В Україні відновлюється древня традиція — здійснення піших паломництв напередодні великих церковних свят.
Так, 5 серпня православний світ прославляє Пречисту Богородицю та Приснодіву Марію, вшановуючи велику святиню нашого народу, чудотворну ікону Божої Матері «Почаївська». Цього року на Святу Гору прибуло понад три тисячі паломників — прочани із Рівненщини, Волині, Тернополя, віряни з Польщі, Білорусії, Угорщини.
Почаївська обитель щороку приймає тисячі й тисячі вірян. Деякі з них приїздять на самі торжества у день святкування, інші приходять хресними ходами з усіх куточків України та з-закордону.
В лаврі особливо радіють відновленню давньої традиції — здійснення пішої прощі до Святої Почаївської Лаври. Для більшості паломників молитва довжиною у сотні кілометрів стає першим духовним і фізичним випробуванням у житті.
Намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври раніше у своєму вітальному слові до вірян, які 2 серпня пройшли шляхом перенесення святині від маєтку поміщиці Анни Гойської до обителі, сказав: «Сила хресного ходу не в тому, аби зібрати велику кількість людей та змусити їх фізично трудитись, а, насамперед, — у невпинній молитві, зверненні та проханні кожної набожної душі до Милосердного Господа, щоби Всетворець простив наші гріхи, зцілив душі, почув страждання та щирі прохання віруючих людей».
Секретар Тернопільської єпархії протоієрей Стефан Балан підтверджує, що все більше набирає розповсюдження ця давня християнська традиція. «З кожним роком на свято Почаївської Божої Матері все більше паломників приходять хресними ходами, — зазначає він. — Люди беруть на себе такий подвиг — йдуть до святині пішки. Це, з однієї сторони, подяка Божій Матері за ті благодіяння, які Вона посилає людям і нашій державі. З іншої – прохання про прощення гріхів особистих і усіх людей».
Отець Стефан розповів, що сьогодні особливо всі моляться про мир в Україні, про припинення кровопролиття, про єдність, про злагоду, про любов. «Божа Матір Сама знає усі наші біди й людські потреби. Але молитви, які пов’язані з таким трудом, Вона особливо вислуховує», — зазначив священнослужитель.
Традиції йти з Тернополя в Почаївську лавру хресним ходом вже більше 10-ти років. «Так, це втома від дороги по спеці чи під дощем. Проте в момент, коли приходиш в Лавру на всенічне бдіння 4 серпня, коли чуєш почаївські дзвони, коли на вході зустрічають монахи, які окропляють всіх святою водою — відчуваєш особливе духовне піднесення, котре неможливо передати словами. Цю радість, цю благодать Божу, котрою наділяє Божа Матір скромний наш труд, можна тільки відчути після тієї благословенної втоми», — розмірковує секретар Тернопільської єпархії.
Варто згадати й іншу велику Всеукраїнську хресну ходу з головною святинею західного краю, яка тривала майже місяць (з 9 по 27 липня 2016 року). Цю подію митрополит Володимир, намісник Свято-Успенської Почаївської лаври назвав епохальною.
«Епохальна, тому що в цій молитовній ході з’єднався схід і захід, — сказав він. — Сьогодні нам не вистачає любові, взаєморозуміння, ворогують регіони. А в Хресному ході взяла участь велика кількість людей, які жертвували своїм часом, своїм здоров’ям, які дійсно засвідчили в першу чергу, що вони віруючі, що вони православні, що вони заради блага, мира і процвітання нашої країни, готові на подвиг».
Нагадаємо, намісник Святогірської Лаври митрополит Арсеній у своєму інтерв’ю розповів, що кореспонденти, які висвітлювали зустріч двох ходів, плакали.
В Почаївському або Західному крилі Хресного ходу, як розповідала братія Лаври, які супроводжувала чудотворну ікону Богородиці, чисельність хрестоходців на різних відрізках шляху завжди становила понад тисячу прочан.
