Атмосфера на Соборі була здоровою, дискусії відкритими, навіть інколи гострими — митрополит Митрофан

Про зустріч із Президентом, яка не відбулася, про те, як проходив Собор єпископів та про деякі домисли навколо цих подій — актуальне інтерв’ю Постійного члена Священного Синоду УПЦ, Голови відділу зовнішніх церковних зв’язків, митрополита Луганського і Алчевського Митрофана для Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ. 

— Владико, Ви були одним із безпосередніх учасників Собору єпископів УПЦ, який вчора відбувся в Києво-Печерській Лаврі. У зв’язку з тим, що не відбулася зустріч із Президентом, у деяких ЗМІ виникло багато спотворень, версій і здогадок. Зокрема, говориться, що Предстоятель УПЦ та Священний Синод зібрав Архієрейський Собор у Лаврі для того, щоб всі архієреї залишалися в Лаврі та не могли поїхати на зустріч до Президента. Як Ви це прокоментуєте та що скажете про те, якою загалом була атмосфера на Соборі?

— Як нам розповідав Блаженніший Митополит Онуфрій, ще на етапі підготовки зустрічі наш Предстоятель одразу запропонував Президенту провести її в Лаврі, і Президент спочатку погодився. З Митрополії було надіслано всім архієреям лист, який датувався 8-м листопада цього року, з благословенням від Блаженнішого Митрополита Онуфрія та за підписом митрополита Антонія, щоб всі архієреї 13-го листопада зібралися для зустрічі з Президентом в Києво-Печерській Лаврі в корпусі №45.

Однак нібито хтось з оточення Президента порадив йому не їхати в Лавру, щоб це не було сприйнято як висловлення підтримки нашій Церкві. Так чи ні, не знаю, але з невідомих нам причин місце зустрічі Президентом було змінене. І наші архієреї отримали запрошення з Адміністрації Президента, датовані вже 9-м листопада, на ту ж саму дату на зустріч із Президентом, але вже в «Український дім». Владики, певною мірою, були дезорієнтовані, куди їм їхати, тому всі зібралися в Лаврі, адже для архієреїв благословення Священноначалля має пріоритетне значення. В такій ситуації Блаженніший владика вирішив запитати думку єпископату. А тому для розв’язання цієї колізії й було вирішено скликати екстрене засідання Священного Синоду, для того, щоб, користуючись присутністю в Лаврі всього єпископату, обговорити та вирішити це та інші питання.

Ніхто не зачиняв архієреїв в Лаврі, ніхто їх не ізолював від зустрічі з Президентом, але була необхідність соборно обговорити це питання. Блаженніший Митрополит Онуфрій на Соборі дав можливість висловитися кожному архієрею. Переважно, думка архієреїв була практично одноголосною, щоб ця зустріч відбулася в Лаврі. Коли було прийняте це рішення, то був здійснений телефонний дзвінок в Адміністрацію Президента з повідомленням, що наш єпископат чекає Президента в Лаврі. Крім того, в присутності членів Собору відбулася телефонна розмова Блаженнішого владики з Президентом, під час якої Предстоятель повідомив Главі держави думку практично всього єпископату. Вислухавши, Президент відмовився зустрічатися. Тому, наголошую, що саме Президент відмовився від зустрічі. Ми всі чекали на нього в Лаврі. Як зараз все це коментують в Адміністрації Президента і наші опоненти — нехай залишається на їхній совісті.

Оскільки зібрались усі архієреї та їх присутність складала кворум Собору, то, звичайно, ми розглянули й інші питання, які сьогодні хвилюють Церкву.

— Тобто, в єпископату Української Православної Церкви була готовність зустрітись із Президентом та бажання вести діалог…

— Звичайно, така готовність була, тому що нам було і є що сказати Президенту у світлі тих останніх подій, які відбуваються в нашій Церкві, в нашому суспільстві. Безперечно, в нас є багато питань відносно тих висловів Президента, які він скеровував на адресу нашої Церкви, причому деякі з них носять відверто образливий характер.

