної і гуманітарної роботи в єпархіях Української Православної Церкви, Відділу було доручено розробити навчальні програми та провести тренінги для керівників єпархіальних відділів і координаторів проектів соціально-гуманітарної спрямованості.

Зважаючи на напружену ситуацію навколо захоплених у період з 2014 по 2016 рік храмів релігійних громад Української Православної Церкви, на засіданні 26 липня 2017 року (Журнал №19) Священний Синод доручив Синодальному відділу із соціально-гуманітарних питань сприяти реалізації благодійної програми збору пожертв для будівництва храмів у населених пунктах, де храми були захоплені. Благодійна програма місії «Крапля миру» здійснюється у взаємодії з благодійним фондом «Фавор». Священний Синод закликав усіх вірних Української Православної Церкви долучитися до благодійної програми місії та висловив вдячність духовенству та вірянам захоплених храмів за вірність, сповідництво та непохитність у збереженні канонічного Православ’я.

Важливим стало рішення Священного Синоду, ухвалене на засіданні 27 травня (Журнал №14), про утворення Представництва Української Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях задля донесення позиції Української Православної Церкви з важливих світоглядних, релігійних, суспільних та суспільно-політичних питань.

За звітний період в Українській Православній Церкві з’явилась нова нагорода.

Рішенням Священного Синоду від 4 квітня (Журнал №2) був заснований орден Української Православної Церкви на честь «Преподобного Іова, ігумена Почаївського» в трьох ступенях.

Традиційно важливим напрямком роботи Священного Синоду є розгляд рапортів єпархіальних Преосвященних Української Православної Церкви щодо утворення нових монастирів, а також призначення чи зміни ігуменів та ігумень монастирів.

За звітний період в Українській Православній Церкві був утворений один жіночий монастир.

Відповідно до рішення Священного Синоду від 26 липня (Журнал №20) був утворений Спасо-Покровський жіночий монастир Житомирської єпархії Української Православної Церкви на місці Свято-Покровської парафії (с. Вільха Романівського району Житомирської області).

На тому ж засіданні Священний Синод своїми рішеннями (Журнали №№20, 21) затвердив настоятельок Спасо-Покровського жіночого монастиря Житомирської єпархії та жіночого монастиря на честь святого великомученика Іоанна Сочавського Чернівецько-Буковинської єпархії, відповідно. 4 квітня 2017 року, відповідно до ухвали Синоду (Журнал №5), була затверджена настоятелька  Свято-Василівського жіночого монастиря Овруцької єпархії.

Рішенням Синоду від 27 травня (Журнал №13) затверджений намісник (ігумен) в Різдва Богородиці чоловічому монастирі Шепетівської єпархії.

Ще однією важливою сферою діяльності Священного Синоду Української Православної Церкви є причислення до лику місцевошанованих та загальноцерковних святих УПЦ, прославлення давніх і новоявлених ікон та встановлення святкування на їхню честь.

За поточний рік, відповідно до рішення Синоду від 29 грудня (Журнал №71), для місцевого шанування в межах Київської єпархії була прославлена новоявлена ікона Божої Матері «Володимирська-Десятинна».

Окрім того, на засіданні Священного Синоду 26 липня (Журнали №№22, 23) були встановлені дні святкування Собору Балтських святих та Собору святих землі Житомирської.

За минулий рік була звершена одна єпископська хіротонія.

Відповідно до рішення Священного Синоду від 27 травня (Журнал №14) архімандрит Віктор (Коцаба), клірик Київської єпархії, обраний єпископом Баришівським, вікарієм Київської Митрополії. Єпископська хіротонія була звершена 5 червня у Свято-Троїцькому соборі м. Києва, що на Троєщині.

Як і в попередні роки, у поточному році, Священний Синод висловлював позицію Української Православної Церкви щодо актуальних питань сьогодення та звертався до представників влади, єпископату, духовенства, чернецтва та вірян.