«Менше тисячі людей в дорозі ніколи не було. Ми всі пам’ятаємо, що з лаври вийшло більше 5-ти тисяч паломників, до Кременця дійшло понад 10-ть тисяч. З Кременця знову вийшло багато людей, а потім до них приєдналися ровенчани і так постійно, — розповів Високопреосвященніший владика. — Я пройшов тільки один день, а потім увесь час слідкував за Хресним ходом. Що можу сказати? Це був підйом духу!».
За словами намісника обителі, люди приїхали в Почаївську лавру, щоб подолати шлях в понад 400 кілометрів з молитвою за Україну з Хмельниччини, Одещини, Закарпаття, Чернівеччини, Тернополя, Рівненщини.
«Від нас вийшли десь півтори сотні людей, які дійшли до Києва, — розповів митрополит Володимир. — Пройти сотні кілометрів по такій спеці – це не жертва в тисячу гривень. Потрудитися стільки днів, натерти мозолі… Знаєте, треба сказати, що це навіть більше, чим подвиг. Це жертовний подвиг заради слави Божої, заради власного спасіння і заради миру в нашій країні».
Протоієрей Стефан участь у цьому молитовному ході теж брав. «Мені довелося бути учасником в Загальноукраїнській хресній ході, яка вийшла з Почаївської лаври 9 липня. До Рівненської границі, три дні ми шли з чудотворною іконою Богородиці, яку вшановуємо у ці дні, — зазначив він. — Тисячі людей були свідками великої милості Божої Матері до нас. Богородиця постійно була поруч з нами. Вона не тільки допомагала вірним людям переносити труднощі, які супроводжували їх у хресному ході, Матір Господня підтримує людей і у всіх їхніх життєвих бідах постійно».
За словами тих людей, які йшли Всеукраїнською ходою з 9 по 27 липня, вони самі не вірили в те, що змогли подолати таку відстань. Згадуючи, чудеса, які відбувалися з учасниками ходи, одна вірянка провела просту аналогію: «коли краплю йоду крапнути у воду, то вона повністю в ній розчиняється. Так і тут — вся злість і ненависть, з якою прийшов, розчинилася, як крапля в морі».
Силу, яка виходить від чудотворного образу Богородиці «Почаївська», не можливо не відчути. «Ці відчуття змінюють, декого відразу, інших поступово, — говорить отець Стефан, — але те, що зміни відбуваються з усіма, хто доторкнувся до святині, це факт. Через молитву, через покаяння, через подвиг всі трішки преображаються».
«Ми всі вдячні Божій Матері за Її до нас благодіяння і будемо і надалі збиратися, з Божою поміччю, — і хресні ходи звершувати, і молитви підносити. А головне проводити життя благочестиве. Це найголовніше — жити благочестиво, смиренно, по заповідям Її Божественного Сина», — підкреслив протоієрей Стефан.
Зокрема, намісник Почаївської обителі митрополит Володимир відзначає особливе благовоління людей перед чудотворним образом Божої Матері, який вшановують в ці дні: «Ви знаєте, скільки я живу в Лаврі, свято ікони Богородиці «Почаївська» завжди було багаточисленним. Люди приходять зі спрагою, з вірою, щоб доторкнутися до святині, поклонитися Їй і спільно помолитися».
У день свята на честь Почаївської ікони Божої Матері Божественну літургію у Преображенському соборі Свято-Успенської Почаївської Лаври звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
Просмотров: 641
До 1917 року на землях Київської Русі-України як і всієї історичної Великої Росії в цілому хресні ходи були цілком звичайним явищем. Після 1917 року безбожні правлячі отамани Сполучених Радянських Держав довгі роки перешкоджали проведенню хресних ходів. Але прийшов час, Сполучені Радянські Держави перебудувалися і добра дідівська робоче-християнська традиція хресних ходів поступово почала відроджуватися! Слава Богу! Боже, бережи козаків, не дай пропасти!