Але головним є те, що ми зацікавлені в тому, щоб Глава держави почув голос свого народу. Адже архієреї представляють не лише самих себе, а й духовенство і віруючий народ. У більшості єпархій відбулися єпархіальні збори або засідання Єпархіальних Рад, на яких була висловлена підтримка Предстоятелю нашої Церкви Блаженнішому Митрополиту Онуфрію і тому канонічному статусу, який сьогодні має наша Церква.

— Владико, чи відчувалась єдність єпископів на Соборі?

— Єдність єпископів була очевидною, навіть попри різні думки, які висловлювалися учасниками. Атмосфера на Соборі була здоровою, дискусії були вільними, відкритими, навіть інколи й гострими.

Хоча митрополит Черкаський і Канівський Софроній у своєму інтерв’ю, яке він дав «Главкому», говорить, що всі єпископи нібито сиділи тихо, боялися і слово сказати. Говорячи так, владика Софроній лукавить. Ніхто нікому не заважав і не відмовляв у бажанні висловити свою точку зору. Не секрет, що митрополит Софроній має свою позицію, яку він неодноразово озвучував. Ніхто його не перебивав, не забороняв говорити, як і всім іншим учасникам Собору. А говорить владика Софроній все те, що він думає, з притаманною йому емоційністю. Висловлював свою думку і митрополит Вінницький і Барський Симеон, який також має свою точку зору на все, що відбувається.

Тому, повторюся, розмова і дискусія на Соборі була досить відкритою, відвертою. Їі результатом стала спільно прийнята і підписана практично усіма (окрім одного архієрея) присутніми Постанова. Таким чином єпископат нашої Церкви засвідчив свою єдність та підтримку Блаженнішому Митрополиту Онуфрію.

— Які Ваші особисті враження від проведеного Собору?

— Вважаю, що Собор, який відбувся, був дуже вчасно скликаний. Про проведення такого Собору архієреї говорили між собою вже досить давно, з огляду на ті події, які сьогодні відбуваються в нашій державі, в нашому суспільстві і в нашій Церкві. Сформована соборна думка нашого єпископату є дуже важливою, і ми сподіваємося, що з нею будуть рахуватися.

Моє особисте враження позитивне — і від проведеного Собору, і від тих дискусій, які відбулися.

— Владико, але деякі опоненти кажуть, що Собор був скликаний поспіхом, як вихід з тієї ситуації, що Президент не приїде на зустріч з єпископатом у Лавру?

— Проведення такого Собору обговорювалося в приватних розмовах єпископів вже досить давно, тому цей Собор не був чимось неочікуваним для архієреїв. Навпаки, коли стало відомо про те, що буде проводитися такий Собор, усі підтримали цю ідею.

Звичайно, згідно зі Статутом УПЦ, скликання Собору ініціює Предстоятель УПЦ, а Священний Синод приймає відповідне рішення. Є цілком логічним те, що ми скористалися тією нагодою, що майже весь єпископат був у Києві, та провели Собор, про скликання якого говорилось, як я вже неодноразово сказав, давно.

Ми маємо право скликати і екстрені Собори, і заздалегідь сплановані Собори. Тут немає нічого дивного, нічого такого, що виходить за якісь межі церковної традиції і Статуту нашої Церкви.

— Ваше Преосвященство, на завершення нашої розмови, що б Ви побажали віруючим нашої Церкви?

— Хотів би побажати, звичайно, щоб віруючі посилили свої молитви за нашу Церкву, за її Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Онуфрія, за Президента, за весь наш народ, за мир в країні. Подібний заклик є в постановах Собору, і це не просто красиві слова, а цього дійсно потребує наше життя.

Важливо, щоб люди не впадали у відчай, щоб були готові навіть і перенести можливі випробування, укріплюючи себе вірою в те, що над усіма нами є Господь, Який все влаштує так, як буде на те Його свята воля і так, щоб це слугувало для спасіння і користі людських душ.

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 5207