Святі отці свідчать, що справжня молитва є справжнім трудом. Водночас цей труд ні в якому разі не повинен бути тягарем, а навпаки — має бути в радість. Отож, поговоримо, як навчитися творити молитву до Бога з радістю і користю.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує чергове відео циклу проекту «Духовний імунітет» з протоієреєм Ростиславом Валіхновським, заслуженим лікарем України.
Завжди людина, яка трудиться з радістю, надихає та спонукає нас до життєдайної наснаги. Коли труд для людини не є тягарем, то для оточуючих він “звучить” наче пташина пісня, що заспокоює душу і розум. Тією “пташиною піснею” — радісною, корисною, натхненною — має стати наша молитва.
Звісно, для сучасної людини тривала молитва є надподвигом. Не дарма свт. Димитрій Ростовський радив: “Краще молитися коротко, але часто”. Є кілька важливих аспектів, як сучасному християнину преобразити себе до постійного молитовного стояння перед Богом.
Передусім, закарбуймо у свідомості: молитву — навіть надкоротку і надпросту — треба завжди говорити сконцентрованно, уважно, щиро, розумно, тримаючи в голові, перед Ким ми стоїмо і до Кого звертаємо свої слова. Не кількість, а якість — ось що головне.
По-друге, важливо привчити себе до молитви постійної. Прокинулися вранці — піднесли ранкові молитви, поспішаємо на роботу в транспорті чи пішки — не лінуймося знову звернутися до Господа, дісталися робочого місця — просімо в Бога милості для своїх близьких і для себе, щоб наш труд був на славу Божу, добіг наш день кінця — проаналізуймо наші сьогоднішні слова і діла, покаймося і подякуймо Богу за цей день та попросімо допомоги у подоланні дня прийдешнього.
По-третє, важливо розуміти, що кожна нова молитва відкриває в нашій душі нові кімнати і нові закутки, про які раніше, можливо, ми й не здогадувалися. Можливо, вони нас звеселять, а можливо, й злякають. Однак відтак ми бачимо себе глибше, глибше, глибше… Тільки завдяки справжній молитві й покаянню людина здатна побачити себе вповні — з усіма “мінусами” — та усвідомити, що її конче необхідне спасіння від нашого Спасителя. І наостанок. Усе в житті треба робити вчасно. Так нас змалку вчать батьки, духівники, вчителі… Фізіологи та лікарі стверджують, що чим молодша людина, тим легше їй опанувати ту чи іншу навичку, а значить — тим більш успішною, а разом із тим і більш здоровою вона буде в майбутньому. Так побудована робота центральної нервової системи людини.
Тому чим раніше ми почнемо працювати над власною молитвою, тим нам легше буде з часом — і врешті-решт, з Божою милістю, ми отримаємо дійсно великого і чудового друга — Молитву, Справжню Молитву.
Дивіться також інтерв’ю: Священник-лікар Ростислав Валіхновський: Головні ліки — Кров і Тіло Христові
Просмотров: 252