Представники дев’яти країн — з України, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії, Угорщини та Чехії — взяли участь у міжнародній науковій конференції, яка відбулася сьогодні, 6 листопада 2019 року, в м. Ужгород на Закарпатті. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сайт Afon.org.ua.
Форум було присвячено до 120-річчя від дня народження закарпатського та афонського старця і подвижника благочестя ієросхимонаха Аввакума (Вакарова; 1899–1972), який був духовним сином прп. Олексія (Кабалюка) Закарпатського та прп. Силуана Афонського і багато років на Афоні ніс послух економа, члена Собору Старців та антипросопа (повноважного представника) Пантелеймонівського монастиря при Священному Кіноті Афона.
Організаторами конференції виступили Мукачівська єпархія УПЦ; Богословсько-історичний науково-дослідний центр ім. архімандрита Василія (Проніна), Міжнародний інститут афонської спадщини, Державний архів Закарпатської області, Архів Сербської Православної Церкви, Wydział Teologiczny Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie, Філологічний факультет ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний інститут державно-конфесійного права та державно-церковних відносин ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» ДВНЗ «УжНУ», Український фонд культури.
Відкрилася конференція вітальним словом Блаженнішого Митрополита Онуфрія. У своєму посланні Предстоятель привітав усіх, хто зібрався, з початком форуму та відмітив давність культурних і духовних зв’язків Закарпаття й Афону. «Закарпаття та Афон мають свою неповторну та автентичну історію взаємовідносин і глибоку культурно-аскетичну спадщину. Історія розвитку та становлення Мукачівської єпархії, яка є однією з найдревніших кафедр Української Православної Церкви, була тісно пов’язана зі Святою Горою. Єдиний еклезійний простір завжди сприяв живому взаємообміну чернечим досвідом», — написав він.
Блаженніший Онуфрій нагадав, десятки вихідців із Закарпаття були духівниками та настоятелями афонських монастирів, і подвижники благочестя, життя яких було безпосередньо пов’язане з Афоном, причислені Церквою до лику святих. Окремі чернечі обителі Срібної Землі й до сьогодні живуть за афонськими статутами. «Також між Закарпаттям і Афоном яскраво прослідковується живий взаємозв’язок літургічної, теологічної, епістолярної та іконописної традицій», — додав він та підкреслив визначну роль отця Аввакума (Вакарова).
Потім було зачитано вітання керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія. Владика відмітив значення для Православного Закарпаття афонського Пантелеймонова монастиря, а також роль у збереженні цієї святогірської обители вихідців із Закарпаття. «До середини 1920-х серед братії Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря налічувалося більш ніж 30 вихідців із Закарпаття. Деякі з них потім повернулися на Батьківщину та заснували тут, у Карпатських горах, нові чернечі обителі, де діяли сурові афонські статути. Під їхнім впливом поступово по всьому Закарпатському краю розповсюдилось православне чернецтво. Невеликі православні монастирі й скити з’явилися в найрізноманітніших кутках Закарпаття, так що самі афоніти незабаром почали називати наш край “малим Афоном”», — написав архієрей.
За його словами, саме старці, які колись прибули на Афон із Закарпаття, «відстояли та зберегли Пантелеймонов монастир як обитель і центр слов’янського святогірського чернецтва. Вони ж добилися відновлення втрачених після революції 1917 р. духовних зв’язків обителі з Руською Православною Церквою».
Слова вітання від Предстоятеля Православної Церкви Чеських земель і Словаччини Митрополита Ростислава учасникам конференції передав декан Православного богословського факультету Пряшівського університету, доктор богослов’я протоієрей Штефан Пружинський.
Далі до всіх звернувся митрополит Мукачівський та Ужгородський Феодор.
На завершення першої частини форуму відбулася презентація книги Афонський старець із Закарпаття. Ієросхимонах Авакум (Вакаров) і його час (1899–1972)».
Як повідомили автори книги – С. В. Шумило, Ю. В. Данилець і П. І. Гайденко, при написанні книги, робота над якою тривала майже два роки, використано понад 100 раніше не відомих архівних джерел і документів, в тому числі матеріали з архівів афонських монастирів і державних і церковних архівів України, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Росії, Болгарії, США, Чехії та ін.
Як зазначив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, це були «майже два роки щоденної копіткої праці, пошуки в архівах, збір відомостей по крупицях…». Книга складається з 30 глав і містить 336 сторінок з текстом, а також окрему вкладку з більш ніж 70 рідкісними фотографіями з архівів Священного Кінота Афона та святогірських монастирів.
За словами авторів книги, через призму життєпису закарпатського й афонського старця Авакума, який був учнем преподобного Силуана Афонського і подвизався на Афоні 46 років (13 з яких — антипросопом при Священному Кіноті), детально розкривається історія відродження Православ’я на Закарпатті на початку ХХ століття, історія Афона та Пантелеймонова монастиря (з 1920-х по 1970-ті роки), а також розповідається про роль закарпатців у збереженні цієї афонської обителі.
Далі конференція тривала у форматі виголошення та обговорення доповідей. Очну та заочну участь в форумі взяли відповідно 38 і 12 вчених з України, Греції, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Сербії, Угорщини та Чехії.
Використано фото m-church.org.ua
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 696