Господь не байдужий до нас: із чого це видно та чого навчає? — розповідає прот. Олександр Клименко (відео)

«Сьогоднішнє Євангеліє — це Євангеліє радості, яке показує, що Господь не байдужий до нас, Він може втрутитися в наше життя навіть тоді, коли ми цього не очікуємо. Нехай Господь втручається в наше життя якомога частіше!», — зазначив о. Олександр і наголосив, що навіть коли ми не радіємо, але плачемо щиро й покаянно, «Господь почує ці сльози і проллє Свою милість на всіх, хто потребує», а водночас що треба й самим бути милосердними до інших.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено тлумаченню Євангелія від Луки (VIІ, 11-16 (про воскресіння сина наїнської вдови)).

І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу. І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака у своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста. Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач! І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань! І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері. А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з’явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм! (Лк. 7: 11-16).

Перший і головний урок, який ми маємо винести з цієї євангельської притчі, за словами о. Олександра, – ми повинні проявляти лише милосердя до інших, а особливо до вдів, сиріт, нужденних, блукальців. Це має стати для нас доброю традицією.

Він нагадав, що кожного разу, коли, здавалося б, втрачена всяка надія на краще, коли вже руки опускаються від безсилля, в нашому житті з’являється Господь, адже Він завжди з нами.

Священник звернув увагу на те, як важко тоді було наїнській вдові виховувати сина, а водночас як важко у наш час жити вдові, яка не має поруч годувальника, того, хто може захистити.

«Ми, християни, сьогодні, як тоді Господь, теж повинні своїм милосердним оком дивитися на тих, хто залишився сам.., хто виховує один свого сина чи свою доньку, а часом і не одну дитину, коли піклувальник або спочив, або покинув родину (ви знаєте, як багато нині людей розлучається, і як тяжко самій матері забезпечити родину, зробити так, щоб на неї не тикали пальцем, що ось вона не може забезпечити елементарне матеріальне становище своїм дітям). Таким родинам треба приділяти свій час, свою увагу, свої фінанси», – закликав отець Олександр.

Протоієрей Олександр Клименко також підняв питання, чому Господь воскресив саме сина цієї матері-вдови, адже навколо так багато зла.

На його думку, в першу чергу, тому що Господь не проходив повз будь-яке зло, неправду, викривлення цього світу, який Він задумав як Благий. «Він старається втрутитися в кожну хворобу, яка виникла як наслідок гріха, оживляє не одного померлого… Де є Божа іскра, є Божа присутність, там неправда повинна відступити перед неправдою, там брехня повинна відступити перед істиною», – додав він.

А по-друге, за його словами, Спаситель побачив у долі цієї вдови долю Cвоєї земної Матері, яку Він, як ми знаємо, ввіряє в піклування Свого учня Іоанна.

Крім того, клірик УПЦ акцентував увагу на словах Господа вдові «Не плач!» та відзначив, що таким чином Спаситель хоче перекрити плач матері вічним і неповторним – Своїм непереможним «Завжди радійте!».

«Він наче говорить, що не плач матері тепер буде йти перед спочилим, а символ Мого Воскресіння попереду – Хрест Господній, …засвідчуючи, що добрі справи наші осяяні для нас єдиним подвигом найважливішого для нас Хреста Господнього. Плач наш, материнський плач і батьківський плач, перекривається радістю Христа Воскреслого… Спаситель перекриває плач матері Своїм непереможним Завжди радійте!», – сказав він.

Водночас, як додав протоієрей Олександр Клименко, в тих, хто навіть не радіють, а плачуть перед Господом – «ми плачемо просто тому, що в нас немає сил, що нічого не можемо зробити з непереборними обставинами цього світу», – але проливає сльози щирі та покаянні, «є шанс, що Господь почує ці сльози та проллє Свою милість на всіх тих, хто цього потребує».

«Сьогоднішнє Євангеліє – це Євангеліє радості, яке показує, що Господь не байдужий до нас, Він може втрутитися в наше життя навіть тоді, коли ми цього не очікуємо. Нехай Господь втручається в наше життя якомога частіше!», – підсумував о. Олександр.

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 510