Розглянувши ситуацію з антицерковними законодавчими ініціативами та з не реєстрацією статутів релігійних установ Української Православної Церкви, Священний Синод на засіданні 27 травня 2017 року (Журнали №№10, 11), закликав представників органів державної влади припинити незаконні дії проти Української Православної Церкви. Синод констатував, що прийняття законопроектів №4128 та №4511 може призвести до релігійної ворожнечі, дискримінації, порушення свободи совісті та віросповідання, та наголосив на недопустимості втручання Міністерства культури України у роботу обласних державних адміністрацій з метою блокування реєстрації статутів релігійних громад Української Православної Церкви. Окрім того, Синод висловив подяку єпископату, духовенству, чернецтву та мирянам Української Православної Церкви за активну християнську позицію, висловлену 18 травня 2017 року під час спільної молитви біля Верховної Ради України та в багатьох містах і храмах по всій Україні. Тільки в одному Києві на молитовне стояння вийшло понад 10 тисяч небайдужих православних громадян. Народних обранців, у свою чергу, Священний Синод закликав не приймати антицерковні та антидержавні закони, а представників органів державної влади — припинити незаконні дії, направлені проти Української Православної Церкви.

Ще одним викликом сучасності, на який реагував Священний Синод за звітний період, стало впровадження в Україні біометричних документів з відсутністю альтернативи в отриманні паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (чіпом). Зважаючи на численні громадян України, які надходять на адресу Священного Синоду та Предстоятеля Української Православної Церкви, Синод на своєму засіданні 26 липня (Журнал №16) ухвалив Звернення до державної влади з приводу біометричних паспортів, в якому вкотре висловив прохання врахувати необхідність принципу добровільності і альтернативності при прийнятті будь-яких ідентифікаторів, що передбачає можливість вибору традиційних методів посвідчення особи.

У відповідь на звернення Священного Синоду УПЦ Міграційна служба України направила роз’яснення про введення в обіг паспортів громадянина України, що містять електронні чіпи, де було зазначено, що альтернативність для віруючих, які не бажають брати електронні ідентифікатори особистості, не передбачена.

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

У 2017 році Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив близько 200 богослужінь та відвідав з Первосвятительським візитом 16 єпархій Української Православної Церкви: Бердянську, Вознесенську, Володимир-Волинську, Вінницьку, Житомирську, Ізюмську, Кіровоградську, Миколаївську, Могилів-Подільську, Мукачівську, Сарненську, Тульчинську, Харківську, Хустську, Чернівецько-Буковинську та Шепетівську. Також Його Блаженство відвідав Почаївську та Святогірську Лаври, а також Зимненську та Корецьку ставропігійні обителі.

Предстоятель УПЦ звершив освячення храмів в Київській, Чернівецько-Буковинській, Шепетівській, та інших єпархіях Української Православної Церкви. Протягом року Його Блаженство звершував богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Як єпархіальний архієрей Київської єпархії, Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідував парафії та монастирі м. Києва та Київської області.

15 червня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив урочисте богослужіння з освяченням Кафедрального собору святих Новомучеників та сповідників Руських і святителя Миколая у Мюнхені. Блаженніший Владика подарував громаді новоосвяченого храму ікону преподобних Іова та Амфілохія Почаївських.

15 серпня Його Блаженство очолив щорічну багатотисячну хресний хід на Йосафатову долину, що розташована поблизу села Голинчинці Шаргородського району Вінницької області. Загалом у хресному ході взяло участь понад 15 тисяч вірян. Після завершення хресного ходу, на місці явлення Божої Матері Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив Божественну літургію у співслужінні єпископату УПЦ та багаточисельного духовенства.

5 листопада, у День свого народження, Блаженніший Митрополит Онуфрій здійснив традиційне паломництво на Святу Гору Афон.

У поточному році Предстоятель Української Православної Церкви провів понад 20 офіційних зустрічей з представниками влади, державних структур та дипломатичного корпусу. Окрім цього, Його Блаженство брав участь у загальнодержавних офіційних заходах.

12 квітня 2017 року Блаженніший Митрополит Онуфрій мав зустріч з матерями українських військовополонених, під час якої були обговорені дії Української Православної Церкви, направлені на звільнення полонених військовослужбовців.

Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій регулярно брав участь у його засіданнях.

Також Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив делегацію українського єпископату, яка взяла участь у Архієрейському Собору Руської Православної Церкви, що відбувся в Москві 29 листопада — 2 грудня. На одному з пленарних засідань Його Блаженство оголосив доповідь про життя Української Православної Церкви.

