З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та на запрошення німецького Фонду Конрада Аденауера (ФКА) заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви протоієрей Миколай Данилевич з 29 червня по 3 липня 2015 року у складі делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) перебував у Берліні. У поїздці взяли участь представники восьми українських конфесій.
Мета поїздки полягала в ознайомленні українською делегацією з релігійним та суспільним життям Німеччини взагалі і Берліну зокрема, а також у представленні українською релігійною спільнотою бачення шляхів подолання збройного конфлікту в Україні і можливої ролі церков у цьому процесі. Візит української релігійної делегації до Берліну був організований представництвом Фонду Конрада Аденауера у Києві на чолі з його керівником пані Габріеле Бауманн.
Після прибуття до Берліну, в понеділок 29 червня, делегація ВРЦіРО зустрілася з Головою ФКА, головою Європарламенту у відставці доктором Г. Г. Петерінгом. На зустрічі були присутні відповідальні працівники Фонду. Під час бесіди йшлося про ситуацію в Україні та ролі церков в житті суспільства та у процесі віднайдення примирення.
30 червня у вівторок відбулася зустріч делегації ВРЦіРО з координатором з питань релігії ФКА доктором Карліс Абмаєр. Пані Абмаєр розповіла про релігійну ситуацію у Німеччині, про церковно-державні та міжконфесійні стосунки в країні. Після її виступу відбувся обмін думками щодо піднятих питань. Під час спілкування пані Абмаєр відповіла на питання української делегації.
Того ж дня за обідом гості з України мали спілкування з членами Групи первомученика Стефана фракції ХДС/ХСС Німецького Бундестагу. Метою створення групи, до якої входять близько 80 парламентарів, є боротьба з переслідуваннями віруючих, в першу чергу – захист християн від гонінь.
Протоієрей Миколай Данилевич у своєму слові розповів про бачення Українською Православною Церквою ситуації в Україні. Священик зокрема наголосив, що УПЦ виступає проти інструменталізації релігії, або, іншими словами, проти використання релігійного фактору у політичному конфлікті будь-якою зі сторін. Церква, на думку священика, не повинна грати роль релігійного додатку до політичної ідеології тієї чи іншої держави. Церква не може закликати до війни, Церква повинна закликати до миру та примирення, навіть якщо її в даний час суспільство не хоче чи не готове слухати. Представник УПЦ у якості прикладу згадав про французького дипломата німецького походження Роберта Шумана та про польського діяча Єжи Гедройця, які ще під час Другої Світової війни вже закликали європейські народи і суспільство до примирення. Як свідчать історики, попри те, що особисті друзі Є. Гедройця підтримували його позицію, сучасне їм суспільство відвернулося від них і не сприймало цих ідей. Однак, пройшов час і Європа не тільки примирилася, але й об’єдналася. А відтак, тим більше Церква має невпинно говорити про мир, навіть якщо цих слів ще не чують.
Того ж дня українська релігійна делегація мала зустріч з депутатом Бундестагу доктором Францом-Йозефом Юнгом, який наразі є уповноваженим від фракції Християнсько-Демократичного Союзу (ХДС\ХСС НБ) Бундестагу у справах церков і релігій. На зустрічі також була присутня пані Еріка Штайнбах – депутат Бундестагу, член комітету з прав людини та гуманітарної допомоги.
Наступного дня, 1 липня, українська делегація мала зустріч з заступником уповноваженого з питань церков, релігійних і світоглядних організацій (Канцелярія сенату з питань культури м. Берліну) паном доктором Дірком Крьогелем, який розповів про викладання релігії у державних школах та про питання та проблеми, що виникають у відносинах держави з релігійними та секулярними спільнотами Берліну.
