ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ,
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ОНУФРІЮ,
МИТРОПОЛИТУ ХАРКІВСЬКОМУ І БОГОДУХІВСЬКОМУ,
РЕКТОРУ ХАРКІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ
ОРГАНІЗАТОРАМ І УЧАСНИКАМ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ,
ПРИСВЯЧЕНОЇ 25-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ 1992 РОКУ
Ваше Високопреосвященство!
Шановні організатори і учасники науково-практичної конференції!
Христос Воскрес!
Щиро вітаю усіх вас з минувшим Празником Світлого Христового Воскресіння, з святою Пасхою Христовою.
У травні 2017 року Українська Православна Церква з почуттям особливого духовного піднесення відзначатиме 25-ту річницю Харківського Архієрейського Собору. Ми смиренно дякуємо Богові за Його великі милості і щедроти, які Господь являв і являє Своїй Святій Церкві впродовж її історичного буття на нашій Українській землі.
Собор Єпископів, який відбувся у богоспасаємому граді Харкові 27–28 травня 1992 року, — визначна історична подія в новітній історії нашої Церкви. Ця священна подія стала поворотною в нових соціально-політичних умовах Української державності. Це був Собор мужнього стояння за Святе Православ’я і єдність Церкви. Його діяння пов’язані з відповідальним і мудрим рішенням єпископату, який у важку переломну годину проявив справжню пастирську турботу про майбутнє Святої Церкви. У святому Євангелії є такі слова Спасителя: «Пастир добрий життя своє покладає за овець» (Ін. 10:11). Отці Харківського Архієрейського Собору втілили в життя ці священні слова.
У важких обставинах, молитовно закликаючи благодать Всесвятого Духа, члени Собору таємним голосуванням Предстоятелем Української Православної Церкви обрали сина української землі митрополита Володимира (Сабодана). Рішення Собору з радістю були сприйняті православним народом, який побачив у них початок нової ери релігійної свободи в Україні.
Ми з особливою вдячністю і повагою згадуємо ім’я блаженної пам’яті митрополита Харківського і Богодухівського Никодима (Руснака). Приклад його принциповості в питаннях канонічного буття Церкви весь час надихає єпископів, священників, монахів та мирян бути вірними канонічній Церкві, не йти на компроміси із совістю перед викликами цього світу. Собор підтвердив єдність народу Божого з Вселенським Православ’ям, захистив принципи соборності Церкви та заклав непорушний фундамент для звершення Церквою своєї спасительної місії на теренах України.
Озираючись на останні чверть століття церковного буття, бачимо, що цей складний історичний період вимагав ухвалення рішень, від яких багато в чому залежала подальша доля не лише Української Церкви, але і Української Держави. Можна сказати, що цей відносно невеликий проміжок часу визначив долю Православ’я в Україні на подальші десятиліття, сформував основні тенденції розвитку державно-церковних і міжконфесійних відносин.
Щиро вітаю Вас, дорогий Владико, всіх організаторів та учасників Науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю Харківського Архієрейського Собору. Радий, що цей захід об’єднує церковних і світських науковців та студентську молодь у прагненні вивчити і осмислити не лише давню, але й новітню історію Української Православної Церкви.
Сердечно поздоровляю всіх вас з прийдешнім ювілеєм. Бажаю мужньо стояти у чистоті сповідання православної віри та у правому ділі Канонічності нашої Української Православної Церкви, невтомно служити Богу і спасінню людських душ, духовному процвітанню нашої Української Держави та нашого народу.
«Благодать Господа нашого Іісуса Христа, і любов Бога Отця і єднання Святого Духа нехай буде з усіма вами!» (2 Кор. 13:13).
Воістину Христос Воскрес!
+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
27 квітня 2017 року
м. Київ
Просмотров: 382