Як стежити за храмом Божим в собі, чи не метафора це, чи не просто гарні слова, через які ми не усвідомлюємо і не відчуваємо сенс? Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія над богословськими темами Апостольських Послань.
У черговому випуску владика Антоній пояснює значення слів-призову апостола Павла з 3-ої глави Першого послання до Коринфян про те, що душа кожного є храм Божий.
Перше послання апостола Павла до Коринфян 3: 16:
Чи не знаєте ви, що ви — храм Божий, і Дух Божий живе в вас?
Видатний богослов і мислитель початку ХХ століття священник Павел Флоренський під час освячення храму виголосив такі слова: «Не терпіть гидоти спустошення на святому місці. Не виганяйте ж Духа, що в ній мешкає, не оскверніть храму тільки свого, не звозьте до нього духовної нечистоти — в тисячі разів більше смердючої, ніж тілесної. Не доводьте до того, щоб від гріха робився храм ваш похмурим вертепом невидимих розбійників, що викрадають скарби Божого з храму, утримувачів темряви віку цього, піднебесних духів злоби. Поважайте, шануйте, зберігайте в собі храм Божий, не ображайте Духа Божого, що в вас живе, опором волі Його».
Ці заклики, що пролунали рівно століття тому, в 1905 році, не втратили свого значення і тепер. Навіть тепер вони ще чіткіше закликають кожного шанувати в собі храм Божий, шанувати дар Божий, яким Бог вшанував кожного християнина. Тепер в помноженій суєті життя це забувається швидше і захаращується з ще більшою ретельністю, ніж раніше.
Чи багато таких, хто намагається виробити звичку в якийсь час «відкласти всяке житейське піклування» і зазирнути у свій храм? Якщо про це не думали, то накопичуються пласти сміття, злежалі за роки неуваги, а ми дивуємося тому, що в душі не звучить урочиста хвала Богу або розчулені прохання благоговійної совісті…
Але як стежити за цим храмом, чи не метафора це, чи не просто гарні слова, силу яких не відчуваєш? Ні, не просто слова. Довести це допоможе покаяння. Покаяння звільнить душу, і вона в якусь мить зможе зрозуміти, що Творець, Який все створив чудовим (слов’янською — «добро зело»), не зробив винятку й для храму душі кожної людини.
Ми про це мало думаємо ще й тому, що мало бачимо прикладів. І в собі, і в навколишніх швидше помічаємо таке, що чудовим не назвеш, але воно є в кожному — чудова серцевина душі. На жаль, часто можна почути думку: нічого доброго в мені немає і бути не може. Це на думку тих, хто стверджує це, ще посилаючись на святих отців, має виховувати смиренність. Ніякого смирення з цього не буде, скоріше — байдужість, або того гірше — смуток.
Святі отці говорили про інше. Вони внутрішнім поглядом бачили пишність всього, що створив Господь, і журилися про свою гріховність. На нашому рівні таку «гріховність» ми б і не помітили, але як порошинка видна в потоці сонячного світла, так і вони бачили в собі найменшу порошинку й журилися про неї.
Нам до такого стану рости й рости, тому важливо дбати про те, щоб щоденним сміттям — недобрим словом, думкою, почуттям, бажанням — не засмічувати храм душі своєї. Він даний, він є, і в ньому треба співати хвалу Богу, про нього треба дбати й робити все, що можеш, щоб він сяяв у нас світлом Лику Божого. Тоді життя буде наповнюватися сенсом — чудовим і вічним, а душа буде благословляти Господа на всякий час.
Читайте також: Що є свободою для християнина?
Головні відмінності законів Мойсея і Христа
У кожну людську душу Бог вкладає знання Себе
Чотири ступені, які ведуть до відпадіння від Бога
Митрополит Антоній пояснює, яким чином гріх Адама вплинув на кожну людину
Людина відповідальна за страждання та тління усього створеного Богом
Чому неправі ті, хто кажуть, що віри достатньо для спасіння?
Як навчитися радіти вічною радістю?
Благочестя — головна умова справжнього життя
Бути християнином — значить бути воїном Христовим
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 254