Наступною того дня була зустріч з генеральним директором з питань зовнішньої політики, політики безпеки та розвитку Федеральної Канцелярії Німеччини доктором Крістофом Хойсгеном. Протоієрей Миколай Данилевич у своєму виступі сказав, що УПЦ послідовно виступає за незалежність і територіальну цілісність України, що відображено у заявах Священного Синоду УПЦ. Збройний конфлікт на Сході України є політичним, геополітичним, бере свій початок з внутрішніх суспільних протиріч. Але при цьому цей конфлікт не є релігійним. Тому як ВРЦіРО загалом, так і УПЦ зокрема, роблять все можливе, щоб політичне протистояння не переросло в міжрелігійне, незважаючи на те, що намагання розпалити міжконфесійний конфлікт існують.
Того ж дня делегація ВРЦіРО мала ще одну зустріч з уповноваженим Ради Євангельської Церкви Німеччини (ЄЦН) доктором Мартіном Дуцманом. Пан М. Дуцман розповів про ЄЦН, яка нараховує майже 24 мільйони віруючих і є найбільшою християнською конфесією у Німеччині. Далі було розказано про діяльність Ради ЄЦН. Торкнувшись теми державно-церковних відносин, доктор М. Дуцман розповів, що у Німеччині держава займає нейтральну позицію, але надає підтримку церквам, на відміну наприклад від Франції, де держава сповідує принцип лаїцизму і дотримується тієї позиції, що релігія має бути повністю приватною справою.
Пан М. Дуцман розповів про діяльність німецьких конфесій у справі примирення після Другої Світової війни. Так, наприклад, у 1965 році був підписаний Меморандум про примирення з Польщею як зі сторони ЄЦН та Католицької Церкви Німеччини, так і зі сторони Католицької Церкви Польщі. Далі пан М. Дуцман розповів про участь німецьких конфесій у ліквідації Берлінської стіни в 1989-1990 роках. Німецькі конфесії в той час стали місцем, де в їх приміщеннях збиралися демонстранти. У Лейпцигу, наприклад, кожного понеділка звершувалася молитва, після якої всі йшли на демонстрацію. Таким чином, церква закликала до ненасильницького характеру революції, і це є її заслугою, – зазначив пан М. Дуцман. У 1980-х роках саме церква була тим мостом, що поєднував обидві частини Німеччини – східну і західну. Парафії мали приходи-побратими, а відтак і контакти по обидві сторони кордону.
Однак, доктор М. Дуцман визнав, що після такої участі церкви у політичному житті Німеччини в 1989-1990 роках «населення не стало більш церковним, не стало більше ходити до церкви». Він це пояснив тим, що у східній Німеччині два покоління (з 1933-35 до 1990 років) виховувалось в антицерковному духові, оскільки радянська влада проводила ворожу до церкви політику.
Українська делегація зі своєї сторони подякувала ЄЦН за ініціативу у створенні групи «Примирення» ще у 1974 році з метою вироблення проекту примирення між сусідніми Польщею й Німеччиною, чиї відносини були обтяжені спогадами про Другу Світову війну. Наразі до цієї групи входять представники церков не лише Польщі і Німеччини, але й Білорусі і України. Делегація ВРЦІРО попросила, щоб така ініціатива не згорталася, а поширювалася далі на Схід і привела не тільки до українсько-польського, але й до українсько-російського примирення.
2 липня українська релігійна делегація у приміщенні Фонду Конрада Аденауера мала зустріч з радником-посланником Посольства України у ФРН паном В. Химинцем, який передав вітання від Посла України та розповів про діяльність Посольства.
Після завершення зустрічі з українським дипломатом у тому ж приміщенні відбулася конференція на тему «Релігійні громади в Україні та конфлікт на Сході країни», під час якої делегація ВРЦіРО спілкувалася з провідними експертами та журналістами, що займаються релігійною тематикою.
Під час перебування у Берліні українська делегація також мала зустрічі з заступницею керівника Католицького офісу пані Катариною Єштедт, з керуючим військовим деканом РКЦ монсеньйором Йоахимом Зимоном та з представниками мусульманської та іудейської спільнот німецької столиці.
3 липня делегація відбула на Батьківщину.
Відділ зовнішніх церковних зв’язків УПЦ
Просмотров: 480