2 жовтня — день пам’яті благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського

Християнський подвиг князя Ігоря схожий на той подвиг, за який Церква канонізувала своїх перших святих, Бориса і Гліба. Подібно до них, Ігор відмовився брати участь у міжусобній боротьбі за князівський престол, вручив свою долю Богу і був убитий.

2 жовтня ми вшановуємо день пам’яті благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського.

Ігор був правнуком великого князя Ярослава Мудрого і сином Олега Святославича, який княжив у Чернігові та Новгороді-Сіверському (невелике місто поблизу Чернігова). Руські літописці прозвали князя Олега «Гориславичем»: відстоюючи свої права на Чернігів, той не погребував покликати собі в допомогу половців, які ґрунтовно пограбували руську землю.

Свого часу в князівських міжусобицях брав участь й Ігор. Але йому не приносило радості сваритися з родичами через спадщину Ярослава Мудрого. Коли випала нагода примирити двох ворогуючих родичів, він з радістю взявся за цю справу.

У 1145 році старший брат Ігоря, київський князь Всеволод призначив його своїм спадкоємцем. Це розсердило представників іншої гілки ярославичей – нащадків Володимира Мономаха. Що ж до самих киян, вони присягнули Ігорю, коли той пообіцяв їм припинити безчинства, що коїлися за часів колишнього князя. Але пройшли лічені дні, і кияни розчарувалися в новому правителі. Їм не сподобалося, коли той заборонив їм грабувати двори недавніх кривдників. І вони таємно закликали переяславського князя Ізяслава, одного з Мономаховичів. Ігор виступив йому назустріч з дружиною, проте кияни зрадили його і перекинулися до Ізяслава. Кілька днів Ігор переховувався в болотах, але його знайшли, відправили в Переяславль і заточили в поруб – холодний зруб без вікон і дверей, звідки в’язня можна було звільнити тільки за допомогою сокири.

Все велике князювання Ігоря тривало менш як два тижні: він в’їхав до Києва 2 серпня 1146 року, а вже 13 серпня був повалений.

Родичі намагалися звільнити його, але Ігор зовсім не прагнув повернути собі владу. Він попросив Ізяслава випустити його тільки для того, щоб прийняти чернецтво і присвятити залишок життя молитві. Після ув’язнення Ігор довго хворів: не міг ані їсти, ані пити, ані рухатися, так що не являв для нового князя ніякої загрози. Проте той вирішив тримати його під наглядом і визначив в найближчий київський монастир Феодора Стратилата, для вірності приставивши варту.

Міжусобиці на Русі. Ікона середини XV століття

Але і тут Ігор (в чернецтві Ігнатій, а потім в схимі – Георгій) не мав мирного життя. Князь Ізяслав не міг відчувати себе спокійно, поки той був живий. І ось в один з вересневих днів 1147 року, коли Ізяслав був в поході, до Києва прибув його посол і оголосив, що родичі Ігоря, чернігівські князі, підняли повстання, і, щоб воно не перекинулося на Київ, Ігоря потрібно швидше знищити.

У храм, де якраз завершувалася Літургія, увірвався збуджений натовп. З Ігоря зірвали чернече вбрання і стали його бити. Всі спроби заступитися за нього виявилися марними. Колишнього князя покалічили, а потім напівживого за ноги протягли по дорозі. Коли бездиханне тіло принесли до церкви, там, згідно з чернігівським літописом, самі собою спалахнули всі свічки.

Місцеве шанування князя-схимника почалося майже відразу після його смерті. Вже в 1150 році на замовлення його брата Святослава Ольговича склали житіє, причому зразком для нього слугувало житіє святих Бориса і Гліба. У збірнику проповідей XV століття Ігор згаданий уже серед загальноруських святих.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Ім’я Ігор прийшло на Русь разом з варягами. Першим Ігорем, про якого згадують давньоруські літописи, був син Рюрика, який княжив у Києві в 912-945 роках. Він відомий кількома військовими походами (в тому числі на Константинополь), а також тим, що взяв у дружини княгиню Ольгу, згодом прославлену як рівноапостольна.

Список ікони Божої Матері «Ігорівська»

Список ікони Божої Матері «Ігорівська»

З ім’ям святого князя Ігоря Чернігівського пов’язана назва чудотворного образу Богородиці – Ігорівська. Перед цією іконою князь молився в останні хвилини свого життя. До революції образ знаходився в Києво-Печерській Лаврі. У цей час місцезнаходження ікони невідомо.

Переклад українською Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ

за матеріалами “Фома в Україні”

Просмотров: 875

Залишити відповідь