Симфонічно-хорова поминальна поема «Чорнобильська літургія» митрополита Іонафана (Єлецького) – перший літургійний твір для концертного виконання з оркестром в Україні (відео)

Публікуємо Симфонічно-хорову поминальну поему «Чорнобильська літургія» – перший літургійний твір для концертного виконання з оркестром, написаний митрополитом Іонафаном (Єлецьких) в Україні.

«Ще з часів Стародавньої Греції вищим досягненням поетики була трагедія, яка оспівували силу людського духу. Симфонічно-хорова поема «Чорнобильська літургія» (музика митрополита Іонафана (Єлецьких), оркестровка композитора Валерія Рубана – прим.), як трагедійно-драматичний жанр музичної поетики, пронизана ідеями християнського гуманізму і великодньої надії», – так характеризувала це музичне творіння відома українська композиторка Леся Дичко.

(Нагадаємо, що великий письменник Микола Гоголь назвав саме поемою свою літературну прозаїчну працю “Мертві душі”, бо вважав, що його роман показує зріз епохи застарілого кріпацтва в Росії і ставить доленосне питання: “Русь, куди несешся ти?”).

У східній православній традиції є лише декілька літургійних творів у супроводі симфонічних інструментів. Серед них найбільш відомі «Дємествєнная літургія» композитора Олександра Гречанінова, ораторія митрополита Іларіона (Алфєєва) «Страсті по Матфєю», літургійні твори Святійшого Патріархa Грузинського Ілії II («Ave Maria», «Kirie eleison» тощо).

Симфонічно-хорова поминальна поема «Чорнобильська літургія» – першій літургійний твір для концертного виконання з оркестром, написаний в Україні і записаний у Києві на CD.

Доктор мистецтвознавства, професор, народний артист України Володимир Рожок зазначив прекрасну оркестрову роботу (оркестровку) композитора Валерія Рубана, підкресливши її внутрішню логіку і несуперечливість його традиційної, «зрозумілої» оркестровки класичному хоровому оригіналу владики Іонафана, який у свою чергу вважає київського диригента Богдана Пліша чудовим виконавцем українського Чорнобильского реквієма.

До речі, саме за написання й виконання сифонічно-хорової “Чорнобильської літургії” архієпископ Іонафан (Єлецьких) 2011 року Ректоратом Національної Музичної Академії України імені П.І.Чайковського (м. Київ) був відзначений орденом «За видатні досягнення в музичному мистецтві».

Музика чорнобильської поминальної поеми парадоксальна: це зітхання душі до Бога по жертвах техногенної атомної трагедії, це є смуток, але зрастворений радістю богодарованного вічного життя.

Структурно чорнобильська поема складається з двох частин.

Перша – поминальна, починається оркестровою інтродукцією з основних лейтмотивів твору (“Отче наш”, “Зі святими упокой” тощо). Потім звучить хор “Святий Боже” галицького розспіву, сольний спів пророцтва святого Апостола Павла про майбутнє загальне воскресіння усіх померлих. Це соло, як і вокалізоване читання євангельського заупокійного тексту, безсумнівно, унікальні і талановиті винаходи митрополита Іонафана.

Подвійною кульмінацією поминальної частини є дивовижний за експресією «Плач» у виконанні оркестру, сольне виголошення і хоровий спів «Вічної пам’яті», а також симфонічно-хоровий концерт «Блажені, кого обрав і прийняв Ти, Господи», з потрійним повтором «Аллилуя», що ритмічно передає скорботну ходу.

У підрозділі поеми – «Літургія Жертви», сильно вражає короткий, але радісний гімн «Свят» («Sanctus»), що імітує стрімкий політ-вихор навколо Господа Саваофа міріадів співаючих і голосячих багатооких, пернатих ангелів.

Після гімну «Свят» широко ллється гімн хвали Богу “Тебе оспівуємо», який є справжнім виразом повноти подяки врятованого Христом людства Отцю Небесному – «за все і за вся». Звертає увагу, що фінал гімну автор написав у дусі української пісні.

Далі хор у супроводі оркестру виконує пісню на честь Пречистої Діви Марії. Перебори струн арфи майстерно підкреслюють кришталеве, дивовижне Дівоматеринство Пресвятої Богородиці. Кінцівка гімну теж має легкий, «акварельний» характер української коляди.

Бог, родина, діти і любов до них, співчуття до постраждалих – у метальній свідомості східних слов’ян. Тому ідея подяки Всевишньому Отцю за Його жертовну любов до Своїх дітей доступна і зрозуміла українцям.

Друга, фінальна частина поеми – пасхальна, радісна і світлоносна. У ній бере участь повний склад хору і всі інструменти великого симфонічного оркестру.

У цій частині майстерно обіграні традиційні співи православної пасхальної заутрені: тропар Пасхи «Христос воскрес із мертвих» і мелодія вірша зі святкового псалма святого пророка Давида – «Да воскресне Бог і розпорошаться вороги Його».

Разом з тихим і м’яким оркестровим вступом, слухачі, ніби звершують свій нічний, таємничо-урочистий Хресний Великодній хід. А потім і хор і оркестр занурюють їх у поліритмічну вселенську феєрію церковних малинових дзвонів, в музику канону Пасхи  феофанівським, «київським мотивом», в стихію монументальних образотворчих «заспівів» духової і мідної груп інструментів. Всьому оркестру, особливо групі ударних і мідних інструментів, та й диригенту за пультом, доводиться міцно потрудитися, зводячи слухачів, як по сходах, до Неба, до кульмінації величного «пасхального» фіналу Чорнобильської поеми.

Слухач під час виконання твору постійно стикається з двома паралельними музичними світами: хоровим, літургійним за текстом, і інструментальним, лірико-драматичним за переживанням і характером. Обидва світи в поемі і пов’язані, і незалежні. Вони не заважають один одному, але, навпаки, взаємно збагачують нероздільну палітру звуків і почуттів, створюючи в залі атмосферу внутрішньої високої духовної напруги і пасхального очищення – катарсісу.

Сенс включення великодніх піснеспівів у фінал Чорнобильської поеми є очевидним: в Бога немає мертвих, в Бозі всі вони – живі.

Живі і всі загиблі герої-ліквідатори наслідків Чорнобильської техногенної катастрофи, які віддали своє життя заради людей.

Вони, живі у Бога, сьогодні, через твориму їм літургічну пам’ять, закликають все людство: «Бережіть свою Землю, бережіть її первоздану красу, бережіть і рятуйте від духовної і фізичної загрози  богодарований священний дар – Життя!».

Пам’ятаємо і почуємо їх!

Музична група любителів православного співу “Церковний камертон”.

Просмотров: 219

Залишити відповідь