Дії Константинопольського патріарха в Україні кидають виклик всім Помісним Церквам. Фанар очевидно претендує на право управління над кожною з них, а подібні спроби верховенства суперечать і Апостольським правилам, і правилам Вселенських Соборів. Про це член Синоду Болгарської Православної Церкви, митрополит Відінський Даниїл (Ніколов) сказав в інтерв’ю «Аналітичному центру свт. Василія Великого».
Перш за все, було кардинально змінено ставлення до канонічної Української Православної Церкви та українських розкольників, звертає увагу Високопреосвященніший владика.
«Так, наприклад, Патріарх Варфоломій багаторазово підтверджував, що приймає і визнає церковне покарання, позбавлення сану колишнього київського митрополита Філарета Денисенка (а після виверження з сану Денисенко був відлучений від Церкви), рішення про яке було прийнято Архієрейським Собором РПЦ, також і остаточність цього рішення. Тобто що це рішення повністю в компетенції РПЦ і не підлягає апеляції. Після всього цього в жовтні минулого року Константинопольський Патріарх прийняв від нього і від так званого “митрополита” Макарія Малетича апеляційні прохання, і в порушення церковних правил і елементарних принципів церковного судочинства “відновив” їх у сані, і понад те вступив в євхаристійне спілкування з цими розкольницькими групами», — зазначив ієрарх.
Він підкреслює, що серйозною проблемою в розумінні взаємин між Помісними Православними Церквами є рішення Константинопольської Патріархії про скасування документу понад 330-річної давності, виданого Константинопольським патріархом Діонісієм 1686 року.
«Більш 330 років жодна з Помісних Православних Церков не ставила питання про законність виборів Київського митрополита, законність єпископських хіротоній і вибору правлячих архієреїв в єпархіях сучасної Української Православної Церкви, так само як і про всі рішення і постанови церковних судів в цій Церкві», — продовжив митрополит Даниїл.
«…Увесь цей час мають повну силу церковні правила про те, що юрисдикційні межі Помісних Церков не змішуються, а влада їх Предстоятелів не поширюється на межі інших Помісних Церков, як, наприклад, про це говорять 2 правило II Вселенського собору і 8 правило III Вселенського собору», — наголосив архієрей, підкреслюючи, що такі зміни в “одвіку затвердженому” розумінні канонічного устрою Православної Церкви призводять до напруження в міжправославних стосунках.
За словом ієрарха Болгарської Церкви, викликають занепокоєння і заявлені претензії з боку Константинопольського Патріарха на виняткові привілеї Константинопольської Церкви щодо «надграничної юрисдикції» не тільки на територіях так званої «діаспори», а й на територіях Автокефальних Помісних Церков.
«У так званому Томосі, який Константинопольський патріархат видав 6 січня поточного року, відкрито постановлено, що новостворена церковна структура в Україні визнає своїм главою Константинопольського Патріарха і робиться спроба встановити цю позицію також щодо інших помісних Церков, з виразом, що ці церкви також визнають патріарха Константинопольського в якості їх глави, – зазначає владика. – Ці претензії вступають в пряме протиріччя з 34 апостольським правилом, яке постановило про церковному управлінні в помісної Церкви і, з іншого боку, з 2 правилом III Другого Вселенського собору і 8 правилом 3 Вселенського собору, які, як ми говорили, забороняють глав помісних Церков поширювати свою владу на території інших помісних Церков».
На думку митрополита Відінського, таким чином відбувається вихолощення самого поняття «Автокефальна Церква», оскільки мова йде про спробу Фанару залишити за собою керівні функції над іншими Церквами: «Кажуть про автокефалію, самоврядування помісних Церков, але фактично повноваження на управління цими Церквами передаються престолу Константинополя».
Архієрей підкреслює, що для Фанару текст томосу для ПЦУ став приводом нав’язати Помісним Церквам свою владу: «Таке привласнення повноважень міститься і в умовах, які передбачає так званий Томос. У ньому написано, що єпископи і священнослужителі новоутвореної церкви мають право вдаватися до апеляції до Константинопольського патріарха, так само як такі претензії Патріарх Варфоломій прямо заявляє до всіх інших помісних Церков. Це саме по собі є спробою прямого втручання в справи кожної помісної Церкви, в той час як такі вимоги знаходяться в прямому протиріччі з правилами 28 (37) і 125 (139) Карфагенського собору, які й з 2-м правилом П’ято-Шостого Вселенського собору» .
Член Синоду Болгарської Церкви впевнений, що патріарх Варфоломій не залишить спроб отримати владу над усією повнотою Православ’я.
«Сьогодні, щоб досягти своїх амбіцій, він не посоромився зробити віроломство, вторгшись на чужу територію і надавши сприяння державній владі в Україні в переслідуванні двох третин православних українців. Який лікар, щоб вилікувати рану, розрізає дві третини здорового організму, ставлячи йому діагноз “хворий” і залишаючи одну третину, якій при серйозній хворобі поставлений діагноз “здоровий”?», — підсумував митрополит Даниїл.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1132