9 грудня 2020 року, під час підсумкового у 2020 році засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній доповів про життєдіяльність Церкви за минулий рік. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
ЗВІТ КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЗА 2020 РІК
І. Визначні події в житті Української Православної Церкви
У 2020 році Українська Православна Церква відзначила такі визначні події у своєму житті: 400-річчя відродження православної церковної ієрархії в Україні, 75-ту річницю Перемоги у Другій світовій війні, 30-річчя дарування Грамоти Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ про незалежність та самостійність Української Православної Церкви у своєму управлінні та 85-ліття з Дня народження спочилого Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.
400-річчя відродження православної церковної ієрархії в Україні
18 березня 2020 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви було прийняте рішення про відзначення на загальноцерковному рівні 400-річчя відродження Єрусалимським Патріархом Феофаном православної церковної ієрархії в Україні. У 1620 році Єрусалимський Патріарх Феофан прибув до Києва та, на прохання православного козацтва і вірян, висвятив Іова Борецького у Митрополита Київського. Тоді ж відбулось рукоположення ще шістьох православних єпископів для єпархій Київської Митрополії. Цим був покладений початок відродженню Православ’я в Україні після намагань державної влади Речі Посполитої перевести православне населення в унію з Римом.
28 липня, у 1032-гу річницю Хрещення Русі та день пам’яті рівноапостольного князя Володимира, відбулись загальноцерковні святкування ювілейної дати. Соборну Божественну літургію на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Після богослужіння відбувся Хресний хід на Дальні печери обителі, де був звершений урочистий молебень.
75-та річниця Перемоги у Другій світовій війні
9 травня 2020 року святкувалася 75-та річниця Перемоги у Другій світовій війні. З нагоди ювілею, у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви відбулися заупокійні богослужіння в пам’ять за спочилими у Другій світовій війні та молебні про захисників Вітчизни. Рішення про святкування 75-ої річниці з Дня Перемоги було ухвалено на засіданні Синоду 18 березня 2020 року.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій підніс заупокійні молитви за спочилими в роки Другої світової війни біля могили Невідомого солдата на території Парку Вічної Слави у Києві. Після молитви Архіпастир разом із архієреями та духовенством поклали квіти до могили Невідомого солдата.
Цього дня по всій Україні представники єпархій УПЦ також взяли участь у покладанні квітів до меморіалів пам’яті загиблих воїнів та могил Невідомого солдата.
30-річчя дарування Грамоти
Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ
25-27 жовтня 1990 року в Московському Даниловому монастирі під головуванням Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ пройшло засідання Архієрейського Собору Руської Православної Церкви. Собор ухвалив рішення про надання Українській Православній Церкві незалежності і самостійності в своєму управлінні. 28 жовтня 1990 року Святіший Патріарх Алексій ІІ прибув до України та звершив святкову Божественну літургію в Софійському соборі Києва. Перед початком богослужіння Його Святість зачитав Постанову Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 25-27 жовтня 1990 року та вручив Благословенну Грамоту.
17 серпня 2020 року Священний Синод Української Православної Церкви констатував важливе значення Грамоти Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ про незалежність та самостійність Української Православної Церкви у своєму управлінні, яка стала передумовою для повноцінного звершення нашою Церквою своєї спасительної місії в незалежній Українській Державі. Також було визначено провести загальноцерковне святкування з нагоди цієї події.
27 жовтня в Київській духовній академії пройшла ХІI Міжнародна науково-практична конференція «Духовна та світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи». Участь у форумі, що був присвячений ювілею, взяли 76 доповідачів, серед яких представники духовних навчальних закладів Української Православної Церкви, представники світських вищих навчальних закладів з України та з-за кордону, викладачі і студенти Київських духовних шкіл. Наукові доповіді будуть опубліковані у часописі «Труди Київської духовної академії».
28 жовтня в кафедральних соборах усіх єпархій УПЦ були звершені урочисті богослужіння, під час яких були піднесені сугубі молитви за упокій спочилих Святішого Патріарха Алексія ІІ та Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.
Центральною подією святкування 30-ліття дарування Благословенної Грамоти мала стати урочиста Божественна літургія у Софійському соборі м. Києва. У зв’язку з цим, Українська Православна Церква звернулася з офіційним листом до Міністерства культури України з проханням дозволити звершити це богослужіння в соборі Святої Софії 28 жовтня 2020 року. На жаль, у відповідь з Мінкульту надійшла відмова.
85-річчя з Дня народження спочилого
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира
23 листопада були відзначені 85-ті роковини з Дня народження приснопам’ятного Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана). Цього дня Божественну літургію в храмі Київської духовної академії і семінарії на честь Різдва Божої Матері, що на Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
Після завершення богослужіння на могилі спочилого Блаженнішого владики, що знаходиться на братському кладовищі біля Академічного храму, була звершена заупокійна літія. Того ж дня в Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії відбувся круглий стіл, учасники якого поділилися своїми спогадами про Блаженнішого Митрополита Володимира.
ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви
За звітний період відбулось 3 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 6 грудня 2019 року, 18 березня 2020 року та 17 серпня 2020 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.
Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.
Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій, митрополит Сумський і Охтирський Євлогій, митрополит Джанкойський і Роздольненський Аліпій, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський Серафим, архієпископ Роменський і Буринський Іосиф.
На засіданні 6 грудня 2019 року Священний Синод заслухав інформацію Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія про прийняття в спілкування представників розкольницької «Православної Церкви України» Предстоятелями Еладської та Олександрійської Православних Церков, що відбулося восени 2019 року (журнал №28). Члени Синоду подякували ієрархам, духовенству і мирянам Еладської та Олександрійської Церков, які не підтримали антиканонічні дії Архієпископа Афінського Ієроніма та Патріарха Олександрійського Феодора ІІ і не увійшли в молитовне спілкування з розкольниками. Також Синод із сумом констатував, що подальше перебування Української Православної Церкви в євхаристичному спілкуванні з Предстоятелями Еладської та Олександрійської Помісних Православних Церков, а також з ієрархами та кліриками цих Церков, які матимуть євхаристичне спілкування з представниками «ПЦУ», є неможливим.
З цього приводу Священний Синод оприлюднив Заяву, у якій були аргументовані причини неможливості подальшого євхаристійного спілкування з Константинопольським Патріархатом, внаслідок його антиканонічних дій, та Помісними Церквами, ієрархами і духовенством, які приймають у спілкування розкольницьку «Православну Церкву України». Зокрема, у Зверненні зазначено, що припинення Українською Православною Церквою євхаристичного спілкування з Константинопольським Патріархатом та з Церквами й ієрархами, які визнали розкольників, є не зловживанням Євхаристією, чи тим більше шантажем Євхаристією, а навпаки, — захистом Євхаристії і збереженням канонічної та духовної чистоти й непорочності Церкви.
Члени Синоду також наголосили, що якщо до священнослужіння допускаються особи, які не мають законних хіротоній, якщо розкол оголошується Церквою, а справжня Христова Церква ігнорується або називається розколом, то виникає небезпека підміни Церкви. Єдиним способом виходу із цієї ситуації, на думку Синоду, є всеправославне соборне обговорення і вирішення всього комплексу цих проблемних питань.
Синод розглянув питання щодо мирних ініціатив, озвучених Президентом України Володимиром Олександровичем Зеленським під час зустрічі 4 грудня 2019 року, у якій взяв участь Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій (журнал №29). Синод підтримав ініціативу Президента України щодо врегулювання конфлікту на сході нашої Батьківщини, і засвідчив, що мир на Донбасі є найбажанішим очікуванням і прагненням багатомільйонної пастви Української Православної Церкви.
На цьому ж засіданні члени Священного Синоду УПЦ висловили занепокоєння з приводу проекту Закону №0931 (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу), що значно обмежує основоположні права людини на свободу світогляду і віросповідання віруючих Української Православної Церкви (журнал №40). У зв’язку з цим, Синод закликав народних депутатів України не голосувати за вказаний законопроект і заявив, що навіть у разі ухвалення законопроекту, особи, життя яких не відповідає нормам християнської моралі або ж їхні переконання йдуть у розріз із віровченням Православної Церкви, не зможуть обіймати посади в Українській Православній Церкві.
На засіданні 18 березня 2020 року Священний Синод заслухав інформацію Блаженнішого Митрополита Онуфрія про поїздку в Амман (Йорданія) 26 лютого 2020 року для участі у зустрічі Предстоятелів і представників Помісних Православних Церков (журнал №01). Синод відзначив важливість зустрічі, як першого кроку до вирішення кризи у світовому Православ’ї.
Члени Синоду підкреслили, що на сьогодні головною проблемою для Православ’я є помилкова екклезіологія Константинопольського Патріархату, наслідком якої, зокрема, є неканонічні дії Константинопольського Патріархату в Україні. Також було відмічено нагальну необхідність для світового Православ’я вирішення українського церковного питання.
Священний Синод взяв до уваги інформацію Предстоятеля Української Православної Церкви про візит в Чорногорію з 27 по 29 лютого 2020 року (журнал №02). Його Блаженство взяв участь у святкуваннях з нагоди дня пам’яті преподобного Симеона Мироточивого та 800-річчя заснування сучасної Чорногорської Митрополії. Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив богослужіння та Хресні ходи.
Також на засіданні було ухвалено рішення про відзначення 400-ліття відродження православної церковної ієрархії в Україні (журнал №03) та 75-ої річниці Перемоги у Другій світовій війні (журнал №04).
Серед важливих та нагальних стало рішення Синоду про церковне життя в умовах поширення коронавірусу COVID-19 (журнал №05). Члени Синоду ухвалили низку постанов про унормування церковного життя на період пандемії. Були затверджені тексти молитви та прохань на цей період про припинення поширення коронавірусу, а всіх вірян УПЦ члени Синоду закликали уважно ставитись до рішень та рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України і органів державної влади щодо протиепідемічних заходів та обмежень. Також було оприлюднено Звернення у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19.
17 серпня 2020 року на черговому засіданні Священний Синод ухвалив рішення про відзначення 30-ої річниці дарування Грамоти Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ, якою визначено бути Українській Православній Церкві незалежною і самостійною в своєму управлінні (журнал №20). Синод закликав церковних науковців досліджувати історію Української Православної Церкви після 1990 року і доручив Київській духовній академії підготувати сучасний посібник з історії Православ’я на українських землях.
