Дорогі брати і сестри!
З глибоким сумом сприйняли ми звістку про кончину Преосвященного митрополита Іова (Тивонюка).
Все життя покійного було присвячене служінню Богу і людям. Свої перші кроки в духовному житті приснопам’ятний митрополит Іов звершував у Свято-Успенській Почаївській Лаврі, де був послушником. Довгі роки Владика возділував ниву пастирського, а потім архіпастирського служіння, віддаючи всі свої сили і таланти на благо Церкви Христової.
У 1975 році Господь сподобив його прийняти благодать єпископства. Займаючи в свій час Житомирську кафедру, він чимало потрудився на благо Святої Церкви, а тому здобув любов віруючих, кліру і пастви, визнання громадськості. Будучи одним з учасників історичного Харківського собору 1992 року, спочилий митрополит спрямовував усі свої сили на утвердження канонічного Православ’я в Україні, на збереження людей в лоні Церкви Христової.
Ми віримо, що представши на суд Божий, немов євангельський чоловік, який примножив вручені йому таланти, Владика Іов почує благословенні слова Господа Іісуса Христа: Добрий і вірний рабе! У малому ти був вірний … увійди в радість господаря свого (Мф.25, 14-30).
Вічна та блаженна пам’ять спочилому митрополиту Іову!
З любов’ю у Христі
+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
1 грудня 2020 року
Просмотров: 1698