«Якщо я скажу, що не хотів бути священником і архієреєм, то скажу неправду. Я хотів бути священником, хотів служити біля Престолу Божого. Звичайно, я не мріяв бути архієреєм, але Бог так дав». Розповів у день свого 30-річного ювілею архієрейської хіротонії, 9 грудня 2020 року, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Звертаючись до найстаршого члена Священного Синоду митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, Предстоятель Української Православної Церкви подякував за привітання й зазначив: «Сердечно дякую вам, дорогий владико, митрополите Агафангеле, за добрі слова братнього вітання! Ви, як завжди, людина, сповнена Божественної любові, наділяєте мене чеснотами, які я, на жаль, у собі не знаходжу і не бачу, проте я вважаю це для себе програмою на майбутнє. Хоча теж не сильно вірю, що я це зроблю в майбутньому, але сподіваюся тільки на Ваші молитви».
«Сердечно дякую вам, дорогі владики, дорогі отці, брати й сестри, за те, що ви сьогодні прийшли. Для мене це благий день, — продовжив Митрополит Онуфрій. — Якщо я скажу, що не хотів бути священником і архієреєм, то скажу неправду. Я хотів бути священником, хотів служити біля Престолу Божого. Звичайно, я не мріяв бути архієреєм, але Бог так дав — не знаю, чому, явно, не за мої заслуги, — що мене висвятили в сан архієрея».
Блаженніший владика розповів, що 30 років його архіпастирського служіння промайнули, як один день, як мить.
«Було багато подій, цей період був насичений різними церковними й соціальними проблемами, настроями, але — навіть не знаю, як — Господь допоміг усе переплисти й залишитися живим».
За словом Архіпастиря, глибокі міркування з цього приводу навряд могли б бути корисними.
«А ми — і це не тільки я, а всі ми — бережемо чистоту віри, чистоту церковного устрою. Кидаєшся в море — випливеш, не випливеш, виживеш, не виживеш — і, слава Богу, жоден із нас не загинув, а всі перейшли це море і, слава Богу, Господь довів нас до сьогоднішнього дня», — поділився Його Блаженство.
Насамкінець Предстоятель подякував усім за молитви.
«Я не хочу говорити про заслуги, бо їх немає. А якщо й було щось добре, то воно більше належить вам, вашим молитвам, вашим трудам, вашій вірі, вашому терпінню, ніж моєму, — зазначив він. — Однак я дякую Богові за те, що ви сьогодні прийшли та молилися за мене грішного, та прошу надалі не залишати мене у своїх молитвах, щоб Господь допомагав направляти стопи стежками заповідей Христових. Тому що це єдиний шлях, який повинна людина пройти та який людина пройде до Бога задля спасіння. Нехай Господь благословить усіх нас!»
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 568