У зв’язку з гуманітарною катастрофою після вибухів у м. Бейрут (Ліван) 4 серпня 2020 року, Священний Синод ухвалив рішення провести збір коштів у єпархіях Української Православної Церкви для надання допомоги братній Антіохійській Православній Церкві (журнал №21).
Також Синод вирішив продовжити миротворчі ініціативи нашої Церкви з припинення збройного конфлікту на Донбасі (журнал №22). У зв’язку з цим, ухвалено рішення у вересні 2020 року в Свято-Успенській Святогірській Лаврі провести Форум «Люди миру». На виконання рішення Синоду, форум було проведено 21 вересня 2020 року. Участь у заході взяв Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, намісник обителі митрополит Святогірський Арсеній, представники культури та мистецтв, жителі Донбасу та інших регіонів України, а також дистанційно українці, які проживають закордоном, та гості з-закордону.
Рішенням Синоду створена робоча група для вивчення питання можливості відкриття та діяльності церковно-парафіяльних лікарень (амбулаторій) (журнал №33) і затверджені для богослужбового використання тексти молебного співу про сім’ю (журнал №30) та акафіста апостолу і євангелісту Матфею (журнал №29).
Священним Синодом розглянуті кадрові питання щодо єпархіальних архієреїв, Синодальних установ та духовних навчальних закладів Української Православної Церкви:
- на засіданні 6 грудня 2019 року (журнал №30) Синод затвердив оновлений склад Літургічної комісії при Священному Синоді Української Православної Церкви;
- згідно з поданим проханням, на засіданні Синоду від 18 березня 2020 року (журнал №06) звільнено голову Синодального відділу Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань протоієрея Владислава Діханова та призначено на цю посаду клірика Київської єпархії протоієрея Сергія Екшияна;
- на тому ж засіданні (журнал №19) архімандрита Серафима (Раковського) звільнено з посади ректора Одеської духовної семінарії. Новим ректором призначено клірика Одеської єпархії протоієрея Дмитрія Яковенка;
- Кам’янець-Подільській іконописній школі на честь апостола і євангеліста Луки на тому ж засіданні Синоду (журнал №12) присвоєно статус вищого духовного навчального закладу — іконописного духовного училища. Ректором Кам’янець-Подільського іконописного духовного училища на честь апостола і євангеліста Луки призначено ієрея Вадима Гаджамана;
- у складі Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді створена Колегія козацьких військових священників (журнал №23 від 17 серпня 2020 року);
- у зв’язку з упокоєнням керуючого Черкаською єпархією Преосвященного митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука, +22.06.2020), Синод призначив нового єпархіального архієрея Черкаської єпархії (журнал №34 від 17 серпня 2020 року). Ним було обрано Преосвященного архієпископа Боярського Феодосія (Снігірьова), вікарія Київської Митрополії.
За звітний період в Українській Православній Церкві було утворено та реорганізовано по одній чернечі обителі:
На засіданні від 6 грудня 2019 року (журнал №31) утворено жіночий монастир «Пустинь преподобного Сергія Радонезького» Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви (м. Біла Церква Київської області) та призначено будівничого обителі.
На тому ж засіданні (журнал №32) жіночий монастир на честь Святих Царствених мучеників Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви (с. Кислівка Таращанського району Київської області) реорганізовано на чоловічий монастир на честь Святих Царствених страстотерпців Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви (с. Буда Таращанського району Київської області).
Відповідно до рапортів архієреїв Української Православної Церкви, затверджені намісники (ігумени) та настоятельки для 13 чернечих обителей:
Для чоловічих монастирів:
Благовіщенського чоловічого монастиря Ніжинської єпархії (журнал №35 від 6 грудня 2019 року); монастиря на честь преподобного Лазаря Муромського Сімферопольської єпархії (журнал №07 від 18 березня 2020 року); Свято-Стефанівського монастиря Хустської єпархії (журнал №08 від 18 березня 2020 року); Свято-Михайлівського Угорницького монастиря Івано-Франківської єпархії (журнал №10 від 18 березня 2020 року) та Свято-Архангело-Михайлівського монастиря Хустської єпархії (журнал №24 від 17 серпня 2020 року);
Для жіночих монастирів:
Свято-Покровського Красногірського монастиря Черкаської єпархії (журнал №33 від 6 грудня 2019 року); монастиря на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова Запорізької єпархії (журнал №34 від 6 грудня 2019 року); Свято-Введенського монастиря Мукачівської єпархії (журнал №09 від 18 березня 2020 року); Свято-Покровського Тустанського жіночого Івано-Франківської єпархії (журнал №11 від 18 березня 2020 року); Свято-Іоанно-Богословського монастиря Хустської єпархії (журнал №25 від 17 серпня 2020 року); Благовіщенського монастиря Херсонської єпархії (журнал №26 від 17 серпня 2020 року); Хрестовоздвиженського монастиря Полтавської єпархії (журнал №27 від 17 серпня 2020 року) та Свято-Миколаївського монастиря Запорізької єпархії (журнал №27 від 17 серпня 2020 року).
