11 червня 2020 року Православна Церква вшановує ікону Божої Матері “Споручниця грішних”. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал підготовлений пресслужбою Рівненської єпархії.
Чудотворний образ Богородиці «Споручниця грішних» є душею Корецького Свято-Троїцького ставропігійного жіночого монастиря, що на Рівненщині, ще з XVII століття. Ікона спрадавна була в замку корецьких князів. Її називали “благодатною”, бо, за молитвами перед нею, Матір Божа постійно посилала свою допомогу княжій родині.
У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушність – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів, Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.
А, починаючи з 1622 року, на четвертий день після Трійці було встановлено святкування на честь образу Матері Божої “Споручниця грішних”.
На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят». І, справді, заступництво і чудеса від образу відчувають усі, хто з вірою і надією звертається перед ним до Богородиці.
Через цю ікону Бог багато разів рятував Корець від ворогів, проливних злив та інших напастей. У важкі часи її несли Хресним ходом навколо обителі або міста – і біда відступала.
12 серпня 1880 року ікона була перенесена в повернутий монастирю Свято-Троїцький храм і поміщена в дерев’яний різьблений кіот у його лівій передній колоні.
Не раз чудотворна ікона показувала благодатну допомогу стражденним – у 1923 році, в день Святої Трійці, перед образом отримав зцілення молодий чоловік, одержимий нечистим духом.
Проявила свою чудесну силу ікона і згодом. Жителі Корця розповідають, що у часи фашистської окупації святотатці спробували пограбувати монастир, і як тільки вони не намагались викрасти чудотворну ікону Богородиці – здерти вдалося лише ризу, святиню навіть не вдалося зрушити з місця. Після того, як наголошують місцеві жителі, грабіжники залишили обитель у спокої, а рани на іконі зажили дуже швидко. На початку двохтисячних старець, прозорливий архімандрит Парфеній, який пройшов пекло ГУЛАГу, кілька разів твердив монахиням: “Бережіть ігуменю вашу, щоб її не вкрали. А то прийдуть злодії і вкрадуть”. Старець спочив, і тільки після його смерті сестри зрозуміли, про яку ігуменю говорив їм архімандрит: у листопаді 2001 року злодії поцупили з монастиря дорогоцінні ікони та церковні прикраси, вартісне богослужбове начиння. Але Мати Божа знову явила диво Своїм чудотворним образом: скільки не ламали злодії кіот «Споручниці грішних», змогли зняти з ікони тільки дорогоцінну ризу, а сам образ украсти так і не змогли. Дуже швидко, стараннями сестер, вірян і духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворна ікона знову стала доступною для поклоніння.
Прессекретар Рівненської єпархії ігумен Герман (Кулакевич) згадує про Корецький монастир:
“Улітку 1999 року, я, ще малим 14-річним хлопчиком, їхав із дому на послух у Свято-Успенський Липенський монастир. Так склалося, що дорогою ми спершу поїхали у Корець на святкування на честь образу Божої Матері “Споручниця грішних”. Я був там уперше і мене до глибини душі вразило торжество, урочистість богослужіння, краса храму, мелодичні наспіви хору монахинь. Ми уже їхали в Липки, а у голові лунали слова тропаря іконі корецьким розспівом: “Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает…”. Чотири тижні послуху пробігли непомітно. Мати Божа ніби розвіяла усі сумніви.
Вдома я неймовірно сумував за монастирем і упевнився у своєму прагненні присвятити життя Богові. Так, у тому ж році я перевівся у школу села Андрусіїв, що по сусідству з Липками, і став послушником Свято-Успенського Липенського монастиря. Увесь цей час Корецька Богоматір була іконою, перед якою я міг помолитися по-особливому. А через 10 років, у 2009 році, коли мене постригали у монашество, образ “Споручниця грішних” став моїм пострижним. І ще, коли молишся біля цього образу, не покидає дивовижне відчуття, що Мати Божа чує тебе”.
Сестри обителі розповідають — щороку до ікони приходять помолитися тисячі вірян. Усі вони просять у Цариці Небесної допомоги й заступництва та підтверджують: після молитов перед чудотворним образом отримують душевне полегшення і заспокоєння, серцем опановує спокій та умиротвореність.
«Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну», – співається у тропарі чудотворній святині. Та, Яка разом зі Своїм Сином зображена на дощечці ікони “Споручниця грішних”, і у князівські часи, як і до наших днів, залишається найпершою Помічницею роду людському.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1508