Храм у нашому житті — роздуми прот. Олександра Клименка на свято Введення у храм Богородиці (відео)

«Пресвята Богородиця увійшла в храм, і ми з вами входимо в храм. У храм, де ми духовно зростаємо, де ми знаходимо свого духівника, куди ми відносимо свої гріхи і пробуємо залишити їх там… Ми повинні  піклуватися про наші храми, щоб наші з вами нащадки мали можливість віднайти ту дорогу до храму Божого, в якому, можливо, відбудеться та справжня зустріч. Введення в храм Господній, вхід наш у храм Божий – це ще не означає зустріч із Богом, але це є той перший крок, той обережний рух у сторону Творця, Якому ми вже виявляємо свою прихильність», – зазначив о. Олександр та побажав кожному віднайти свій шлях до храму Божого, а в ньому знайти своє спасіння. 

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено святу Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Протоієрей Олександр Клименко розповів, у чому ми маємо бути подібні до Пресвятої Богородиці, та побажав кожному віднайти дорогу до храму Божого.

На думку клірика УПЦ, треба старатися, щоб наше життя було сповнене благоговійного ставлення до Господа та прагнення Йому служити, аби ми жили так, як говорила Пресвята Богородиця: «Все, що не скаже Він вам, так зробіть». «Вона сама так жила, – продовжив він. – Вона складала у серці Своєму і пам’ятала все, що Він говорить. Отже і ми повинні пам’ятати те, що говорив і продовжує говорити наш Спаситель через вуста наших святих подвижників».

Священник відзначив ту особливу любов Пресвятої Богородиці до храму Божого, до чого маємо прагнути й ми.

«Пресвята Богородиця увійшла в храм, і ми з вами входимо в храм. У храм, де ми духовно зростаємо, де ми знаходимо свого духівника, куди ми відносимо свої гріхи і пробуємо залишити їх там. Залишити не на душі духівника і не роблячи їх тягарем нашого духівника, ми пробуємо їх сповідати Богові, а священник залишається для нас свідком, добрим слухачем, який допомагає нам розібратися у своїй душі, – зазначив протоієрей Олександр. – Ми підходимо до храму Божого, щоб стати учасниками вічності, щоб пережити разом із Господом та Його учнями Таємну Вечерю, щоб пережити з Його мучениками, які страждали через тисячу років після Нього, муки, ми втомлюємо власні ноги, ми втомлюємо власні руки, ми забираємо у самих себе власний час, щоб витратити його на храмове життя. Але в усьому цьому ми пробуємо поєднатися з храмом, який так любила Богородиця. Врешті-решт, перебуваючи в храмі Божому, ми вчимося ставати єдиними з сотнями не схожих на нас людей».

За словами отця Олександра, часто ми усвідомлюємо, що наша молитва недостойна, що саме перебування в храмі – це дар Божий, який ми навіть на заслуговуємо.  Тому, що саме Бог нас ввів Своєю благодаттю в храм, а не ми самотужки це зробили.

«Перебуваючи в храмі, ми усвідомлюємо: так, моя молитва за себе в цьому прекрасному храмі не може бути достойною, тому що я живу не так, як би хотів Господь Бог, щоб я жив. Але при всьому цьому я молюсь і за себе, і за своїх ближніх, тому що Пресвята Богородиця увійшла в храм Божий, щоб пізніше Самій стати Храмом Божим, щоб пізніше Самій стати Тією, Хто міститиме в Собі самого Творця», – додав він.

Священник також зауважив, що ми маємо старатися приділяти свій вільний час турботам про храм, який Бог доручив нам.

«Ми повинні будувати наш храм, навіть у матеріальному плані, щоб нашим дітям, нашим онукам було куди йти, щоб і для них відбулося це маленьке введення в храм, щоб наші з вами нащадки мали можливість віднайти ту дорогу до храму Божого, в якому, можливо, відбудеться та Справжня Зустріч. Введення в храм Господній, вхід наш у храм Божий – це ще не означає зустріч із Богом, але це є той перший крок, той обережний рух у сторону Творця, Якому ми вже виявляємо свою прихильність», – наголосив о. Олександр.

За його словами, допомагаючи в будівництві храмів, ми повинні пам’ятати, що з цього вже починається наше маленьке сходження догори. «А потім буде набагато цікавіше. Потім ми полюбимо Євангеліє, потім ми полюбимо богослужіння, ми полюбимо житія святих, а після цього, читаючи Євангеліє і житія святих, слухаючи богослужіння, нам врешті почнуться привідчинятися їхні приховані змісти. Ці колись далеко заховані сенси врешті-решт будуть осягнуті нами, і нам відкриється неймовірна глибина Божого задуму про нас», – підсумував протоієрей Олександр Клименко та побажав кожному віднайти дорогу до храму, а в храмі знайти своє спасіння.

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 406