Важливою сферою діяльності Священного Синоду Української Православної Церкви є прославлення давніх і новоявлених ікон Божої Матері та встановлення святкування на їхню честь.
За звітний період до загальноцерковного шанування прославлені та встановлені святкування на честь таких ікон Божої Матері:
- Новокайдакської (Самарської) ікони Божої Матері (журнал №38 від 6 грудня 2019 року);
- Вілійської ікони Божої Матері «Знамення», що знаходиться у Параскевинському храмі села Вілія Острозького району Рівненської області (журнал №39 від 6 грудня 2019 року).
До лику святих Української Православної Церкви та місцевошанованих святих причислені 4 подвижники благочестя.
На засіданні 6 грудня 2019 року до лику святих УПЦ причислена преподобна Серафима, ігуменя Корецька (журнал №37).
Згідно з рішенням Синоду від 18 березня 2020 року, до лику місцевошанованих святих Кам’янської єпархії причислені священномученики Василій Вахнін пресвітер, Феодор Романовський пресвітер та Іосиф Чехранов пресвітер (Журнал №13).
На тому ж засіданні встановлено ще один день пам’яті Бердянських новомучеників: священномученика Павла Войнарського пресвітера, мучеників Алексія та Павла Кір’ян (журнал №14).
Встановлено день святкування Собору святих Таврійської духовної семінарії (журнал №36 від 6 грудня 2019 року).
До Собору новомучеників Бердянських (журнал №14 від 18 березня 2020 року) включені святі, які звершували своє служіння в межах Бердянської єпархії (7 священномучеників і сповідників).
За звітний період було звершено 11 єпископських хіротоній.
- архімандрит Каліник (Чернишов), клірик Сімферопольської єпархії, обраний єпископом Бахчисарайським, вікарієм Сімферопольської єпархії на засіданні Священного Синоду 29 січня 2016 року (журнал №11). 8 грудня 2019 року у Свято-Миколаївському кафедральному соборі м. Ніжина за Божественною літургією була звершена архієрейська хіротонія.
На засіданні 6 грудня 2019 року обрано 3-х єпископів:
2. єпископом Біловодським, вікарієм Луганської єпархії архімандрита Павла (Валуйського), клірика Луганської єпархії (журнал №42). Хіротонія у єпископа була звершена за Божественною літургією 9 грудня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври;
3. клірика Київської єпархії архімандрита Спиридона (Романова) обрано єпископом Вишневським, вікарієм Київської Митрополії (журнал №41). Єпископська хіротонія була звершена 13 грудня 2019 року за Божественною літургією у храмовому комплексі на честь Різдва Христового на Березняках у Києві;
4. архімандрита Никодима (Пустовгара), клірика Чернігівської єпархії, обрано єпископом Любецьким, вікарієм Чернігівської єпархії (журнал №43). Архієрейську хіротонію було звершено 17 грудня 2019 року у храмі на честь великомучениці Варвари, що знаходиться на території Київської обласної клінічної лікарні.
На засіданні 18 березня 2020 року обрано 4-х єпископів:
5. клірик Київської єпархії архімандрит Лавр (Березовський) обраний єпископом Ірпінським, вікарієм Київської Митрополії (журнал №16). Архієрейська хіротонія звершена за Божественною літургією 21 березня 2020 року в Свято-Троїцькому Хрестовому-домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви в Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва;
6. єпископом Бородянським, вікарієм Київської Митрополії визначено бути архімандриту Марку (Андрюку), клірику Київської єпархії (журнал №17). Хіротонія у єпископа була звершена 22 березня 2020 року за Божественною літургією в Свято-Троїцькому Хрестовому-домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви в Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва;
7. клірика Волинської єпархії архімандрита Афанасія (Германа) обрано єпископом Камінь-Каширським, вікарієм Волинської єпархії (журнал №18). Єпископська хіротонія була звершена 28 березня 2020 року за Божественною літургією в Свято-Троїцькому Хрестовому-домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви в Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва;
8. архімандрита Кирила (Білана), клірика Київської єпархії обрано єпископом Бишівським, вікарієм Київської Митрополії (журнал №15). Хіротонія у єпископа була звершена 29 березня 2020 року за Божественною літургією в Свято-Троїцькому Хрестовому-домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви в Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва.
На засіданні 17 серпня 2020 року обрано 3-х єпископів:
9. єпископом Герцаївським, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії визначено бути архімандриту Силуану (Чорней), клірику Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №35). Єпископська хіротонія була звершена за Божественною літургією 23 серпня 2020 року у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва;
10. клірик Ніжинської єпархії архімандрит Феодосій (Марченко) обраний єпископом Ладанським, вікарієм Ніжинської єпархії (журнал №37). Архієрейська хіротонія була звершена в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври за Божественною літургією 27 серпня 2020 року;
11. архімандрит Іринарх (Тимчук), клірик Сєвєродонецької єпархії обраний єпископом Новопсковським, вікарієм Сєвєродонецької єпархії (журнал №36). Хіротонія у єпископа була звершена 28 серпня 2020 року за Божественною літургією в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви
Протягом звітного періоду Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершував богослужіння, освячував храми, відвідував єпархії Української Православної Церкви, очолював засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви безпосередньо та дистанційно брав участь у його засіданнях, проводив зустрічі, брав участь у загальнодержавних заходах, тощо.
