Через свої антиканонічні дії Константинопольський Патріархат опинився в ізоляції від Помісних Православних Церков — грецький богослов

Створюючи розкольницьку структуру в Україні, Патріарх Варфоломій таким чином сам стає творцем розколу, що несе загрозу не тільки українському, а й світовому Православ’ю.

Через свої антиканонічні та антисоборні дії з надання автокефалії українським розкольникам Константинопольська Церква вперше виявилася в ізоляції від інших Помісних Православних Церков, поставивши таким чином під сумнів свою роль центру церковної єдності. Про це написав протопресвітер Феодор Зісіс, професор Богословської школи Університету Арістотеля в Салоніках, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ із посиланням на romfea.gr

На його переконання, церковна політика Константинопольского Патріархату своїми останніми діями щодо України «завершилася крахом», причому початком «цього було збиткове і неповноцінне представництво церковного Тіла на Критському лже-соборі».

Богослов відзначив, що «неканонічність вторгнення Константинопольської Церкви на канонічну територію Руської Церкви ясна, як день». «Однак деякі дослідники докладають зусиль, щоб представити іншу картину: нібито Вселенському патріархату належить канонічна юрисдикція в Україні і, що ще гірше, нібито йому належить виключне право дарувати автокефалію без згоди всього Тіла Церкви, яке має виражатися соборно і Всеправославно», — додав він.

«Ця новоявлена ​​еклезіологія, яка прагне представити Вселенського патріарха не як “першого серед рівних” (primus inter pares), який приймає рішення і судить в злагоді з іншими, але як “першого без рівних” (primus sine paribus), який приймає рішення одноосібно, як батько, досягав своєї вершини в абсолютно одноосібному і авторитарному вирішенні Вселенського патріархату відновити українських розкольників без дотримання передбачених священними канонами умов — публічного покаяння, перерукоположенія або повторного покладання рук», — підкреслив о. Феодор.

Разом із тим, найгірше в ситуації з українськими розкольниками, на думку грецького богослова, те, що попри те, що в Україні існує канонічна УПЦ, очолювана Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм, від якої відпали розкольники, «Патріарх Варфоломій створює паралельну юрисдикцію в тому ж місці, створює новий синод, тим самим стаючи творцем розколу, який може мати гіркі наслідки не тільки для України, але і для всього Вселенського Православ’я».

«Однак у жодному з минулих випадків надання автокефалії в церковному просторі, яке виділялося в автокефалію, не було протистояння канонічної і розкольницької церков. Про автокефалію просила — і отримувала її! — Церква, яка містила в собі всю повноту вірних цієї країни… Бувало й таке, що Церква йшла в розкол, виявляла покаяння, поверталася в канонічний статус і отримувала автокефалію. В Україні є одна і тільки одна канонічна Церква, яку століття визнавали всі автокефальні Церкви, і вона ні про яку автокефалії не просила. Просили про неї розкольники», — зазначає протопресвітер Феодор Зісіс.

Він додав: «Як можуть в одній країні існувати дві церковні юрисдикції? Роками ми намагаємося вирішити проблему множинності юрисдикцій в православній діаспорі, а Вселенський Патріарх вносить ту ж проблему на законну канонічну територію Автокефальних Церков, де для цього і зовсім немає ніяких богословських і канонічних підстав».

Грецький науковець також, наводячи цитати з офіційних послань, зауважує, що на сьогодні чотири з п’ятьох грецькомовних Церков визнають антиканонічними дії Константинополя, тільки Елладська Церква «мовчить і вичикує», а Албанська і Кіпрська наголошують на проведенні Вселенського Собору. «З церковної точки зору все і так зрозуміло: жодна Помісна Автокефальна Церква не визнає лже-автокефалію в Україні; жодна Помісна Автокефальна Церква не поминає в диптихах предстоятеля розкольників Епіфанія», — резюмує богослов, озвучуючи припущення, що досі українське питання залишається відкритим через тиск на Церкви з боку геополітичних, політичних, культурних і церковних центрів.

Переклад з грецької vestі-ukr.com

Просмотров: 4014

Залишити відповідь