Для чого ми живемо? — митрополит Антоній пояснює складні місця Апостольських послань (відео)

Як визначити, до чого прагне наша душа — до мирських благ чи до духовного життя? Чому ті, хто живуть по плоті, не можуть догодити Богові? «Помисли тілесні — це смерть», — стверджує апостол Павло. Такий суворий вердикт лише за думки?

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія над важливими та одночасно складними богословськими темами Апостольських Послань. У черговому випуску владика Антоній тлумачить 8 главу послання апостола Павла до Римлян.

Послання до Римлян 8:9:
⁹Але ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. Якщо ж хто Духа Христового не має, той і⁹ Не Його.

Апостол Павло визначає це дуже коротко і точно:
⁵ ті, хто живе по плоті, думають про тілесне, а хто за духом — про духовне (Рим. 8:5).

Але чи можна тільки про духовне і думати? На землі живемо, доводиться і про земне піклуватися. Ніхто ж не звільнить від піклування про земне. Так, ми живемо на землі, ми клопочемося про те, що потрібно для життя. Але питання ж в тому, до чого спрямована душа?

Можна і потрібно багато робити, щоб жити на світі. Але при цьому одні живуть, щоб їсти, інші їдять, щоб жити, як кажуть мудрі. Значить головне — до чого ти всі свої устремління направляєш.

Хтось прагне у своєму житті чинити так, як Господь заповідав, а комусь хочеться пожити собі на втіху. Природно, такі будуть про тілесне думати, а над духовними прагненнями будуть сміятися. Хто цього не боїться, кому духовні дарування дорожче, той отримає життя і мир.

Через це ми можемо перевірити себе: чи є в душі стійкий мир і відчуття повноти життя?

Чи багато хто знає тепер ці блага небесні? Не дивно і те, що деяким такі поняття невідомі. Вони не тільки не вірять в те, що можна жити, знаючи дослідно радість повноти буття, знаючи всю глибину і незворушну тишу мирного влаштування, а й готові вважати таких щасливців неповноцінними, мало не психічно хворими. Принаймні, недалекими й несучасними.

Але при всьому цьому віруючі не можуть не пам’ятати, що ті, хто живе по плоті, не можуть догодити Богові. «Навіть якщо захочуть?», – хтось запитає. Якщо захочуть, то відмовляться самі й від думок порожніх, і від мрій про тутешнє щастя і благополуччя, і від справ, якими ім’я Боже зневажається, тобто відмовляться від усього, що несе душі смерть. «Невже так вже й смерть?», – знову ж таки виникає питання.

Апостол Павло саме про це і говорить: «Бо думка тілесна то смерть […], бо плотські помисли — це ворожнеча на Бога; тому, що Законові Божому не коряться, та й не можуть» (Рим. 8: 6-7).

Такий суворий вердикт за думки. Адже гріх починається з думки. Якщо думки цілком занурені тільки в те, що ворогує з Богом, а Закону противляться, то звідки бути хорошому? Тому апостол Павел так наполегливо переконує християн стверджуватися в дусі Христовому, щоб бути з Ним.

Читайте також: У кожну людську душу Бог вкладає знання Себе – митрополит Антоній (Паканич) тлумачить складні місця Апостольських послань

Чотири ступені, які ведуть до відпадіння від Бога — митрополит Антоній (Паканич) тлумачить складні місця Апостольських послань

Митрополит Антоній пояснює, яким чином гріх Адама вплинув на кожну людину – тлумачення складних місць Апостольських послань

Людина відповідальна за страждання та тління усього створеного Богом — митрополит Антоній тлумачить складні місця Апостольських послань

Чому неправі ті, хто кажуть, що віри достатньо для спасіння? — митрополит Антоній тлумачить складні місця Апостольських послань

Як навчитися радіти вічною радістю? — митрополит Антоній пояснює складні місця Апостольських послань

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 463