Його Блаженство звершив понад 100 богослужінь, очолив 11 єпископських хіротоній, освятив храми у Київській, Бориспільській та Одеській єпархіях, з Первосвятительським візитом відвідав Бориспільську, Ніжинську, Одеську і Чернівецько-Буковинську єпархії. Традиційно, Блаженніший владика відвідував Свято-Успенську Почаївську Лавру та Свято-Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир, що на Волині, де звершував богослужіння.
Предстоятель Української Православної Церкви мав зустрічі з представниками Помісних Православних Церков, Президентом України, політиками та культурними діячами. Традиційно, Його Блаженство брав участь у загальнодержавних та міських офіційних заходах, серед яких, зокрема, з нагоди Дня Незалежності (24 серпня), у складі делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій взяв участь у відкритті 4-ої сесії Верховної Ради України ІХ скликання (2 вересня), відкритті нового фонтану зі скульптурою Архістратига Михаїла у парку «Володимирська гірка» Києва (19 вересня), у вшануванні загиблих, що відбулося у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» (29 вересня).
Наприкінці 2019 року видання «Vesti.ua» опублікувало рейтинг «ТОП-100» найвпливовіших людей та явищ в Україні, які, за результатами опитування, визначили життя держави у 2019 році. Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зайняв 17 місце — найвище серед релігійних лідерів країни.
2 лютого Блаженніший Митрополит Онуфрій взяв участь у святкуванні 11-ої річниці інтронізації Предстоятеля Руської Православної Церкви, яке відбулось у Храмі Христа Спасителя.
25-26 лютого 2020 року на запрошення Блаженнішого Патріарха Святого граду Єрусалима і всієї Палестини Феофіла III, Предстоятель Української Православної Церкви перебував з візитом у Йорданському Хашимітському Королівстві та взяв участі в нараді Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков.
29 лютого 2020 року Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив урочистості з нагоди дня пам’яті преподобного Симеона Мироточивого та 800-річчя заснування Єпископії Зетської, сучасної Митрополії Чорногорської та Приморської.
12 березня 2020 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій взяв участь у зустрічі мера Києва Віталія Кличка з очільниками та представниками релігійних конфесій та організацій у мерії столиці.
З 21 березня 2020 року в ефірі телеканалу «Інтер» щосуботи виходить новий цикл програми «Слово Предстоятеля», присвячений християнським чеснотам. Станом на початок грудня вийшло 84 випуски.
19 жовтня 2020 року Предстоятель Української Православної Церкви взяв участь у зустрічі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій з Президентом України Володимиром Зеленським. Зустріч відбулася на запрошення Президента України. Релігійні діячі обговорили з Президентом протидію COVID-19, участь у роботі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України у сфері гуманітарних питань та інші актуальні питання сьогодення.
1 грудня 2020 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у своїй резиденції в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі зустрівся з Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті О.В. Богдан. Під час зустрічі було обговорено спектр державно-конфесійних відносин в тій частині, що стосується Української Православної Церкви.
Як Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій звертався зі Зверненнями до багатомільйонної пастви з приводу нагальних питань. Цьогоріч, це були Звернення у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19.
Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій за звітний період 2 рази безпосередньо взяв участь у його засіданнях (26 грудня 2019 року та 11 березня 2020 року) і 5 разів — дистанційно (17 березня, 16-17 липня, 25 серпня, 20 листопада та 8 грудня 2020 року).
ІV. Управління справами Української Православної Церкви
Керуючий справами, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, за звітний період проводив зустрічі з політичними та культурними діячами, представниками Помісних Православних Церков, брав участь у відкритті наукових форумів і виставок, відвідував з візитами Помісні Православні Церкви, тощо.
6 лютого 2020 року, в Актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (корпус №45) Керуючий справами відкрив Міжнародну наукову конференцію «Церква мучеників: гоніння на віру та Церкву в ХХ столітті». 8 лютого, у трапезній палаті храму Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври — виставку, присвячену історії гонінь на Церкву в атеїстичні часи та святим новомученикам ХХ століття.
12 лютого відбулась зустріч з Його Високоповажністю Надзвичайним і Повноважним Послом Сербії в Україні паном Ацою Йовановичем. Керуючий справами привітав пана Посла з призначенням на посаду та 60-річчям з дня народження. Також сторони обговорили сучасний рівень церковних та культурних взаємин між Сербією та Україною.
28-29 лютого митрополит Бориспільский і Броварський Антоній перебував у складі делегації Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм у Чорногорії.
10 квітня у Києво-Печерській Лаврі відбулася зустріч з головою Національної Поліції України І.В. Клименком. Під час зустрічі обговорювалися питання організації богослужінь в умовах карантинних заходів.
23 червня Керуючий справами взяв участь в зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) з Міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком. Митрополит Антоній привітав Міністра, а також голову Держслужби етнополітики і свободи совісті з призначенням та зосередив увагу на важливих питаннях взаємодії Церкви і держави.
