Значення преподобного Савви Освященного – скромного монаха з Каппадокії – в житті Святої Церкви важко переоцінити. Він стояв біля витоків монашества, його подвиг збирав навколо себе цілі монастирі учнів серед пустелі, йому належить створення богослужбового статуту, за яким Церква живе понині, а його Велика Лавра виховала преподобних Іоанна Дамаскіна, Косму Маіумского, Андрія Критського і багатьох інших угодників Божих.
З 8 років на службі у Царя всіх. Преподобний Савва і його учні
Всього преподобний прожив 94 роки (483-532 рр.). Вже у восьмирічному віці він став на шлях чернечого життя, пішовши до монастиря Флавіани в Малій Азії. Через десять років, коли святий Савва подвизався в пустелі неподалік від Єрусалима, він засвідчив перед батьками рішучість бути відлюдником. Його батько, будучи воєначальником в Александрії, закликав повернутися сина в мир, щоб він теж став знатним воїном. На це святий Савва відповів: «Ти, батько, як воїн присягнув на вірність імператору земному, я ж вступив у військову службу до Царя всіх – Бога, і не можу залишити цієї служби». На 35-му році життя преподобний Савва пішов до Йорданської пустелі. Там після п’яти років подвигу він знайшов печеру в скелі на березі потоку Кедрон, струмка, що тече від Єрусалима до Мертвого моря, і оселився в ній. Сьогодні навпроти печери святого Савви, на протилежному березі Кедрона стоїть Велика Лавра – монастир, заснований подвижником.
Лавра була заснована в 484 році. Її насельники – учні преподобного Савви – жили в навколишніх печерах, подібно до свого вчителя, і лише одного разу на тиждень збиралися разом для богослужіння. Для цього ще за життя засновника були побудовані церква свт. Миколая Мирлікійського (491 р.) і величний собор – кафолікон – на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці (початок VI ст.). Потім з’явилися трапезна, сторожова вежа і стіни, зведені за часів імператора Юстиніана (527-565 рр.), сховище для мощей, що розташоване під підлогою центрального собору. Як згадується в житії, цей монастир став містом ченців у пустелі – на початку його історії тут подвизалося 150 насельників.
Сьогодні найбільша обитель найменшої у світі пустелі – Іудейської – нараховує близько 20 насельників на чолі з ігуменом ієромонахом Євдокимом. Вся братія називає себе учнями преподобного Савви Освященного, а тому береже як правила відлюдницького житія, встановлені півтори тисячі років тому, так і саму святу обитель з її старожитностями.
Афон серед Іудейської пустелі
Як і на Афоні, жінкам на територію монастиря Савви Освященного вхід заборонений, а устав звершується не за місцевим часом, а за візантійським. Їжу тут споживають один раз на день, а в суботу та в неділю два рази на день. Богослужіння відбувається вночі. У звичайні дні воно починається приблизно о 1:30 ночі і триває до 6:30. В особливо урочисті та святкові дні нічна служба починається близько 23:00 (за ізраїльським часом).
Паломникам і трудникам надаються келії для проживання, проте, з такими ж умовами, як у братії. Електрики та водогону в обителі немає. Воду братія добуває з джерела, що знаходиться біля підніжжя скелі, де розташований монастир. За переданням, це джерело після молитви знайшов сам преподобний Савва. Щоб принести з нього воду до приміщення монастиря послушнику доводиться підіймати важкі каністри по звивистих сходах на висоту близько 15 метрів.
Непрості умови життя монахів ускладнюються високою денною температурою і холодною ніччю. В цілому температура коливається від 0 до 50 градусів за Цельсієм. Проте, посушливий клімат, за словами місцевих насельників, є найлегшим з випробувань, з якими доводиться боротися.
Лаври, багаті святими: Велика і Києво-Печерська
В обителі преподобного Савви Освященного подвизалися різні угодники Божі, в числі яких і преподобний Іоанн Дамаскін. На території монастиря знаходиться печера, де святий гімнограф написав Великодній канон. Взагалі ж обитель багата подвижниками благочестя, які спочивають у ній своїми мощами. Їх так багато, що неможливо всіх канонізувати. «З кого починати?» – говорять місцеві старці. Велика кількість святих увінчали свій життєвий шлях мучеництвом під час набігів персів в VII столітті, коли монастир був повністю розграбований.
Своїм багатством святих подвижників Лавра Савви Освященного нагадує Києво-Печерську обитель. Примітно, що в одному з храмів поруч з мощами мучеників у іконостасі знаходиться ікона Собору преподобних Києво-Печерських, яких у монастирі знають і шанують.
Чудотворні мощі і цілюще фінікове дерево
Однак головною святинею обителі є нетлінні мощі преподобного Савви, які знаходяться у заскленій раці у Благовіщенському соборі. Варто зауважити, що у храмі вони перебувають порівняно нещодавно. Спочатку гробниця преподобного розташовувалася в невеликій купольній усипальниці на центральній площі монастиря. Однак у 1256 р. мощі були вивезені хрестоносцями до Венеції. 12 листопада 1965 року за вказівкою папи Павла VI мощі були повернуті до Лаври Савви Освященного.
Преподобний Савва шанується як чудотворець. Його мощі точать численні чудеса: хворі на рак отримують зцілення, а ті подружжя, які не мають дітей, стають батьками. У давні часи в Лаврі росло фінікове дерево, плоди якого зцілювали безплідні подружжя. Це дерево засохло незадовго до того, як до Лаври в 1965 році були повернуті мощі преподобного Савви. Після цього, у монастирі стали давати паломникам у благословення лише шматочки засохлого дерева.
Зовсім же нещодавно воно знову дало паростки: на старому корені виросло невелике деревце, його листочки мають ті ж самі властивості: вони лікують безпліддя. Братія роздає нужденним листочки і радить заварювати і вживати їх як чай.
Просмотров: 724