Продовжуємо цикл бесід «Історія УПЦ в обличчях: як це було» заступника Голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрея Миколая Данилевича з представниками старшого покоління духовенства.
Цього разу в гостях — протоієрей Олександр Білокур, який 33 роки у священному сані, і на його пам’яті значущі події останніх 40 років з історії та життя УПЦ. Вже 25 років він є настоятелем столичного храму на честь свт. Феодосія Чернігівського («Чорнобильський») та окормляє ліквідаторів і жертв Чорнобильської трагедії, київську інтелігенцію і зокрема авіаконструкторів. А до того часу допомагав знаходити істинну стежину вірянам Одеси й Золотоноші, будував храми і представляв Церкву на міжнародних конференціях.
Про дитинство в центрі Києва в атмосфері вивчення Святого Письма, знайомство зі сувоями Мертвого моря, а водночас про те, як за одну ніч храм біля Республіканського стадіону було стерто з обличчя землі. Про дисидентську юність християн-«неформалів» та як шляхи Господні привели юного дисидента до Володимирського собору як сторожа та іподиякона тодішнього митрополита Філарета. Про доленосні зустрічі з матінкою Аліпією Голосіївською та її благословіння на навчання в Одеській духовній семінарії, як «попівську дитину» не хотіли брати до школи в Одесі, та про довгоочікувану хіротонію, перших духовних чад і перше відспівування, що й нині у серці. Про головне враження від знайомства і служіння з митрополитом Сергієм (Петровим) і нинішнім Патріархом Олександрійським Феодором, про першу службу «зі сльозами радості» у відкритій Києво-Печерській Лаврі, 1000-ліття Хрещення і надання Благословенної грамоти Патріархом Алексієм ІІ. Про те, як на Черкащині все село ходило дивитися на «молодого попа з попадею» і провезло «парадом» на мотоциклі, про глибоку духовність Черкащини, старанну дитячу молитву – аж до впадіння у сон під час биття поклонів – та про те, як виховати з юних сердець майбутніх пастирів і ченців. Про взаємовідносини з іншими конфесіями та про релігійне питання, яке стало фактором розділення українців. А також про міцну православну родину як важливий осередок Церкви і держави і зокрема, як зрозуміти, що ця дівчина саме та «половинка» і матір дітей, про історію зведення і назви храму на честь свт. Феодосія Чернігівського, який уже протягом 25 років єднає тисячі вірян столиці, та про відкритість людей до Церкви, навіть попри тиск і маніпуляції у ЗМІ.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 338