20 серпня відбулась зустріч з ієрархом Антіохійського Патріархату митрополитом Аккарським Василієм, якого супроводжував архімандрит Олексій (Фаді). Митрополит Антоній повідомив гостю про рішення Священного Синоду УПЦ щодо збору пожертв на допомогу Антіохійській Православній Церкві у зв’язку з катастрофою, що сталася 4 серпня 2020 року у порту міста Бейрут.
21 вересня у Міжнародний день миру, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній відкрив роботу Міжнародного форуму «Люди миру», який проходив у Свято-Успенській Святогірській Лаврі. Рішення про продовження миротворчих ініціатив Української Православної Церкви щодо припинення збройного конфлікту на Донбасі й у зв’язку з цим проведення форуму «Люди миру» ухвалив Священний Синод УПЦ на засіданні 17 серпня 2020 року. Митрополит Антоній зачитав Звернення Предстоятеля Української Православної Церкви до організаторів та учасників Форуму.
1 листопада Керуючий справами взяв участь у відспівуванні митрополита Чорногорського і Приморського Амфілохія у храмі Воскресіння Христового в місті Подгориця (Чорногорія).
22 листопада в кафедральному соборі святого Савви в Белграді представляв Українську Православну Церкву на похороні спочилого Святішого Патріарха Сербського Іринея.
V. Діяльність єпископату Української Православної Церкви
У 2020 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівня.
З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:
9 грудня 2019 року Преосвященний митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, перебуваючи з візитом у Болгарії, зустрівся з Предстоятелем Болгарської Православної Церкви Святішим Патріархом Болгарським Неофітом. Під час зустрічі йшлось про ситуацію у світовому Православ’ї. Митрополит Никодим передав Предстоятелю Болгарської Православної Церкви вітання від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. У свою чергу, Святіший Патріарх Неофіт передав слова вітання та підтримки Предстоятелю Української Православної Церкви.
17-21 грудня 2019 року відбувся паломницький візит до святинь Грузії Преосвященного митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира разом із священиками і мирянами з парафій Української Православної Церкви, які постраждали внаслідок рейдерських захоплень храмів.
19 грудня 2019 року, на запрошення настоятеля парафії святителя Амвросія Медіоланського в Мілані (Італія) архімандрита Амвросія (Макара), Преосвященний митрополит Полтавський і Миргородський Филип очолив Божественну літургію в Мілані.
22 грудня 2019 року, у 12-і роковини з дня смерті Предстоятеля Кіпрської Православної Церкви Архієпископа Хризостома І, Преосвященний митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій перебував на Кіпрі та співслужив за богослужінням Блаженнішому Архієпископу Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостому ІІ.
22 грудня 2019 року Преосвященний митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай взяв участь у Божественній літургії в монастирі В’ячеслава і Людмили Чеських в селищі Левда (неподалік від міста Карлові Вари) в Чехії.
23-25 грудня 2019 року Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука разом із духовенством та віруючими Запорізької єпархії здійснили паломництво на Святу Землю. Під час паломництва митрополит Лука зустрівся з Блаженнішим Патріархом Святого Граду Єрусалима і всієї Палестини Феофілом III.
16 січня 2020 року Преосвященний митрополит Святогірський Арсеній у Свято-Успенській Святогірській Лаврі зустрівся з Надзвичайними і Повноважними послами в Україні таких країн: Латвії, Литви, Естонії та Польщі, які перебували з робочим візитом на Донбасі.
21 січня ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр зустрівся у Києво-Печерській Лаврі зі Спеціальним посланником з питань релігії і віросповідання Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів паном Й. Даума. Посланника супроводжував Посол Королівства Нідерландів в Україні пан Йеннес де Молл. Під час бесіди йшлося про стан міжрелігійних та міжконфесійних відносин в Україні, а також про виклики та перспективи, які стоять перед релігійною спільнотою України та перед Українською Православною Церквою.
28-31 січня Преосвященний єпископ Баришівський Віктор разом із групою паломників взяв участь у святкуванні дня святого Савви Сербського у Чорногорії, зустрівся з Предстоятелем Албанської Православної Церкви Блаженнішим Архієпископом Тиранським і всієї Албанії Анастасієм та нині блаженноспочилим Предстоятелем Сербської Православної Церкви Святішим Патріархом Іринеєм.
24 лютого Преосвященний митрополит Вінницький і Барський Варсонофій зустрівся зі Святішим Патріархом Болгарським Неофітом у патріаршій резиденції у Софії (Болгарія). Митрополит Варсонофій привітав Його Святість із 7-ю річницею інтронізації і розповів про втручання влади у справи Української Православної Церкви, тиск можновладців та силові захоплення храмів УПЦ.
27-29 лютого голова Синодальної комісії у справах монастирів митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, керуючий справами митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент та голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор супроводжували Предстоятеля Української Православної Церкви під час офіційного візиту до Чорногорії.
18 квітня делегація УПЦ у складі Преосвященних єпископа Баришівського Віктора та єпископа Переяслав-Хмельницького Діонісія доставила Благодатний вогонь в Україну.
13 вересня Преосвященні митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука та вікарій Одеської єпархії архієпископ Южненський Діодор звершили Божественну літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці та святого благовірного князя Олександра Невського на острові Светі-Стефан у Чорногорії.
