Багато хто знає, як іноді важко буває відмовити собі в зайвій порції новин або інтернет-розваг. Тому сьогодні піст усе частіше містить у собі й інформаційне утримання, якому нам належить ще навчитися. Рекомендації з цього приводу дає практикуючий психолог, головний редактор православного журналу «Фамілія» Анна Лелик.
У світлі пересичення інформацією під час посту нам потрібно відключити «автопілот» і перейти на режим «ручного управління»
— Чесно кажучи, мені важко повірити, що вже настали 20-ті роки XXI століття. Якщо на початку ХХІ століття ми говорили, що це — «вік інформації», то тепер настав час, скажімо так, «болючої інформації» — ми спостерігаємо неймовірне пересичення нею. Тому, я думаю, періодичні «детокси» або інформаційні пости потрібні всім людям, незалежно від їх віросповідання.
Як нам бути під час посту? Чи потрібно якось особливо проводити цей час у зв’язку з інформаційним потоком чи ні? Як я розумію, піст — це час максимальної усвідомленості та заглибленості в себе, це час пізнання себе. Безумовно, у світлі пересичення інформацією під час посту нам потрібно відключити «автопілот» і перейти на режим «ручного управління».
Використання соціальних мереж стало нав’язливою дією — в кожну паузу людина бере свій смартфон і починає гортати соцмережі
Наведу приклад із життя моїх клієнтів. Багато хто говорить, що використання соціальних мереж уже стало якоюсь нав’язливою дією. Дійсно, психіатри зараз говорять, що зросла кількість людей, які страждають ОКР. Це обсесивно-компульсивний розлад, коли людина робить нав’язливу дію, або її переслідують нав’язливі думки. Що це таке? Це коли в кожну паузу — наприклад, на зупинці, в кафе, в черзі — людина бере свій смартфон і починає гортати соцмережі. Питання: що вона там шукає? Не зрозуміло. Якщо в цей момент у людини запитати, що вона робить, то можна зіткнутися з такою реакцією, нібито вона щойно прокинулася, тобто вона це робить на «автоматі».
Чудово було б кожного разу питати себе: «Навіщо я взагалі заходжу в соціальну мережу або в мережу Інтернету?»
На мій погляд, і під час посту, і коли немає посту чудово було б питати себе: «Навіщо я взагалі заходжу в соціальну мережу або в мережу Інтернету?». Як правило, відповідь буде такою: «Я нічого не хочу. Я просто займаю свою голову, свої руки чимось, тобто я роблю все можливе, щоб не залишатися наодинці з собою». Відбувається постійна втеча від себе в інформаційний простір.
Знаєте, іноді під час спілкування з клієнтом виявлялося, що коли людина ставила собі усвідомлено питання «навіщо я йду в соціальну мережу?», то отримувала таку відповідь: «я йду подивитися на життя того-то, або я йду почитати ось те-то». І тоді перед нами постають зовсім інші питання. Ці питання стосуються, наприклад, того, що «я йду за цією інформацією, тому що в мені пристрасть ревнощів», або «я вистежую когось», або «в мені заздрість — я хочу подивитися на життя інших». А це вже призводить до того, що ми можемо краще пізнати себе і щось із цим робити.
Якщо використовувати соціальні мережі усвідомлено, то автоматичні звички перестануть бути автоматичними й, відповідно, взагалі перестануть бути звичками
Якщо, все ж, говорити про використання соціальних мереж під час посту, то, на мій погляд, не варто намагатися позбавитися від них, відключитися повністю, тому що це може перерости в невроз, але використовувати їх свідомо. Думаю, тоді автоматичні звички перестануть бути автоматичними й, відповідно, взагалі перестануть бути звичками.
У зв’язку з пандемією важко говорити: «йдіть з он-лайну»
Ще такий момент. У зв’язку з пандемією важко говорити: «йдіть з он-лайну». Тому що для багатьох «online» став способом заробітку, спілкування з близькими людьми, і ввести людину в режим «offline» зараз буде дуже складно. Але особисто мені допомагає усвідомлення того, що життя ділиться не на «online» і «offline». Для мене це дуже страшний поділ. Мені страшно, що наша реальність стала називатися «оф-лайном». Тому для мене є життя в мережі та є життя реальне. Я не хочу бути «online» або «offline». Я хочу бути або в реальності, або усвідомлювати — «зараз я йду в мережу», причому розумію, що «я йду в мережу для чогось».
Що можна робити під час посту? Просто бути максимально вдумливим, максимально усвідомленим. Це слово зараз часто вживається, але якщо розібратися в його змісті, то це може стати чудовим засобом пізнання і, напевно, подолання деяких речей у собі.
Дві рекомендації, які допоможуть навчитись інформаційному утриманню:
Звичайно ж, від психолога завжди чекають конкретних методів. Я їх намагаюся уникати, але розумію, що іноді це дуже потрібно.
Рекомендація 1: Перевести себе на режим «ручного управління».
Коли ви включаєте смартфон, просто поставте собі питання: «Що я там зараз хочу побачити?», – і якщо відповіді немає, почекайте, поки виникне реальна потреба. Відповідь може бути такою: «Я йду туди, тому що мені потрібно відповісти на лист або подивитися переписку».
Рекомендація 2 (це дуже багатьом людям допомагає): Використання соціальних мереж за часом.
Тобто наприкінці кожної години я вмикаю свій смартфон на 5 хвилин і переглядаю: що мені написали, що мене чекає, хто мене «лайкнув». Знаєте, коли людина зводить їх використання до такого графіку, то виявляється, що може 4-5 годин спокійно прожити, не перевіряючи соцмережі, — і бере смартфон тільки, коли дійсно потрібно щось написати або прочитати.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні
Просмотров: 312