У чому відмінність між розкаянням і покаянням? 14 березня – день пам’яті преподобномучениці Євдокії. Будучи в молодості блудницею, вона покаялася і змінила своє життя, присвятивши його Богу. Пізніше за молитвами Євдокії навіть воскресали мертві. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує відповідь на питання сайту «Фома в Україні» викладача Київської духовної академії і семінарії архімандрита Дамаскіна (Лебідя).
— Між розкаянням і покаянням існує дуже велика різниця, незважаючи на те, що ці слова іноді ототожнюються. Щоб ясно зрозуміти, в чому ж полягає різниця, потрібно звернутися до Євангелія і згадати двох апостолів – Іуду Іскаріотського і святого Петра. Обидва згрішили – обидва зрадили Спасителя. Але один розкаявся і «вийшов, пішов і повісився» (Мф. 27: 5). А інший покаявся «і, вийшовши звідти, він гірко заплакав» (Мф. 26:75).
Таким чином, можна сказати, що розкаяння – це тільки бездіяльне усвідомлення свого гріха. Людина зрозуміла, але нічого для виправлення робити не хоче. При бажанні людини каяття може перерости далі в покаяння.
Покаяння ж – це повне рішучості волевиявлення перестати робити гріх (не повторити нічого подібного) і зробити все, щоб умилостивити Бога. Як влучно написав преподобний Іоанн Ліствичник: «Покаяння є заповіт з Богом про виправлення життя».
В євангельській притчі про блудного сина (Лк. 15: 11-32) ми бачимо, що син, розкаявшись, не зупинився на цьому, але пішов до батька. І в цьому вся сила покаяння, здатна повністю змінити долю людини і прихилити Бога на милість. Про це свідчать житія багатьох святих, зокрема преподобномучениці Євдокії.
На головній: Зречення Петра. Художник: Роберт Ляйнвебер
Просмотров: 2186