Заява народних депутатів до МВС України про вчинення кримінального правопорушення проти священнослужителів і віруючих

Відповідно до Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Проте під час виконання депутатських повноважень до нас надійшла підтверджена інформація стосовно систематичного порушення вищими посадовими особами держави прав і свобод громадян та священнослужителів релігійних організацій.

Зокрема стрімке згортання демократичних процесів в Україні підтверджується діями керівників держави у відношенні Представників Української Православної Церкви.

Одним з фактів цього є силові спроби влади провести так званий Об’єднавчий Собор Єпископів, учасниками якого мають бути представники Церкви та державні діячі, з метою встановлення державного контролю над внутрішньо церковними справами.

Це не перша спроба втручання влади у справи церкви: керівники держави вже намагалися примусово зібрати Єпископат Української Православної Церкви в будівлі колишнього музею Леніна.

Але в релігію в Україні втручається не лише влада.

Все більше занепокоєння викликає діяльність правоохоронних органів, які напередодні президентських виборів, були перетворені на репресивний інструмент.

На превеликий жаль, сьогодні дзвони в церквах дзвонять рідше, ніж представники СБУ та губернатори дзвонять Єпископам Української Православної Церкви, вимагаючи від них діяти за вказівкою.

Наведемо декілька прикладів.

1. Оперативні підрозділи та агентура Служби безпеки України здійснює незаконні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи за архієреями Української Православної Церкви (див. в додатках);

2. Відбуваються силові вторгнення у приміщення Єпархіальних управлінь задля здійснення безпосереднього тиску на Єпископів Української Православної Церкви (див. в додатках);

3. Організовуються пікети «активістів по визову» біля споруд, що належать Українській Православній Церкві.

4. Представники СБУ та голови ОДА їх уповноваженні особи вдаються до погроз — так званих «мотивуючих співбесід» з представниками Церкви (див. в додатках);

5. Залучаються представники Адміністрації Президента для організації незаконного збору персональних даних з різноманітних закритих баз даних державних органів влади (як приклад, бази Державної прикордонної служби України) (див. в додатках);

6. Розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті проходить із залученням парамілітарних формувань, які є силовим продовженням спецслужб України та діють у незаконний спосіб.

Ще жодна влада, починаючи від Римських імператорів до комуністичних діячів, не змогла зламати Христову Православну Церкву. Ми глибоко переконані, що нинішня неспроможність представників влади щодо силового залучення Єпископів Української Православної Церкви до так званого Собору, так званої Єдиної Православної Церкви, призведуть до ще більш зухвалого порушення прав віруючих та дестабілізації ситуації в державі.

Влада, яка плутає свої прапори з Богом, а Бога – зі своєю власною думкою – приречена.

Таким чином, у своїй сукупності, дії посадових осіб держави спрямовані на умисне порушення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян та священнослужителів Української Православної Церкви залежно від їх релігійних переконань, що містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161, 356, 365 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути оскаржені до слідчого судді.

З огляду на вказане, керуючись ст. 214, 216 Кримінального процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

1. Не пізніше 24 годин, після подання даної заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування з метою встановлення об’єктивних обставин справи і притягнення винних до кримінальної відповідальності.

2. Повідомити мене про результати розгляду заяви про кримінальне правопорушення у встановлені законом строки.

3. Взяти на особистий контроль хід досудового розслідування.

Народні депутати України

27 листопада 2018 року

Просмотров: 2020