5-8 листопада, на запрошення митрополита Аккарського Василія (Антіохійський Патріархат), Преосвященний митрополит Вінницький і Барський Варсонофій перебував з візитом у Лівані. Преосвященний владика взяв участь у богослужіннях, зустрівся з ієрархами Антиохійського Патріархату і від Української Православної Церкви передав митрополиту Бейрутському Іллі фінансову допомогу Бейрутській митрополії, храми якої постраждали від сильного вибуху у порту Бейрута.
Протягом року Преосвященні митрополит Львівський і Галицький Філарет, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент та єпископ Баришівський Віктор представляли УПЦ на засіданнях і спеціалізованих комісіях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
Як і минулого року, Преосвященні архієреї у своїх єпархіях зустрічалися зі спостерігачами спеціальної моніторингової місії в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви:
У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Луганський і Алчевський Митрофан — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня; митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней — орденом «Різдво Христове»; митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій — орденом преподобного Іова Почаївського I ступеня; митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт — орденом преподобного Агапіта Печерського I ступеня; архієпископ Новомосковський Євлогій — орденом святого рівноапостольного князя Володимира IІ ступеня та єпископ Макарівський Гедеон — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня.
Президент України Володимир Зеленський за «значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм» з нагоди Дня Незалежності нагородив державним орденом «За заслуги» ІІ ступеня Преосвященного митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора.
За багатолітнє служіння та заслуги перед Українською Православною Церквою архіпастирі УПЦ були удостоєні богослужбових нагород:
17 серпня, з нагоди 6-ої річниці інтронізації, Предстоятель Української Православної Церкви возвів у сан митрополита архієпископів: Кам’янського і Царичанського Володимира, Новокаховського і Генічеського Філарета, Кременчуцького і Лубенського Миколая та Банченського Лонгина. У сан архієпископа возведені: єпископ Васильківський Миколай та єпископ Шепетівський і Славутський Євсевій.
Протягом звітного року відійшли до Господа Преосвященний митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук, +22.06.2020) та Преосвященний митрополит Іоанникій (Кобзєв, +17.10.2020).
Спочилий митрополит Софроній з 1992 року і до свого преставлення був керуючим Черкаською єпархією. Похований митрополит Софроній на подвір’ї збудованого його трудами кафедрального Михайлівського собору у Черкасах.
Преосвященний митрополит Іоанникій з 1991 по 2012 року був керуючим Луганською єпархією. З 2012 року за станом здоров’я перебував на спокої. Помер архіпастир після тривалої хвороби і похований за вівтарем Свято-Петропавлівського кафедрального собору у Луганську.
VІ. Українська Православна Церква і COVID-19
Після оголошення у березні 2020 року всесвітньої пандемії через поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та запровадження у зв’язку з цим карантинних обмежень, Українська Православна Церква активно долучилась до загальнодержавних протиепідемічних заходів.
18 березня 2020 року у Києво-Печерській Лаврі відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. Одним з ключових стало питання щодо церковного життя в умовах поширення коронавірусу COVID-19. Члени Синоду наголосили на необхідності зберігати спокій та не піддаватися панічним настроям, закликали духовенство, чернецтво та мирян до посиленої молитви і затвердили текст молитви та прохань на сугубій єктенії, які з того часу підносяться за кожним богослужінням.
Синод також зауважив, що храми Української Православної Церкви залишаються відкритими і в них будуть звершуватись богослужіння з урахуванням карантинних обмежень. Також було наголошено уважно ставитись до рішень та рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України і органів державної влади щодо протиепідемічних заходів та обмежень, а у випадку погіршення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції, що вимагатиме додаткових обмежень, єпархіальним архієреям узгоджувати свої рішення з Предстоятелем Української Православної Церкви.
На засіданні було ухвалено оприлюднити Звернення у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19, яке було виголошено у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви 22 березня. Зокрема, у документі була зосереджена увага на недопущення паніки серед вірян, закликано до посилених молитов і посту, наголошено не ігнорувати загальноприйнятих норм гігієни і виконувати рекомендації лікарів. Також були вказані практичні рекомендації для священнослужителів щодо звершення богослужінь, пастирського окормлення під час карантину і хворих в домашніх умовах.
Єпархіальні архієреї та духовенство Української Православної Церкви в містах і селах постійно служили молебні про припинення коронавірусу, звершували Хресні ходи з шанованими святинями і окроплювали святою водою міста та села. Були запроваджені соціально-благодійні проекти та низка додаткових заходів для недопущення поширення інфекційної хвороби.
23 березня з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія Канцелярією Київської Митрополії був направлений циркуляр про участь усіх єпархій Української Православної Церкви у заходах із протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. У документі, зокрема, було зазначено, що надзвичайно важливим є надання матеріальної допомоги медичним закладам, що вже приймають або готуються до прийому хворих на коронавірус. Пріоритетним напрямком участі єпархій у протиепідемічних заходах було визначено придбання та безкоштовне розповсюдження медичних масок, а в тих єпархіях, де є виробничі можливості, — організація пошиву медичних масок. Для розповсюдження медичних масок, особливо серед людей похилого віку, а також для доставки інших речей першої необхідності наголошено на доцільності заохочувати волонтерів з числа активних прихожан молодшого віку. Організацію такого волонтерського руху було покладено на єпархіальні молодіжні відділи та відділи соціального служіння.