ІV. Управління справами Української Православної Церкви

Відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви (Розділ VI), управління справами Української Православної Церкви допомагає Митрополиту Київському і всієї України у виконанні ним обов’язків Предстоятеля Української Православної Церкви. У зв’язку з цим, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у 2017 році Керуючий справами провів близько 20 офіційних зустрічей, серед яких: зустріч з Патріархом Константинопольським Варфоломієм, з Предстоятелем Кіпрської Православної Церкви Блаженнішим архієпископом Нової Юстініани і всього Кіпру Хризостомом ІІ, з ректором Патріаршої Вищої Церковної Академії о. Крит митрополитом Аркалохорійським Андрієм (Константинопольський Патріархат), з Апостольським Нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті, з делегацією Фонду німецьких католиків «Реновабіс» на чолі з католицьким архієпископом Берліну доктором Хайнером Кохом, а також з послами та представниками дипломатичного корпусу, діячами культури та мистецтв тощо.

У році, що минає, Керуючий справами, супроводжував Предстоятеля Української Православної Церкви під час офіційних загальнодержавних заходів.

11 і 12 лютого Керуючий справами УПЦ взяв участь в церковних урочистостях у болгарському місті Пловдив. Торжества були присвячені пам’яті свт. Луки Кримського, а також святкуванню 10-ї річниці обрання й інтронізації на Пловдивську кафедру її єпархіального архієрея. На урочистих заходах був присутній Предстоятель Болгарської Православної Церкви Святіший Патріарх Неофіт.

14-15 квітня, напередодні Світлого Христового Воскресіння очолив делегацію Української Православної Церкви у паломництві до Єрусалиму з метою доставлення в Україну Благодатного вогню.

17 грудня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Керуючий справами УПЦ перебував з візитом у Стамбулі. Того ж дня відбулась зустріч з Вселенським Патріархом в його резиденції на Фанарі, під час якої йшлося про стан міжконфесійних відносин в Україні та ситуацію в українському Православ’ї.

Визначенням Архієрейського Собору Руської Православної Церкви «Про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета» Керуючий справами УПЦ включений до складу комісії для перемовин з тими, хто ухилився від церковного спілкування.

V. Діяльність єпископату УПЦ

Протягом звітного року відійшли до Господа такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Ніфонт (Солодуха) (+22.03.2017), митрополит Ніжинський і Прилуцький Іриней (Семко) (+23.09.2017) та архієпископ Білогородський, вікарій Київської Митрополії Миколай (Грох) (+17.06.2017).

За звітний період, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, єпископат УПЦ приймав участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівню. Преосвященні владики Української Православної Церкви у продовж звітного періоду традиційно звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та Гору Афон.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

Єпископат Української Православної Церкви взяв участь у роботі Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, який пройшов у Москві з 28 листопада по 2 грудня.

З 11 по 19 липня на запрошення єпископа Новограчаніцького і Середньозахідноамериканського Лонгіна (Сербська Православна Церква в США), Преосвященний архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим перебував в Сполучених Штатах Америки, де взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття святих мощей сербського ієрарха ХХ століття — святителя Мардарія (Ускоковича).

20 серпня, на запрошення керуючого Віденсько-Австрійською та Угорською єпархіями Преосвященного єпископа Подольського Тихона, з нагоди святкування пам’яті короля Стефана, хрестителя Угорщини, Преосвященний архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор очолив Божественну літургію в Свято-Успенському кафедральному соборі м. Будапешт.

13 вересня Преосвященний митрополит Полтавський і Миргородський Филип взяв участь у Х міжнародній конференції «Амвросіївські читання» у будівлі Амвросіанської бібліотеки в м. Мілан (Італія). Форум був присвячений 100-літтю Помісного Собору 1917 року.

17-18 листопада, у м. Патри (Греція) Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука взяв участь у конференції «Глас апостола Андрія Первозванного в сучасному світі», де виступив з доповіддю на тему: «Сучасні методи дискримінації канонічної Православної Церкви в Україні».

У звітний період, з благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія, вікарні архієреї Київської Митрополії представляли Українську Православну Церкву на засіданнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також на заходах, організованих різними дипломатичними представництвами України.

У поточному році Преосвященні УПЦ також брали участь у засіданнях Священного Синоду Руської Православної Церкви. До участі у зимовій сесії (вересень 2016 року — лютий 2017 року) був запрошений митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій. До участі у літній сесії (березень — серпень) — митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим. У зимовій сесії бере участь митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф.

