Слово на вручення жезла єпископу Переяслав-Хмельницькому Діонісію, вікарію Київської Митрополії

СЛОВО НА ВРУЧЕННЯ ЖЕЗЛА

ПРЕОСВЯЩЕННОМУ ДІОНІСІЮ (ПИЛИПЧУКУ),

ЄПИСКОПУ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ,

ВІКАРІЮ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ

 

Дорогий собрате, Преосвященний єпископе Діонісію!

 

Від імені всіх архієреїв, які взяли участь у твоїй хіротонії та духовенства і народу Божого, що молився сьогодні за Божественною Літургією, дозволь привітати тебе з прийняттям Божественної благодаті в архієрейському сані. Господь сподобив тебе стати єпископом в особливий день — день святителя Миколая Мірлікійського чудотворця, якого здавна особливо вшановує наш народ.

В той час як люди світу цього шукають земної насолоди й утіхи, своєю ревною молитвою до Господа цей святитель завжди вів світлою стежиною до Бога той народ, який жив за словами нашого Спасителя: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф 6:33). Тому будучи призваний до керування народом Божим, сам скеровуйся прикладом ревного захисту віри, який показав цей святий, бо для нього найдорожчим на світі завжди була духовна досконалість.

Часом здається, що в такий важкий час нелегко самому втриматися на ногах. Ще важче брати відповідальність за спасіння інших людей. Але пам’ятай, ревно просячи молитов у цього святого та молитов святих апостолів, до лику яких ти ввійшов за своїм саном, ти зможеш «наступати на змій та скорпіонів і на всяку силу ворожу», і ніщо не пошкодить тобі (пор. Лк. 10:19). Як відзначає святитель Миколай Сербський, «Апостоли, коли сколихнули увесь світ нечуваною проповіддю про Воскреслого Христа, про Бога, Який з’явився людям в плоті й знову вознісся у Своє Небесне Царство, пішли з цього світу. Але саме тоді земля почала спалахувати від них: від їхнього насіння, від їхніх слів, від слідів їхніх ніг. Народи, що гнали їх, розсіялися по світу; імперії, що їм противилися, без сил поринули в прах; домівки, що їх не прийняли, перетворилися в уламки; вельможі й мудреці, що їх мучили, пережили ганьбу й розпач і померли жахливою смертю. Насіння ж їхнє зійшло та розцвіло, а Церква відродилася з їхньої крові».

Сьогодні люди шукають віру в істину, яка живе в Євангелії. Однак вони часто зневіряються, бо їхні душі жадають благодатної дії, і вони б раді вчепитися за будь-який вияв цієї істини, але натомість натрапляють на вовків у овечій шкурі. Саме тому сьогодні завдання єпископа полягає в тому, щоб об’єднати народ Божий навколо трапези Христа, а не столу сильних світу цього. Що потрібно зробити для того, щоб цього досягнути? На це запитання можна відповісти словами святителя Григорія Богослова: «Завжди тримайтеся тієї думки, що безпечніше слухати, аніж говорити; жаданіше вчитися, аніж навчати про Бога». Наш час — це час добрих справ та особистих чеснот. Адже як продовжує святитель: «Нехай той, хто все віддасть, все принесе в дар Тому, Який віддав Себе за нас в ціну відкуплення, — нічого не принесе він рівного тому, як тільки запропонує Йому самого себе».

Тобі належить звершувати нелегке єпископське служіння як єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської Митрополії. Не дивлячись на молоді роки, тобі вже доводилося нести послух на посаді секретаря Київської єпархії. Це дозволило тобі отримати цінний адміністративний досвід, який допоможе тобі і в подальших трудах. Ми ж у цей день молилися про те, щоб ти отримав сугубу благодать премудрості та розуму, які допоможуть всеціло розкритися твоїй душі від крайньої милості стосовно інших до непохитної твердості в вірі, і якщо треба, до мучеництва за неї.

Візьми ж цей жезл і нехай він нагадує тобі про смирення, милість й доброту святителя Миколая та його непохитність у вірі та благослови всіх, хто молився за тебе.

 

 

 

+ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

 

19 грудня 2018 р.

м. Київ

Просмотров: 1035

Залишити відповідь