Слово на вручення жезла єпископу Бахчисарайському Калінику

СЛОВО НА ВРУЧЕННЯ ЖЕЗЛА

ПРЕОСВЯЩЕННОМУ КАЛІНИКУ,

ЄПИСКОПУ БАХЧИСАРАЙСЬКОМУ

 

Возлюблений у Христі брате, Преосвященний Каліник!

Особлива благодать Господа нашого Іісуса Христа в любові Бога і Отця через Святого Духа перебуває від сьогодні на тобі, бо сонмом архієреїв ти був рукопокладений у високий сан єпископа.

За своїм покликанням єпископ є апостолом, який посилається Христом для керування Його паствою. Він Сам покликав тебе нині на служіння Його Церкві. Дві тисячі років назад Спаситель на Тіверіадському озері запитав святого апостола Петра тільки про одну річ: «Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони?» (Ін. 21:15). Він не запитав, чи святий апостол Петро має кращу освіту за інших, чи він готовий морально або інтелектуально більше за інших, а лише:  «Чи любиш ти Мене?» Чому саме заповідь любити є найголовнішою у служінні Христу?

У святого апостола любові Іоанна читаємо: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4:8). Якщо пастир любить Бога, то він уподібнюється самому Богові, а тому все, що йому не вистачатиме для несіння цього хреста, він отримає від Бога. Святитель Філарет Московський, розмірковуючи над цими словами в контексті пастирства, каже: «Той, хто навчає одним тільки знанням без любові, пропонує голодуючому й немічному черствий, або навіть кам’яний хліб. Вчення без любові у серці – як зимове сонце, яке не живить і не допомагає вирости. Тому, хто вчить, нехай робить це з любов’ю». Все, щоб ти не робив, маєш звершувати з любов’ю, ніби єдиним знаряддям. Все маєш робити через любов, заради любові, за допомогою любові та за її участі.

Проте, мати любов Христа не означає постійно перебувати в якійсь ейфорії: любов Христа потребує від людини постійного духовного вдосконалення. Вже саме запитання Христа «Чи любиш ти Мене?» спочатку засмутило святого апостола Петра. Він відчув, що знаходиться далеко від любові Бога, якщо Той його питає. Отож, любов Христа стала для святого апостола Петра певною єпитимією після нещодавнього зречення і налаштувала його до неухильного служіння Богу. Про те, що саме любов є головним джерелом взаєморозуміння між пастирем і паствою, говорить преподобний Ніл Сінайський: «Сказано: “Чи любиш мене, Петро?” – “Так, Господи” (Ін. 21:15). Так і ти від тих, хто грішить, вимагай тільки любові. Адже, хто щиро любить, той, хоч і згрішить коли-небудь, швидко повернеться до того, кого полюбив». Паства буде йти за тобою, якщо ти будеш її любити від щирого серця без примусу, як вчить святий апостол Петро: «Пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче і богоугодно, не для ганебної користі, а щиро, і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадові» (1 Пет. 5:2-3).

Священний Синод Української Православної Церкви благословив тобі бути вікарним єпископом Сімферопольської і Кримської єпархії, а це означає, що ти маєш стати добрим, неліносним та надійним помічником досвідченого та мудрого архіпастиря – митрополита Лазаря, який тебе рекомендував на це велике служіння.

Пам’ятай, що єпископ за своїм призначенням, передусім, є пастирем, який за свою паству готовий віддати життя. Божою милістю у рукопокладенні в єпископа тобі вручається паства, в якій будуть і слабші, і сильніші. Тож візьми єпископський жезл, який, за словами святителя Амвросія Медіоланського, «має бути загостреним внизу, щоб підштовхувати лінивих, посередні прямим, щоб вести прямо слабких, та зігнутим наверху, щоб скликати воєдино втрачених», і, спираючись на нього, як на любов Божу, приведи свою паству до Царства Небесного.

+ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

 

8 грудня 2019 року,

м. Київ

Просмотров: 421

Залишити відповідь