Слово на вручення жезла єпископу Волноваському Амвросію, вікарію Донецької єпархії

Преосвященний єпископе Амвросію!

У цей знаменний для тебе день, волевиявленням Святого Духа та через покладання святительських рук, ти прийняв сугубу  Божественну благодать, яка зробила тебе співучасником сонму Архіпастирів Святої Православної Церкви. І ця благодать має стати тим підґрунтям, на якому ти будеш вибудовувати своє служіння Богу і людям у сані єпископа.

Єпископський сан — це не привілеї. Єпископський сан — це, перш за все, поклик до збереження і охорони канонічного устрою та єдності Церкви, яку Господь наш Іісус Христос «придбав Собі Кров’ю Своєю» (Діян. 20:28).

Крім того, єпископство — це також і поклик до жертовності. Святий апостол Павел говорить: «Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких» (1 Кор. 9:22). За словами святителя Іоанна Златоуста, єпископ, як наступник святих Апостолів, «повинен належати всім і носити тяготи всіх… і при цьому мати на увазі тільки одне — добробут Церкви».

Возлюблений у Христі співбрате! Протягом 20-ти років ти несеш послух у стінах Свято-Василіївської Нікольської чоловічої обителі, в яку ти прийшов ще в досить юному віці. У цьому монастирі ти пройшов усі ступені монастирського служіння — від послушника до намісника обителі. І саме зі стін цього монастиря ти возводишся на свічник церковного служіння у єпископському сані. Пам’ятай, що єпископське служіння не просте: воно вимагає максимальної уваги до себе, до своїх вчинків, слів і навіть думок. Єпископ має бути вчителем для своєї пастви, а для цього він і сам має досконало знати Святе Письмо і Церковне Передання, щоб бути спроможним «й інших навчити» (див. 2 Тим. 2:2).

У той же час, висота єпископського служіння не має тебе лякати. Священний Синод Української Православної Церкви обрав тебе вікарієм Донецької єпархії, а значить ти завжди зможеш звертатися за порадою і допомогою до мудрого та досвідченого архієрея — Преосвященного  митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона. Вчись у нього, розділяй з ним всі свої труднощі, скорботи і радості, будь вірним йому помічником та, найголовніше, — залишайся вірним Святій Церкві Христовій. І якщо ти залишишся вірним Богові, Він обов’язково буде допомагати тобі нести нелегкий хрест архіпастирського служіння.

І нехай цей жезл, будучи символом єпископської влади, стане, перш за все, непрестанним нагадуванням тобі про необхідність опікування ввіреною тобі паствою. Нехай він стане для вірних жезлом, що укріплює і оберігає, а для заблудлих — жезлом, що виправляє і приводить до послуху Святій Православній Церкві. Завжди турбуйся як про тих, хто свідомо відхиляється від Церкви, так і про тих, хто допоки ще байдужий до неї. Пам’ятай, що саме за таких людей ми і покликані, насамперед, молитися і просити Всеблагого Бога, щоб Він Своєю благодаттю напоумив їх та просвітив їхні душі і серця.

Отож, возлюблений співбрате, візьми цей жезл, зійди на архієрейську кафедру та благослови народ Божий, який був сьогодні свідком твоєї хіротонії і молився, щоб Святий Дух зійшов на тебе і дарував тобі благодать апостольського служіння!

 

 

 +ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

 

 

6 квітня 2019 р.

м. Київ

Просмотров: 386

Залишити відповідь