4 червня 2017 року у день Свята П’ятидесятниці, в м. Коломия 13 священиків Української Греко-Католицької Церкви зі своїми вірними та за підтримки вояків “Чорної сотні”, увійшли до Благовіщенського храму Української Православної Церкви, де звершили літургію. З того часу храм незаконно закрили, а релігійна громада УПЦ не має можливості молитись у своїй церкві. Наразі ведуться переговори щодо подальшої долі храму.
Окрім спроби захоплення згаданого храму, зі сторони духовенства та вірних УГКЦ також лунають погрози захопити інший храм УПЦ в м. Коломия, а саме – Свято-Успенський собор. Також лунають погрози на адресу настоятеля собору – протоієрея Миколая Сметанюка. Вірних нашої Церкви залякують, лунають наклепи, погрози розправи, зокрема й з уст уніатських капеланів, одним з яких є о. Михайло Арсенич. Серед жителів міста Коломия поширюються листівки з неправдивою інформацією та закликами проти нашої Церкви.
Релігійна громада УПЦ користується приміщенням Благовіщенського храму на законних підставах з 1990 року. На сьогоднішній час Коломийсько-Чернівецька єпархія УГКЦ не надала жодних юридичних підтверджень факту передачі в користування даного храму релігійній громаді УПЦ з умовою в майбутньому повернути цей храм УГКЦ. Якщо згадана греко-католицька єпархія вважає храм Благовіщення Пресвятої Богородиці своїм храмом, то слід доводити свою правоту у цивілізований спосіб, тобто через суд.
Не дивлячись на миролюбиву позицію, що задекларована з цього приводу у офіційній заяві Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, та запевнення в тому, що «зазначені події не були її ініціативою», єпархія не пояснює участі у цьому конфлікті священників УГКЦ, які провокують та закликають до захоплення храму релігійної громади УПЦ.
Також вважаємо недоречними і несвоєчасними заклики в даній заяві до відновлення історичної справедливості, яка згідно зі змістом заяви, полягає в тому, що громада УПЦ повинна повернути храм, який колись нібито належав УГКЦ. У такому підході ми вбачаємо небезпеку подальших міжконфесійних протистоянь, що ґрунтуються на підставах відновлення історичної справедливості. Вважаємо, що в даний історичний момент не слід вдаватися до таких дій, які можуть спричинити між різними конфесіями взаємні претензії на володіння храмами.
Наприклад, київський храм святого Миколая на Аскольдовій могилі, а також храм св. Миколи Доброго на Подолі та інші історичні храми, якими сьогодні користуються греко-католицькі громади, були свого часу збудовані як православні і історично належали Православній Церкві. Зокрема, в храмі св. Миколи Доброго на Подолі служив відомий православний богослов протоієрей Олександр Глаголєв (1872-1937).
Тому, за даною логікою, УГКЦ мала б також повернути у власність УПЦ ті храми, якими ця конфесія на даний час користується, і відмовлятися від яких, керуючись логікою заяви Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, «на користь інших релігійних конфесій» УПЦ також не має «жодного морального і юридичного права». Ситуація з Благовіщенським храмом в Коломиї може спровокувати дзеркальні дії щодо греко-католицьких храмів в інших регіонах України. Впевнені, що такий підхід не додасть миру і стабільності у міжконфесійних стосунках. Українська Православна Церква стоїть на позиціях міжконфесійного миру і недопущення будь-яких релігійних протистоянь.
Окрім того, як відомо, у м. Коломия УГКЦ має в своєму розпорядженні близько 20 храмів, в той час як УПЦ має лише 2. А тому, спроба захопити Благовіщенський храм навряд чи обумовлена нестачею молитовних приміщень для вірних УГКЦ.
Ознайомившись з відео-матеріалами з місця конфлікту, констатуємо, що уніатські священики, які прибули до Благовіщенського храму, щоб переконати громаду УПЦ змінити конфесійну належність, вдавалися до абсолютно ворожої риторики та відвертого цькування своїх співгромадян за їх конфесійною приналежністю.
Переконані, що такі дії греко-католицького духовенства не відповідають загальному напрямку православно-католицьких відносин. Адже, згідно з Гаванською декларацією, «православні і греко-католики потребують примиритися та віднайти взаємоприйнятні форми співжиття» (Гаванська декларація, п. 25).
Закликаємо провід УГКЦ, а також керівництво Коломийсько-Чернівецької єпархії, спокійно і виважено, в дусі християнської любові та поваги до релігійних переконань інших людей, з усвідомленням всієї повноти відповідальності, підійти до вирішення цього питання.
Просмотров: 1071