За звітний період, у зв’язку 25-літтям Харківського Архієрейського Собору 1992 року, особистими ювілеями та за заслуги перед Українською Православною Церквою, Преосвященні УПЦ були удостоєні орденів та ієрархічних нагород.

Зокрема, Орденом преподобного Іова Почаївського I ступеня Предстоятель Української Православної Церкви нагородив тих Преосвященних УПЦ, які в 1992 році брали участь у засіданні Харківського Архієрейського Собору, а саме митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, митрополита Хустського і Виноградівського Марка, митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона, митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія.

З нагоди ювілею, митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій був удостоєний Ордена апостола Іоанна Богослова I ступеня.

У зв’язку з особистими ювілеями нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор — Орденом преподобного Іова Почаївського IІІ ступеня; митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній — Орденом апостола Іоанна Богослова I ступеня; митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим — Орденом преподобних Антонія і Феодосія I ступеня; митрополит Сарненський і Поліський Анатолій — Орденом святого князя Володимира I ступеня; митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій — Орденом апостола Іоанна Богослова IІ ступеня; митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан — Орденом апостола Іоанна Богослова IІ ступеня; митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр — Орденом апостола Іоанна Богослова IІ ступеня; архієпископ Макіївський Варнава, вікарій Донецької єпархії — Орденом апостола Іоанна Богослова IІ ступеня; архієпископ Макарівський Іларій, вікарій Київської Митрополії — Орденом преподобного Іова Почаївського IІІ ступеня; архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон — Орденом святого князя Володимира I ступеня; архієпископ Новомосковський Євлогій, вікарій Дніпропетровської єпархії — Орденом преподобного Нестора Літописця IІІ ступеня; архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим — Орденом апостола Іоанна Богослова I ступеня; єпископ Бородянський Варсонофій, вікарій Київської Митрополії — Орденом преподобних Антонія і Феодосія IІ ступеня; єпископ Золотоношський Іоанн, вікарій Черкаської єпархії — Орденом преподобного Агапіта Печерського IІ ступеня.

28 липня 2017 року, в день пам’яті Рівноапостольного великого князя Володимира та День Хрещення Русі, за заслуги перед Українською Православною Церквою під час Божественної літургії Предстоятелем УПЦ були возведені в сан митрополита архієпископи: Ізюмський і Куп’янський Єлисей, Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Ніжинський і Прилуцький Іриней, Володимир-Волинський і Ковельський Володимир; в сан архієпископа були возведені єпископи: Львівський і Галицький Філарет, Боярський Феодосій, Новокаховський і Генічеський Філарет та Ірпінський Климент.

17 серпня, в День інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, під час Літургії в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври на увагу до архіпастирських трудів був возведений в сан митрополита архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, а в сан архієпископа — єпископи Обухівський Іона, Банченський Лонгин та Конотопський і Глухівський Роман.

VІ. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій

Вже традиційним є висвітлення діяльності Української Православної Церкви в засіданнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій — представницького міжконфесійного консультативно-дорадчого органу в Україні. Слід зауважити, що Українська Православна Церква в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій взаємодіє з різними гілками та органами державної влади в частині вирішення питань, що стосуються діяльності релігійних організацій. Зокрема, на сьогодні у Верховній Раді України знаходяться дванадцять законопроектів, що стосується суспільної моралі та діяльності релігійних організацій.

Протягом року Українську Православну Церкву, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, представляли архієреї та клірики УПЦ. Під час офіційних засідань ВРЦіРО обговорювалися нагальні важливі питання, які стосуються представників усіх конфесій України.

21 червня на засіданні ВРЦіРО були засуджені спроби імплементувати в законодавство України поняття гендеру і закликала народних депутатів ґрунтувати свою діяльність на Божому Законі. Серед питань порядку денного учасники засідання розглянули звернення Народних депутатів з пропозицією підтримати ратифікацію Верховною Радою України Стамбульської конвенції про протидію насилля щодо жінок. Після тривалої дискусії члени ВРЦіРО схвалили намагання держави протидіяти насиллю і дискримінації, однак засудили спроби внести в українське законодавство поняття гендеру. Представники різних релігійних організацій закликали народних обранців розвивати українське законодавство у напрямку дотримання фундаментальних прав людини. Разом з тим, вони застерегли від необдуманого копіювання тих міжнародних норм, які завдадуть шкоди інститути сім’ї в Україні. Члени ВРЦіРО передали до Парламенту відповідне звернення і закликали депутатів не відступати у своїй діяльності від Закону Божого.

