Хто сказав, що Господь дає зцілення назавжди? – прот. Олександр Клименко (відео)

«Сьогоднішнє Євангельське читання надихає нас тим, що ми не байдужі Богу – навіть у наших простих звичайних проханнях. Коли ми молимося дома ввечері і читаємо вранці ранкові молитви, не будемо соромитися. Будемо разом просити в Господа простих речей», – закликав усіх до покаянної молитви о. Олександр та водночас наголосив, що коли Господь втручається в наше життя, то не дає нам зцілення назавжди. Про це варто пам’ятати, тим більше, що часто ми відходимо від Бога. 

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено притчі про  воскресіння дочки Іаїра та зцілення кровоточивої (Лк. 8: 41-56).

Аж ось прийшов муж, Іаїр на ім’я, що був старшим синагоги. Він припав до Іісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його. Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її, підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча! А Іісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне. Іісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене… А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала. Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі! Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя! Іісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона... А всі плакали та голосили за нею… Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить! І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона. А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай! І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила… І звелів дать їй їсти. І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось (Лк. 8: 41-56).

Протоієрей Олександр Клименко звернув увагу на те, що ми не знаємо, що далі сталося з цією жінкою та з цією донькою Іаїра. Однак кожному, хто звертається до Господа зі щирою та покаянною молитвою, Він дарує втіху чи зцілення.

«Господь же не дає їй [жінці] зцілення на все життя. І Церква Христова також не дає тобі зцілення на все твоє життя, навіть коли твоє прохання було почуте, – наголосив він. – Ця жінка однозначно пізніше колись захворіє або на цю саму хворобу, або на інакшу – і відійде до Господа. … Донька Іяіра, яка була воскрешеною Господом, також колись захворіє. Їй взагалі, можливо, випаде тяжка доля. Подумаймо: їй тоді було 12 років, коли Господь, відійшовши від цієї кровоточивої в минулому, зайшов у будинок, де знайшов уже померлу доньку Іаїра і воскресив її. Їй було 12. А отже через недовгих 40 років, коли вона ще не була такою старою, то, можливо, розділила долю всього єврейського народу в обложеному старому Єрусалимі, де люди починали їсти інших людей, де тисячі-тисячі гинули щодня під час Римського захоплення міста».

Священник нагадав, що коли Господь втручається в наше життя, то не дає нам зцілення назавжди. Тим більше, що часто ми відходимо від Нього.

Отець Олександр також пригадав таке поняття в психології, як «фантомний батько». За його словами, це той батько, який наче є в родині, але більшу частину свого життя приділяє роботі, своїй фізичній красі і здоров’ю, відпочинку, розвагам, але не дітям.

Натомість євангельський Іаїр, як зауважив клірик УПЦ, – справжній батько, який піклувався про свою доньку та звернувся з проханням про її зцілення до Самого Господа.

«Сьогоднішнє Євангельське читання надихає нас тим, що ми не байдужі Богу – навіть у наших простих звичайних проханнях. Коли ми стаємо молитися дома ввечері і читати вранці ранкові молитви, не соромтеся. Будемо разом просити в Господа простих речей. Тому що ми переживаємо за своїх дітей, ми переживаємо за своїх близьких, ми турбуємося, коли хворіємо… Ми молимося про наших близьких, тому що не відчуваємо цієї хвилини можливості проживати без них… Ми скажемо завжди: «Нехай буде за волею Твоєю!», але хочемо, щоб вони оживали, щоб їх лікування приносило користь. Сьогоднішнє Євангеліє для мене особисто є радісним, нехай воно приносить радість і у ваші будинки», – підсумував протоієрей Олександр Клименко та закликав частіше читати Святе Євангеліє та знаходити в ньому втіху.

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 419