У Святогірській Лаврі відбулася І Міжнародна наукова конференція «Святогірські читання»

20 грудня 2019 року в актовій залі Свято-Успенської Святогірської Лаври була проведена I Міжнародна науково-практична конференція «Святогірські читання». На захід зібралися священнослужителі, які займаються дослідженням церковної та цивільної історії Святогір’я, науковці історики, мистецтвознавці, педагоги, працівники музеїв, краєзнавці, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу Святогірської Лаври.

Перед відкриттям конференції був здійснений молебень.

Ведучий конференції, завідувач музеєм і архівом, керівник інформаційно-просвітницького відділу Святогірської Лаври архімандрит Лазар (Терещенко) відкрив форум, акцентувавши увагу присутніх на ролі Святогірського Успенського монастиря як духовного центру Слобожанщини і просвітницьких традиціях обителі, які були закладені в XVIII в. святогірськими ігуменами і архімандритами, науковцями, філософами, богословами святителем Іларіоном (Григоровичем), преподобним Фаддеем (Кокуйловичем), преподобним Рафаїлом (Мокренським), архімандритом Лаврентієм (Кордетом), ігуменом Філаретом (Фіневським), які були у свій час ректорами і префектами Харківського колегіуму.

Першим з вітальним словом до учасників і гостей зборів звернувся намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври, митрополит Святогірський Арсеній, який подякував усім учасникам та гостям наукового форуму «Святогірські читання», фундатором якого виступила Святогірська Лавра. Владика відзначив літописні традиції монастирів з часів Стародавньої Русі, заслуги церковних істориків і богословів у більш пізні часи і необхідність об’єднання на сучасному етапі всіх наукових сил зі всебічного дослідження духовної, історико-культурної спадщини Святих Гір в цілях об’єктивного відображення минулого і творення майбутнього.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася в.о. Святогірського міського голови Тетяна Божко, яка підкреслила значення Святогірська як першого за датою заснування історичного населеного пункту в Донецькій області, акцентувала увагу на традиції археологічних та краєзнавчих досліджень, закладених в 30-ті роки XX ст. в Святогірську Миколою Сібільовим, дослідником з європейським ім’ям і засновником музейної справи в Ізюмі і Святогірську. Продовження традицій М. Сібільовим місто бачить в діяльності щодо збереження культурної спадщини історико-архітектурним заповідником і Свято-Успенської Святогірської Лаври. З відтворенням в 1992 р. Святогірського монастиря почалося відродження духовного життя міста. Особливо відзначила Т.Божко діяльність Лаври щодо допомоги біженцям внаслідок військових дій на Донбасі. «Активна дослідницька робота з вивчення історії Святогірської Лаври і Святогірська, яку очолює архімандрит Лазар, і організація першої наукової конференції “Святогірські читання”, — зазначила Т.Божко —дасть новий імпульс історичним дослідженням».

Кандидат історичних наук, професор, директор Центру краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Сергій Куделко у своєму вітальному слові наголосив, що церковне краєзнавство є живою гілкою краєзнавства. Харківський університет здійснює в цей час низку проектів, в яких головне — духовна складова. Зокрема він згадав про видання наукових досліджень на ці теми, а також створення барельєфа на будівлі університету видатних вчених, випускників університету, серед яких відомий подвижник святитель Шанхайський і Сан-Франциський Іоанн (Максимович).

З вітальним словом до учасників конференції звернувся доктор історичних наук, професор, зав.кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Сергій Посохов, який акцентував увагу на важливості усвідомлення історичного минулого, що дозволяє формувати соціально відповідальну людину, спрямовану в майбутнє. За його словами, поступово Святогірська Лавра стає не тільки центром духовного, а й культурного життя краю.

Після були презентовані нові видання Святогірської Лаври «Православний календар на 2020 рік» і Другий випуск альманаху «Святогірський літописець», книгу  директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумила «Старець Аникита: духовний шлях святості. (Матеріали до життєпису ієросхимонаха Аникити (князя Ширинського-Шихматова))» та книгу зав. відділу українського і російського мистецтва XVI – поч. XX ст. Харківського художнього музею, мистецтвознавця Ольги Денисенко «І.Ю. Репін и духовні святині Слобожанщини0».

Потім учасники конференції виступили з науковими дослідженнями-докладами, які пізніше буде видано. Наразі з темами та основними тезами докладів можна ознайомитися на сайті Святогірської Лаври.

У заключній частині заходу архімандрит Лазар, підбиваючи підсумки роботи форуму, анонсував підготовку видання третього випуску «Святогірського літописця» і актуальні теми публікацій 2020 року. Також подякував усім учасникам конференції за плідну роботу і висловив надію на нову зустріч у рамках ІІ Міжнародної конференції «Святогірські читання» у стінах Святогірської Лаври.

Просмотров: 155

Залишити відповідь