Окрім того, члени ВРЦіРО направили Звернення до представників влади щодо рішучого засудження проведення гей-параду в Києві та наголосили на важливості розвитку ініціатив, спрямованих на підтримку сім’ї і утвердження традиційних родинних цінностей.

12 жовтня члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій зустрілися з Головою Служби безпеки України Василем Грицаком. В зустрічі також взяли участь радник Голови СБУ Юрій Тандит, а також родичі українських воїнів, які опинилися в полоні на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. Під час засідання Василь Грицак розповів про зусилля СБУ у подоланні деструктивних викликів, які стоять перед державою. Голова СБУ подякував Українській Православній Церкві за участь у доправлені гуманітарних вантажів для ув’язнених українських солдат.

VIІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Взаємовідносини Української Православної Церкви з Українською Державою та суспільством, а також міжконфесійні відносини в Україні були змістовно охарактеризовані Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм у доповіді на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, що була виголошена 30 листопада 2017 року.

Суспільно-політична ситуація в Україні продовжує залишатися складною. На жаль, з 2014 року не вщухає збройний конфлікт на Сході України. Незважаючи на це, Українська Православна Церква послідовно докладає зусиль для припинення збройного конфлікту і настання миру, а також надає гуманітарну допомогу військовослужбовцям, військовополоненим, пораненим, вимушеним переселенцям тощо. У всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви постійно лунає молитва про мир в Україні.

Серйозною проблемою сучасного церковного життя стали систематичні пограбування та випадки наруги над храмами Української Православної Церкви. Однією з найбільш постраждалих є Одеська єпархія, де за останні роки було пограбовано понад 50 храмів. По кожному факту правоохоронними органами були відкриті кримінальні провадження.

Так, в січні 2017 року в селі Нова Долина Овідіопольського району Одеської області невідомі в масках розгромили і підпалили храм на честь Преображення Господнього та дитячу амбулаторію. У вогні була знищена частина церковного майна.

У ніч на 30 січня були пограбовані три храми в Білгород-Дністровському районі Одеської області — на честь святого апостола Андрія Первозванного в с. Андріївка, на честь ікони Божої Матері «Казанська» в с. Монаші та на честь великомученика Димитрія Солунського в с. Карналіївка. Грабіжники потрапили до храмів через вікна, пошкодили меблі та викрали з Андріївського і Казанського храму понад 4000 гривень, зібрані парафіянами для надання допомоги вимушеним переселенцям зі східних областей України та нужденним одеситам. В Дмитрівському храмі злочинці осквернили жертовник, розбили Дарохранительницю і викрали грошові кошти.

У ніч з 22 на 23 квітня відбулася наруга та пограбування храму на честь великомученика Димитрія Солунського в парку «Преображенський» м. Одеси. Злочинці вкрали пожертви, що збиралися парафіянами для надання гуманітарної допомоги, облили маслом і вином облачення священнослужителів, пошкодили церковне начиння, а в підсобному приміщенні, де зберігалися продукти для малозабезпечених, порізали ножами мішки з крупами та змішали їх з брудом.

В ніч з 1 на 2 липня було скоєно пограбування храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці с. Сичавка Лиманського району Одеської області. Потрапивши до храму через вікно, злочинці зламали та пограбували скрині для пожертвувань і сейф, де збиралися кошти на реставрацію храму і соціальну допомогу нужденним.

Останній злочин в Одеській єпархій стався вночі 12 листопада в с. Молога Білгород-Дністровського району, де був пограбований Свято-Казанський храм. Грабіжники розкрили та викрали пожертвування зі скриньки для збору коштів для гуманітарної допомоги нужденним.

Зважаючи на такі зухвалі дії зловмисників щодо храмів УПЦ на Одещині, представники ОБСЄ двічі протягом 2017 року провели зустріч з представниками Одеської єпархії та висловили серйозну занепокоєність з приводу пограбувань та наруги над православними святинями.

Випадки пограбування та підпалу храмів мали місце в Київській, Хмельницькій, Волинській та Вінницькій єпархіях Української Православної Церкви.

