Як взаємопов’язані скупість із лестощами, щедрість зі щирістю? — митрополит Антоній пояснює складні місця Апостольських послань (відео)

Як допомагати так, щоб щедрість приносила радість і тому, хто дає, і тому, хто приймає? А при цьому, як не перетворитися, з одного боку, на меркантильного скнару, а з іншого, на підлесника і лицеміра.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія над богословськими темами Апостольських Послань. У черговому випуску владика Антоній пояснює слова апостола Павла з послання до Коринфян про щедрість як дар Божий.

Друге послання апостола Павла до Коринфян 9: 6:

Хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а хто сіє щедро, той щедро й жатиме.

Звичайно, це не для хліборобів правило, це сказано всім нам.

Апостол Павел уточнює: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2Кор. 9:7).

Чому апостол закликає до щедрості від доброї душі? Тому що за кожним нужденним стоїть  Бог. Господь сам сказав, що зроблене одному з менших приймає як зроблене Йому особисто (Мф. 25:40). Одне це вже радувало б нас. Але це можливо лише тоді, коли в нас живе благоговіння перед Богом.

Не всі можуть відразу цим збагатитися. І тому апостол застерігає від скупості, від меркантильності, від непомірного користолюбства, коли мало всього, коли немає міри, цієї спраги мати більше і більше. Як захистити себе від такої скнарості?

Апостол пропонує нагадувати собі, що ми будемо мати нагороду в міру старанності за щедрість стосовно ближнього. Виправдовується в такому випадку народна мудрість: «Який ти до людей, такий і Бог до тебе».

Не менш важливо брати до уваги й те, що слід давати нужденному з розташуванням, з добрим почуттям, без внутрішнього збентеження, засмучення і досади, на зразок того: «Треба дати, а то скажуть про мене, що жадібний».

Не тільки тут мова про матеріальну і речову допомогу? Ні. Звичайно, потрібна і вона, однак не тільки вона. Якщо когось може збентежити думка про свої мізерні кошти, з яких приділяти нічого, то є чудова можливість, кожному доступна, — це говорити добре про людей. А якщо немає цього доброго? Чи не призводить це до лестощів, удавання, явної брехні? Хоча лестощі зазвичай подобаються людям навіть тоді, коли людина знає, що сказане — неправда.

Ні, не лестощів ми повинні вчитися, і не тому, щоб з їх допомогою створювати про себе приємне враження. А саме — помічати щось добре, що є в кожній людині. Воно прийде тільки тоді, коли ми заборонимо собі говорити про погане, хоч і знаємо або здогадуємося. Але ж кажуть про поганий вчинок, наприклад, щоб стримувала громадська думка, але хто зараз це сприймає як метод виховання.

Колись когось могла стримати думка, що люди скажуть. Тепер майже нікого. Тепер кажуть, ні про що не думаючи, нібито впиваючись усім потоком сміття і бруду. Потрібні труд і рішучість, щоб позбутися такої злої звички.

Міркуючи над словами апостола, ми оцінюємо через них силу любові Божої, Який думає не тільки про те, щоб не бідували ті, кому важко своєю працею забезпечити необхідний добробут. Але і про те, щоб духовно збагачувалися ті, хто щедрі до нужденних.

Апостол запевняє, що Бог пошле достаток щедрим. Але пошле не як заслужену винагороду, а для того, щоб було про що ділитися одним і щоб збагачені, які отримали допомогу, дякували Богу.

Господь піклується і про те, щоб ніхто не був скривджений ані справою, ані словом, навіть виглядом. Тому через апостола нагадує про необхідність допомагати так, щоб і той, хто дає, і  той, хто приймає, були раді, сприймали щедрість як дар Божий, і множилися в їх душах подяка, вдячність і відкритість Богу, Який влаштовує все на добро всіх.

Читайте також: Що значить «хвалитися Хрестом Господнім»?

Забути про своє «я» і дати Господу місце у житті

Що є свободою для християнина?

У кожну людську душу Бог вкладає знання Себе 

Чотири ступені, які ведуть до відпадіння від Бога

Митрополит Антоній пояснює, яким чином гріх Адама вплинув на кожну людину

Людина відповідальна за страждання та тління усього створеного Богом

Чому неправі ті, хто кажуть, що віри достатньо для спасіння?

Як навчитися радіти вічною радістю? 

Для чого ми живемо? 

Благочестя — головна умова справжнього життя

Бути християнином — значить бути воїном Христовим

Головні відмінності законів Мойсея і Христа

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 177