Без особливих декларацій і заяв ми повинні твердо слідувати за Христом навіть у найтемніші часи, як це робили жінки-мироносиці та таємні учні Господа Іосиф Аримафейський і Никодим.
Саме любов і відданість Богу особливо цінні за часів скорбот і гонінь. Про це Блаженніший Митрополит Онуфрій сказав у своєму слові над Плащаницею Господньою у Велику П’ятницю, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
«Ми повинні за собою стежити, щоб ми не були учнями Христовими тільки тоді, коли Христос у славі, щоб ми були віддані й вірні Богу і тоді, коли за це ненавидять, не люблять, зневажають, женуть, ображають, — сказав Предстоятель. — Ось цей останній подвиг, ці знаки нашої любові є більш цінними перед Богом, аніж знаки любові, коли за це хвалять і кажуть, що ти хороша людина».
Блаженніший владика розповів про смерть Господа і поховання Його Тіла, яке здійснили мужні Іосиф Аримафейський і Никодим. Любов цих учнів Христа, за словами Архіпастиря, проявилася в тому, що вони не злякалися і не відступили перед небезпекою, а все ж пішли до Пилата і взяли Тіло Спасителя, так само, як святі жінки-мироносиці не відступали від хреста.
«Згадуючи ті події, ми кожен раз дивуємося і благоговіємо перед тим подвигом, який показали святі жінки-мироносиці, святий Іосиф Аримафейський і святий Никодим, — зазначив Митрополит Онуфрій і продовжив. — Зазвичай, коли у людини є слава, коли вона успішна, то у неї багато друзів. Але коли людина знаходиться в приниженні, в терпінні, в скорботах, у хворобах, то залишаються тільки справжні друзі. І чим більше скорбот, тим менше у неї друзів залишається. Такий, напевно, порочний, закон життя. Скорботи є найсильнішим випробуванням дружби, любові і відданості. І в ці трагічні хвилини, коли Господь як людина помер на хресті, апостоли не відреклися, але страх переміг їх мужність і вони сховалися. Сховалися, щоб іудеї не зробили з ними що-небудь подібне. А святі жінки-мироносиці не відступали від хреста. І таємні учні – Іосиф і Никодим відкрилися. Це такий час, коли ховаються ті, які були учнями відкритими; а таємні учні стають явними».
Згадуючи те, що сталося біля хреста Господнього, Предстоятель запропонував пастві винести для себе такий урок:
«Церква переживає також якісь часи успіхів, процвітання, слави, визнання. Бувають часи, коли за те, що людина є християнином, членом Церкви, її женуть, гноблять, ненавидять, не люблять. Ми повинні за собою стежити, щоб ми не були учнями Христовими тільки тоді, коли Христос у славі, щоб ми були віддані і вірні Богу і тоді, коли за це ненавидять, не люблять, зневажають, женуть, ображають. Ось цей останній подвиг, ці знаки нашої любові є більш цінними перед Богом, ніж знаки любові, коли за це хвалять і кажуть, що ти хороша людина».
«Нехай Господь допомагає нам в нашому житті, щоб ми були завжди вірні Богу. Бог ніколи не зраджує людину, а от ми маємо таку гріховну властивість — зраджувати Бога. Але нехай цього ніколи не буде з нами. Ми спокійно, без всяких декларацій і заяв, повинні бути послідовниками Христа. А йти за Христом це означає виконувати Його святі закони, заповіді, які ведуть людину до вічного життя і спасіння», — побажав Архіпастир.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 224