В столиці двічі був пограбований та осквернений храм на честь св. блаженної Ксенії Петербурзької, який діє при Київській міській клінічній лікарні №3. У ніч з 20 на 21 серпня невідомі потрапили до храму, вибивши вікно. Злодії перекинули Розп’яття, розбили ікону святої блаженної Ксенії Петербурзької та вкрали з кіоту прикраси, пожертвувані вірянами. Наступного разу злочин був скоєний у ніч з 13 на 14 вересня. Зловмисники потрапили до храму, вибивши вхідні двері. Вандали розбили кіоти ікон Божої Матері «Смоленської» та свт. Миколая Чудотворця. Також зловмисники забрали кошти, які релігійна громада мала сплатити за оренду приміщення, викрали печатку храму та заснованої парафіянами громадської організації «Православна родина».

15 листопада 2017 року було скоєно підпал храмової будівлі на території храму Трьох Святителів у Святошинському районі Києва.

У ніч на 1 червня в с.Адамівка Віньковецького району Хмельницької області було скоєно зухвале пограбування — зі Свято-Покровського храму вандали викрали Дарохранительницю зі Святими Дарами. 11 жовтня був пограбований Свято-Георгіївський храм м. Хмельницький, де зі скриньки для пожертв викрали грошові кошти.

Також були пограбовані та понівечені храми на Волині. Так, у ніч на 26 травня зловмисники потрапили до Свято-Покровського храму у селі Пірванче Горохівського району Волинської області. Вандали перевернули Святі Дари на престолі та вчинили розгром у храмі.

Через декілька місяців, у ніч з 19 на 20 серпня були пограбовані Спасо-Преображенський храм села Квасів та Свято-Миколаївський храм у селі Охлопів Мар’янівського благочиння Волинської єпархії.

Факти пограбування храмів зафіксовані і на Вінниччині. У червні з Свято-Дмитрівського храму села Калитинка Могилів-Подільської єпархії зловмисники викрали три ікони XVIII століття: святителя Миколая, Обрітення глави Іоанна Предтечі та святих Жон-мироносиць.

Окрім того, станом на кінець 2017 року невирішеним продовжує залишатися складний міжконфесійний конфлікт навколо декількох храмів Української Православної Церкви на Івано-Франківщині.

Таким чином, з сумом констатуємо, що ситуація з пограбуваннями та оскверненням храмів Української Православної Церкви протягом 2017 року досягла критичного рівня.

Насамкінець, слід відмітити, що в складних суспільно-політичних умовах дуже важливими для вірних чад Української Православної Церкви в році, що минає, стали слова підтримки від Предстоятелів та представників братських Помісних Православних Церков. Так, про молитовну єдність та підтримку канонічної Православної Церкви в Україні висловились представники Єрусалимської, Болгарської, Елладської, Кіпрської та Польської Православних Церков.

Зокрема, митрополит Кітруський, Катерининський і Платамонський Георгій зауважив, що Елладська Православна Церква і всі інші Православні Церкви світу визнають єдиною канонічною Церквою України Українську Православну Церкву на чолі з Блаженнішим митрополитом Онуфрієм.

Окрім того, Предстоятелі Олександрійської, Болгарської Православних Церков та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини надсилали листи до керівництва нашої Держави з проханням не приймати антицерковні законопроекти №№4128 та 4511, оскільки зазначені законопроекти носять відверто дискримінаційний характер щодо Української Православної Церкви і є небезпечними для міжконфесійної ситуації в Україні.

Таким був 2017 рік для Української Православної Церкви, яка попри усі складнощі, виконуючи настанови Засновника Церкви — Христа Вседержителя, продовжує звершувати свою спасительну місію в світі.

2017 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:

    2015 2016 2017
1.       кількість єпархій 53 53 53
2.       кількість архієреїв 90 94 92
3. єпархіальних 53 53 52
4. вікарних 29 33 33
5. на спокої 8 8 7
6. митрополитів 33 35 38
7. архієпископів 25 25 27
8. єпископів 32 34 27
9. кількість синодальних установ 26 25 26
10.             кількість парафій 11949 12017 12069
11.             кількість священнослужителів 11976 12034 12283
12.             кількість монастирів 247 250 251
13.             кількість ченців 4 118 4 315 4412
14. кількість духовних навчальних закладів 17 17 17
15. кількість студентів стаціонарної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах 1449 1429 1333

Просмотров: 735

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *