Можна тисячу разів проходити поруч з якимось будинком або адміністративною будівлею і не знати, що місце це свято — там був храм, де збиралися християни та молилися Богу, однак був знищений безбожниками. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує фотогалерею, в якій фотографії минулого століття поєднані з фотографіями сучасних вулиць столиці, що максимально наближені до реальності і зроблені на основі свідчень і наявних даних.

1. Церква в ім’я св. Олександра Невського

Збудована в 1890 р. до 900-річчя Хрещення Русі в неовізантійському стилі за проектом архітектора В. Ніколаєва. Престижний район Києва – Липки – тривалий час не мав власної парафіяльної церкви, і служби відбувалися в численних будинкових церквах або в церкві Спаса на Берестові. Новий храм був розрахований на 400 парафіян. Було привезено сім дзвонів із Москви, а іконостас з темного дуба виготовлений київськими теслярами (майстерня Даболинга). Зруйнований більшовиками в 1934 р. знаходився в Маріїнському парку, на місці могили і пам’ятника генералу Миколі Ватутіну.

2. Микільський військовий собор

Храм Пустельно-Микільського монастиря, побудований в 1696 р. під керівництвом архітектора Осипа Старцева на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі українського бароко. У 1831 р. храм став військовим собором, де зберігалися військові реліквії, служилися молебні у випадку перемог. Храм славився 7-ярусним різьбленим іконостасом. Поруч із собором на піднесених місцях були встановлені гармати. У середині XVIII ст. було споруджено дзвіниця. Підірваний за вказівкою уряду УСРР і КП(б)у в 1934 р. На місці собору в 1965 р. побудований Палац піонерів і школярів. Знаходився на вул. Микільській, нині вул. І. Мазепи, 13.

3. Борисоглібська церква на Подолі

Наприкінці XVIII ст. поруч із храмом Різдва Предтечі стояв дерев’яний Борисоглібський храм, розібраний на початку XIX ст., тоді ж до храму Різдва Предтечі прибудували боковий вівтар на честь святих Бориса і Гліба. У другій половині XIX ст. простінок між храмом і вівтарем розібрали. В інтер’єрі були розписи XIX ст. поруч із храмом знаходилася двоповерхова будівля парафіяльної школи. Дзвіниця в стилі ампір була побудована на початку XIX ст., в радянський період її зруйнували трохи раніше храму, який зник у 1934 р. Храм знаходився приблизно на розі вулиць Братська, 10 та Івана Лепсе, 10.

4. Десятинна церква (Успіння Пресвятої Богородиці) на Старокиївській горі

Друга будівля Десятинної церкви збудована в русько-візантійському стилі тільки через 600 років після руйнування стародавнього храму і не повторювала первісної архітектури стародавньої Десятинної церкви. Будівництво храму обійшлося в 100 тисяч золотих рублів, споруджений був у 1828-42 рр. за проектом петербурзького архітектора В. Стасова. За радянської влади в 1928 р. церква була знесена, а в 1936 році її залишки остаточно розібрали на цеглу, що використовувалася для будівель у місті.

5. Церква на честь св. Димитрія Солунського (Йорданська церква)

Головним храмом монастиря був храм Миколи Чудотворця, який в 1821 р. згорів. У 1884 р. стараннями жителів, підприємців, відомих меценатів Києва в промисловій зоні Подільського району побудований новий кам’яний храм русько-візантійського стилю на честь св. Димитрія Солунського. За традицією називали Йорданським. При церкві діяла церковно-парафіяльна школа, духовно окормлялась хірургічна лікарня Зайцева. У 1935 р. храм був зруйнований, на його фундаментах побудована школа, в якій в роки ВВв був фашистський концтабір для радянських військовополонених. Сьогодні тут адміністративна будівля Київської нотної фабрики. Знаходився на вул. Кирилівській, 51.

6. Церква Стрітення Господнього

Побудована в 1861 р. за проектом київського архітектора В. Ніколаєва в неовізантійському стилі, з одним куполом і дзвіницею на західному фасаді. Стрітенський храм на Львівській площі був своєрідним духовно-просвітницьким центром старого Києва, навколо якого гуртувалася міська еліта. Підприємці, лікарі, вчителі, художники, представники міського дворянства були благодійниками та парафіянами церкви. Завдяки меценатам тут діяли сім недільних шкіл та їдальня для незаможних. Саме при Стрітенській церкві утворилося перше жіноче товариство «Червоного Хреста» в Києві. Храм розташовувався між двома вулицями — Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на Львівську площу (вул. Велика Житомирська, 33).

7. Георгіївська церква

Побудована на стародавніх фундаментах старовинної церкви часів Ярослава Мудрого. Кам’яний храм споруджений на кошти імператриці Єлизавети Петрівни, будівництво завершено в 1752 р. У 1816 р. тут був похований відомий борець за звільнення від турецького полону народу Балкан – господар Молдови і Валахії Костянтин Іпсіланті. Храм відреставрований за проектом Ніколаєва в 1884 р. і отримав псевдовізантійські риси архітектури. У 1897 р. той самий архітектор прибудував до південного фасаду церкви ризницю у вигляді присадкуватої каплиці. Зруйнований в 1934 р. (Георгіївський провулок, 2).

8. Воскресенська церква на Подолі

Мурована, побудована на кошти заможних міщан на Подолі в 1695 р. на місці старої дерев’яної, яка тут існувала ще з XV ст. Саму церкву описав сирійський мандрівник літописець Павло Алепський. Реставрувалася в 1732-60-х рр. (арх. І. Григорович-Барський). У результаті перебудов план храму був змінений. Дзвіницю церкви спорудив у 1809 р. архітектор Андрій Меленський. Після пожежі 1811 р. куполи замінили на спрощені, напівсферичні. У 1886 р. чотири бічних куполи розібрали. Храм знесли в 1934 р. і незабаром на його місці побудували житловий будинок. Знаходився на провулку Хорива, 4.

9. Церква на честь свт. Іоанна Златоуста

Домова церква в будівлі Київського релігійно-просвітницького товариства на розі Великої Житомирської та вул. Володимирській. Побудовано в 1903 р. за проектом архітектора Є. Єрмакова. Церква втратила купол в 30-і роки радянської влади. Нині тут Науково-дослідний інститут історії та теорії архітектури і містобудування. Перебувала на В. Житомирській, 9.

10. Каплиця в пам’ять порятунку імператора Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 р.

Побудована 1870 р. поруч із будівлею Купецького зібрання — сучасною філармонією. Стиль еклектика. Каплиця була перенесена в 1911 р. в інше місце (в 1928 р. її зруйнували). Знаходилася на царській площі (нині Європейська пл.).

11. Свято-Іллінська церква

Побудована в районі Київського залізничного вокзалу. Проект храму єпархіального архітектора Є. Єрмакова в неоруському стилі. Храм збудований у 1914 р., але освячений в 1918 р. Церква позиціонувалася як храм-церква героїв-учасників Першої світової війни (загиблих і живих). У 1934 р. церква була розібрана, і сьогодні на місці храму автостоянка, кут вул. С. Петлюри та вул. Жилянської.

12. Церква на честь св. Феодора Освяченого «Київський Єрусалим» на Лук’янівці

Побудована в руському стилі в 1873 р. за проектом архітектора П. Федорова, мала п’ять цибулинних глав і шатрову дзвіницю. При храмі був комплекс святинь (ідею розробив архітектор А. Парланд у відповідності з натурними обмірами печерних святинь, реалізував Турвонт Кибальчич). Проект здійснено в 1887-1896 рр. Точні копії Гробу Господнього в Єрусалимі і печерного храму Климента Римського в Інкермані зробили храм відомим. При Федорівському парафії в 1896 р. було засновано Лук’янівське дамське попечительство про бідних, воно містило денний притулок і парафіяльну школу, діяло парафіяльне братство. Зруйнований в 1935 р. храм знаходився на перетині вулиць Багговутівської та Овруцької.

13. Свято-Ольгинська церква

Парафіяльний храм у псевдовізантійському стилі побудований на Печерської торговій площі в 1839 р. При святині був вівтар на честь свт. Михаїла – першого київського митрополита, а в 1885-му до неї прибудували дзвіницю. Розібрали церкву в 1936 р., до знесення використовувалася як гуртожиток. Церква святої Ольги зображена на картині Миколи Пимоненка «Вихід із церкви в Страсний четвер» (1887). Церква знаходилася за адресою вул. Кловська, 12 (нині вул. Гусовського).

14. Каплиця Осії Пророка

Побудована в 1891 р. на Лук’янівці на честь порятунку царя Олександра III за проектом київського архітектора В. Ніколаєва у стилі еклектики. Зруйнована в 1926 р. Зараз на місці каплиці сквер і пам’ятник письменнику І. Котляревському по вул. Герцена (колишня Осіївська).

15. Богоявленський собор і дзвіниця Братського Богоявленського монастиря

Видатна пам’ятка українського бароко кінця XVII ст. Києво-Братський Богоявленський монастир – колишній православний чоловічий монастир у Києві, на Подолі, був також відомий як училищний. Заснований в XVI ст. Константинопольським Патріархом Єремією як патріарша ставропігія. Богоявленський собор побудував в 1693 р. на кошти Івана Мазепи московський архітектор Осип Старцев. Спорудження являло собою копію собору Микільського монастиря, відрізнялося приземленими пропорціями. Знищений в 1935 р. На місці собору зараз знаходиться один із корпусів Києво-Могилянської академії (вул. Григорія Сковороди, 2).

16. Храм в ім’я цілителя Пантелеймона на Куренівці

При церкві була богадільня-притулок для бідних і старих. Тут годували і надавали нічліг. У 1899 р. архітектор Ніколаєв прилаштовує до будинкового храму дзвіницю. У 1913 р. архітектор Горденін розширює храм і збільшує дзвіницю. У 1920 р. зареєстрували парафію. За радянської влади деякий час був закритий. У 1941 р. храм відкрили, він діяв до зносу у зв’язку з реконструкцією вулиці в 1963 р. Перебував на початку вулиці  (приблизно вул. Скляренко, 4).

17. Свято-Троїцька церква

Дерев’яна церква майже 300 років існувала на території Верхнього міста поруч із Софійським монастирем і була перенесена в Либідську частину міста в 1858 р., де множилося число жителів і існувала потреба в церквах. Крім побудованої церкви в 1910 р., розпочато будівництво храму, яке не завершено у зв’язку з Першою світовою війною і революцією. Храм був розібраний на цеглу наприкінці 1920-х. За радянських часів Троїцька церква використовувалося під господарські потреби, в роки окупації і наступні роки — діючий храм. Церква розібрана військовими за одну ніч в 1963 р. На місці церкви було відкрито літнє кафе, в 1969 р. побудований перший в Києві 16-поверховий будинок. Перебувала на розі вулиць Жилянської та В. Васильківської, 51.

18. Церква в ім’я свт. Василя Великого

Кам’яна церква побудована в 1707 р. за кошти генерального судді Василя Кочубея на місці стародавньої церкви XII ст., що згоріла в 1660 р. Не пізніше XVI ст. переосвячена на Трьохсвятительську. Будівля стала нагадувати традиційні українські трикупольні церкви. У 1888 р. у зв’язку з 900-річчям Хрещення Русі церкву відремонтували і знову перейменували на Василівську. У 1904 р. при церкві зведена цегляна дзвіниця. У 1936 р. зруйнована, на цьому місці побудована будівля українського МЗС.

19. Каплиця в ім’я свт. Миколи Чудотворця

Збудована у 1867 р. в архітектурному стилі еклектика за проектом П. Спарро, її зведення було частиною більш великого задуму з метою «оброблення укосів гори» на набережній. Для тих, хто прибував сюди по Ланцюговому мосту, безпосередньо з цієї каплиці починався Київ. Зруйнована в 1935 р. (Дніпровський узвіз, Набережне шосе біля Метромосту).

20. Церква на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці

Побудована в 1887 р. за проектом В. Ніколаєва на кошти, пожертвувані київським мером І. Толлі. Храм мав три вівтаря, витриманий у монументальних візантійських формах. У 1912 р. на дзвіниці церкви встановлено 3-тонний дзвін. У 1914 р. при храмі створено перше в Києві церковно-парафіяльне братство благодійно-виховного спрямування. Від церковного подвір’я вціліла тільки колишня будова церковно-парафіяльної школи. Церква знесена в 1935 р. Зараз на місці храму ліцей № 21 (вул. Саксаганського, 64).

21. Церква Миколая Доброго

Храм на честь свт. Миколая Чудотворця заснував у XVI ст. гетьман Війська Запорізького Самойло Кішка в подяку Богу за порятунок з турецького полону. За однією з версій, «доброю» церкву прозвали за сусідство з церковною лікарнею для немічних і старих. Після пожеж храми перебудовувалися і носили імена св. Симеона Стовпника і св. Варвари. У 1822 р. відновлена під керівництвом архітектора Меленського. У храмі протягом тридцяти п’яти років аж до арешту і загибелі в Лук’янівській в’язниці настоятелем був учений, професор і ректор КДА протоієрей Олександр Глаголєв (1872-1937). Прославлений як новомученик. Професор КДА Афанасій Булгаков, батько письменника М. Булгакова, був парафіянином храму Миколая Доброго. Церква зруйнована в 1935 р. на її місці спорудили школу. Збереглися тільки малий храм і дзвіниця, яку іноді помилково називають храмом Миколая Доброго (вул. Покровська, 6).

22. Микільський храм (Малий Миколай)

Церква на честь свт. Миколая Чудотворця побудована в 1715 р. в стилі українського бароко. Знищена в 1934 р. розташовувалася на вул. Микільській, нині на цьому місці житловий будинок і станція метро «Арсенальна» (вул. Івана Мазепи, 3).

23. Церква в ім’я св. Олександра Невського

Побудована при Київському благодійному товаристві, до притулку приходили незаможні вдови і літні люди. Тут же працювала їдальня для бідних жителів столиці. У 1866 р. до садиби Сулими прибудували церкву. У 1920 р. храм розібрали і богадільню перетворили на житловий будинок (вул. Лютеранська, 16).

24. Церква в ім’я св. Марії Магдалини на Шулявці

Побудована в 1887 р. в новому районі для ремісників, фабричних робітників, студентської молоді. Зроблена із світло-жовтої київської цегли, поєднувала у собі псевдоруські риси з елементами неоготики і романтизму – головний купол із присадкуватим завершенням, чотири кутові башточки, дзвіниця храму акцентувалася високим шатром. Будівництвом керував досвідчений військовий інженер, полковник Вадим Катеринич, заради святої справи відмовився від плати за свою працю. Розібрана в 1935 р. Зараз на цьому місці ліцей № 142 (пров. Політехнічний, 2 а).

Андрій Герман

Джерело: pravlife.org

Просмотров: 8040