Яке світло ми повинні нести у світ? - митрополит Антоній пояснює складні місця Апостольських послань (відео)

Апостол Павел закликає нас, християн, бути світочем для всіх у цьому світі. Але що ми можемо? З чого треба починати, до чого прагнути, та й як поводити себе з оточуючими, щоб і їм відкрилося б світло Боже?

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує роздуми керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія над богословськими темами Апостольських Послань. У черговому випуску владика Антоній пояснює слова апостола Павла з послання до Ефесян (Еф. 5: 8-14).

Послання апостола Павла до Ефесян 5, 8:

[…] Поводьтеся, як діти світла.

Яке світло ми несемо у світ? Ми? А що ми можемо? Це вже стосується тих, хто поставлений світити, а нам би самим побути серед тих, про яких кажуть «ясна душа». Нам усім, дай Бог, знати і спілкуватися з такими, хто може благотворно діяти, умиротворяючи й збагачуючи тих, хто спілкуються з ними. Але апостол всіх закликає жити так, щоб звання християнина було світочем для тих, хто жив і живе майже як язичники. Але ми що можемо?

Апостол вказує на те, до чого ми повинні прагнути, тобто мати плоди Духа: добрість, праведність та істину (Еф. 5, 9). Як реально уявити собі хоча б добрість? Що це – завжди і для всіх бути добренькими, завжди допомагати, закривати очі на всі неподобства, що кояться у світі? Ні, звичайно. Апосто одразу додає, роз’яснює тим, хто дивується: «Допевняйтеся, що приємне для Господа» (Еф. 5, 10).

Значить перше, з чого треба починати будь-яку справу, будь-яку думку, що виникла в тій чи іншій ситуації, має бути звернення до Бога. Зрозуміло, як треба вчинити? – «Господи, благослови!». Не дуже зрозуміло? – «Господи, подай!». Важко? – «Господи, допоможи!». І будь-яке звернення завершувати: «Хай буде воля Твоя!». Обставинами Господь допоможе, якщо звертаємося до Нього.

При цьому апостол попереджає: «Не беріть участи в неплідних ділах темряви» (Еф. 5, 11). Тобто нагадує, що християнам, покликаним бути чадами світла, не треба змішуватися з натовпом, занурюватися в його життя через острах стати не як усі. Християни покликані ще і викривати (Еф. 5, 11). Але як? Не приставати до всіх знайомих і незнайомих із докорами, що не так живуть, а викривати прикладами свого життя.

Не є таємницею, що багато хто з тих, які оточують нас, можуть сказати: «Всі так живуть» (тобто беззаконно). Вкажи хоч на деяких, хто живе по совісті і щасливий. Ми можемо про себе сказати, що намагаємося жити за заповідями Божими і не скаржимося на труднощі й хвороби, неприємності. Те ж роблять і ті, хто вважають, що їм закон не писаний. Але про те соромно і не треба говорити, якщо тільки у виняткових випадках, коли треба попередити: «Дивись, погано скінчиться!».

Все те, що роблять за світла совісті, у світлі заповідей Божих, із часом виявляється, і виконуються слова апостола: «Все, що явне стає, то світло» (Еф. 5, 13).

Все те, що робиться в темряві і потім покаянням виноситься на світ Божий, знешкоджується. На цьому заснована в древній практиці, особливо монашій, – одкровення помислів, та й сповідь.

Тим же, хто хотів би частіше провітрювати свою душу і висвітлювати її покаянням, але не завжди можлива часта сповідь, і не кожному варто відкривати свою душу, досвідчені духівники радять говорити ввечері, коли стихнуть всі турботи про все, що сталося Господу як на сповіді. Це буде виконанням сказаного ще пророком Ісаєю та повтореного апостолом Павлом: «Вставай, сплячий, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!» (Еф. 5, 14).

Читайте також: Чому важливо охоче постити?

Як усе пробачити і полюбити ворогів?

Як стати зразковим вірним?

Бог є Любов — що це означає?

«Не восхищением непщева». Що мав на увазі апостол Павел?

Не засмічувати й старанно берегти в собі храм Божий

Що є свободою для християнина?

Головні відмінності законів Мойсея і Христа

У кожну людську душу Бог вкладає знання Себе

Чотири ступені, які ведуть до відпадіння від Бога

Митрополит Антоній пояснює, яким чином гріх Адама вплинув на кожну людину

Людина відповідальна за страждання та тління усього створеного Богом