Блаженніший Митрополит Онуфрій: Невдячність – найбільша провина перед Богом

21 грудня, під час Божественної літургії у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Предстоятель Української Православної Церкви звернувся до пастви із проповіддю, в якій звернув увагу на важливість вдячності людини Богові за Його благодіяння.

У недільному євангельському читанні йшлося про десять прокажених, зцілених Спасителем. Як відомо з Священної історії, лише один з них повернувся до Христа, щоб подякувати за зцілення.

«У нас є духовна проказа, – сказав Блаженніший владика, – наші гріхи. Проказа може бути і набутою, і вродженою – і наші гріхи теж бувають двох якостей: ті, які ми допустили у своєму житті, і ті, які ми успадкували від своїх предків. Але найчастіше гріхи виявляються у сукупності, коли ми вже не відрізняємо важкості набутих гріхів від вроджених, тільки відчуваємо їхній тягар». Проте, як підкреслив Предстоятель, якою б не була причина духовної хвороби, християнин повинен пам’ятати, що немає такого гріха, який би міг перешкодити йому звернутися до Бога з покаянням та отримати жадане прощення та зцілення.

Продовжуючи думку, Його Блаженство зазначив, що людина в силі преобразити і наслідки свого особистого гріха, і гріхів своїх пращурів. Якщо вона перебуває від Бога далеко і відчуває, що в неї немає миру, ця людина повинна зі смиренням звернутись до Бога і сказати: «Ісусе, наставнику, помилуй нас!», – і Господь допоможе такій людині. Але коли вона отримала необхідну від Бога допомогу, то обов’язково має дякувати Йому за це. «Ми живемо на землі в оточенні Божих милостей: одяг, який носимо; їжу, якою харчуємося; житло, в якому живемоінші предмети необхідності, наше здоров’я і все інше є Божественними даруваннями для людини, – звернув увагу Блаженніший Митрополит. – Бог нам їх дає для тимчасового користування, бо прийде час, коли все це доведеться покинути. І людина повинна бути Богові вдячною за це». Немає такої відплати від людини, яка б могла рівноцінно відповідати всім благодіянням Божим. «Нам немає чим розплатитись, ми тільки можемо Богу дякувати за всі Його благодіяння. І якщо ми невдячні, то стаємо винуватцями перед Богом», – підкреслив Його Блаженство.

Архіпастир порівняв вдячність людини перед Богом із виконанням своїх обов’язків того, хто взяв кредит у банку. Якщо позичальник вчасно сплачує свої відсотки, то у визначений час він розраховується з банком, і останній вже не має до нього жодних претензій. Якщо ж клієнт перестає виплачувати необхідні відсотки, то його майно конфіскують, а самого несумлінного позичальника можуть посадити за грати.

«Ось таким своєрідним джерелом кредитів, якими ми користуємось у нашому житті, і є Господь, — продовжив Блаженніший владика. – І ті відсотки, які ми повинні сплатити за наші кредити – це наша подяка Богові. Якщо ми дякуємо Богові, то Він нічого не вимагає від нас натомість, ми вільно користуємось Його благами і не боїмося, що за це отримаємо покарання. Якщо ж ми не дякуємо, то стаємо винуватцями, які неправильно використовують Божественні дари». Його Блаженство навів слова преподобного Петра Дамаскіна, який казав, що людина винна перед Богом не стільки за свої гріхи, як за те, що приймала від Бога благодіяння і не дякувала за це.

«Тому і наша молитва до Бога теж має бути двоскладовою: спочатку ми маємо каятись за свої гріхи, а потім дякувати за все, чим Бог наділяє нас у цьому житті», – підсумував Предстоятель.

Просмотров: 1824

Залишити відповідь