Навіть якщо серце озлоблене, ми повинні простити, здавалося б, непростиме.
На цьому Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій наголосив у своїй проповіді в Неділю 11-у після П’ятдесятниці, тлумачачи Євангельську притчу про 10 тисяч талантів і немилосердного боржника. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
За словами Предстоятеля, щоб отримати прощення собі, ми повинні в першу чергу простити ближнього.
Водночас, як зауважив Його Блаженство, це Євангельське зачало (Мф., 18:23–35) нагадує про наш неймовірно великий борг перед Богом. «Ми живемо тільки Божими дарами, — додав він. — За ці дари ми можемо віддати тільки подяку, віддати смиренною вдячністю в покаянній молитві. Але ми цього не робимо і тому є великим боржниками Бога».
Апелюючи до математики, Архіпастир пояснив, що боржник, говорячи мовою сучасників, винен був пану 260 тонн срібла (себто 10.000 талантів), натомість його товариш був винен усього 50 грамів срібла (100 динаріїв). «Господь показує, наскільки ми великі боржники перед Богом, і наскільки гріх ближніх перед нами менший», — відзначив владика, розповідаючи, чому так важливо простити провину ближньому.
Також Блаженніший владика підкреслив, що якщо ми не маємо в собі прощення в малому, то й не здатні на велике прощення.
«Так само як людина, якщо не може підняти кілограм, то тим більше не підніме 100 кілограмів», — провів таку аналогію Предстоятель і продовжив: «Оскільки ми не можемо вмістити в собі прощення, — Бог його дасть нам, а воно пролетить повз нас, — то Господь і не прощає. Тому що якщо Бог дав дар, а я його не вмістив, то буду відповідати перед Богом. Як людина взяла кредит, наприклад, на будівництво будинку, але замість цього пропила все. Банк не дивиться на це, побудував ти будинок чи прогуляв: ти повинен повернути борг. Бог не хоче, щоб ми були боржниками й не дає нам дар прощення… Тому треба прощати ближньому, щоб отримати прощення від Бога».
Як зазначив Блаженніший Митрополит Онуфрій, треба змушувати себе прощати, здавалося б, непростиме, навіть коли серце озлоблене.
«Бог нам дав силу волі, розум, і ми повинні себе силою волі, силою розуму примушувати [прощати]. Як хлопчика, який не хоче вчитися, батько бере і все одно садовить за стіл: “Вчися, бо тобі це потрібно, бо без цього буде складне життя!”, — так і ми повинні змушувати себе прощати ближнього, щоб не ускладнювати своє життя, щоб бути причасником на небі», — підсумував владика.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1451