З 24 березня Блаженніший Митрополит Онуфрій благословив в храмах і монастирях Української Православної Церкви впродовж карантину на сугубій єктенії за Божественними літургіями виголошувати прохання за медичних працівників.
25 березня Предстоятель Української Православної Церкви благословив у всіх монастирях Української Православної Церкви підготувати приміщення для можливого прийому хворих на коронавірус. Відповідний циркуляр був направлений Канцелярією Київської Митрополії. Зокрема, у документі було зазначено, що у випадку критичного погіршення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції, за якої медичні заклади будуть не в змозі госпіталізувати всіх інфікованих, монастирі Української Православної Церкви мають бути готовими прийняти якомога більшу кількість хворих.
На початку квітня, коли в Україні була гостра нестача необхідних тестів та захисних медичних масок, Українська Православна Церква за допомогою благодійників закупила 100 тисяч високоточних ПЛР-тестів, які були передані лікарням, та 850 тисяч медичних захисник масок, які були передані в усі храми та монастирі УПЦ.
Синодальним відділом Української Православної Церкви з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів були підготовані рекомендації для священнослужителів щодо причастя хворих на коронавірусну інфекцію, щодо порядку протиепідемічних заходів та вимог до монастирського ізолятору в монастирі за наявності COVID-19, щодо відновлення після COVID-19 та щодо звершення похорону над людиною, яка хворіла коронавірусною інфекцією. Документи опубліковані на офіційному сайті Української Православної Церкви.
Варто зазначити, що у зв’язку з пандемією та поширенням коронавірусної інфекції прослідковувалась упередженість журналістів, ЗМІ, а також окремих політиків, під час інформування щодо зараження COVID-19 в країні. Суспільству подавалась неперевірена, заангажована і нерідко неправдива інформація про захворювання духовенства та вірян Української Православної Церкви, поширення хвороби через недотримання карантинних рекомендацій тощо. Усе це породжувало серед населення негативне ставлення до Церкви і розпалювало релігійну ворожнечу у суспільстві.
Зважаючи на це, Українська Православна Церква неодноразово звертала увагу урядовців і журналістів на подачу об’єктивної і не заангажованої інформації та неприпустимість розпалювання ворожнечі в суспільстві у зв’язку з пандемією COVID-19. З аналогічними заявами виступали також Інститут релігійної свободи та Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій.
В умовах дії карантину для протидії поширенню коронавірусу, єпархії Української Православної Церкви активно допомагали і продовжують допомагати медичним установам. Проводиться збір і передача коштів для медичних закладів, закуповується, удосконалюється і передається дороге медичне устаткування, серед якого апарати штучного дихання. При монастирях відкриваються пункти базування бригад екстреної медичної допомоги Центру медицини та катастроф. Надаються засоби персонального захисту, серед яких антисептичні засоби та захисні маски. Єпархії продовжують надавати допомогу медикам, багатодітним, малозабезпеченим сім’ям та людям похилого віку. Волонтери за підтримки благодійників роздають тисячі гарячих обідів, передають медикам спеціальні захисні костюми, респіратори, допомагають з продуктами і ліками нужденним людям.
Восени через спалах коронавірусу Кабінет Міністрів України подовжив карантин до кінця 2020 року. 20 жовтня Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до вірних Української Православної Церкви у зв’язку з посиленням епідемічної небезпеки поширення COVID-19. У своєму Зверненні Його Блаженство зазначив, що епідемічна небезпека змусила по-особливому цінувати Богом дане життя, благополуччя рідних і близьких та ретельніше слідкувати за власним здоров’ям. Предстоятель закликав усіх уважно ставитись до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, додержуватись карантинних норм, не ігнорувати засоби індивідуального захисту, дотримуватись дистанції та дезінфекційного режиму. У храмах та церковних приміщеннях слід здійснювати вхідний санітарний контроль.
Також Блаженніший владика наголосив, що особливо вразливими до захворювань є люди похилого віку і тому вони потребують допомоги та підтримки. Зважаючи на це, Предстоятель закликав літніх парафіян не наражати себе на небезпеку, уникати місць з великим скупченням людей та не залишати своїх домівок без нагальної потреби. Наостанок, Блаженніший Митрополит Онуфрій закликав турбуватись як про тілесне, так і про духовне здоров’я, посилити церковні і домашні молитви, в тому числі й за лікарів, які продовжують ціною власного життя та здоров’я боротись з пандемією, а також принести щирі плоди покаяння.
VІІ. Українська Православна Церква
у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій
Протягом звітного періоду Українська Православна Церква брала активну участь у роботі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. За цей час відбулось 11 засідань Ради, серед яких зустрічі ВРЦіРО з дипломатичним корпусом Украйни, а також зустрічі у онлайн форматі, під час яких обговорювались нагальні проблеми релігійного і загальнодержавного значення. Також представники Української Православної Церкви брали участь у державних заходах у складі ВРЦіРО.
У році, що минає, Українська Православна Церква підтримувала звернення до Президента та Прем’єр-міністра України щодо підтримки сім’ї, материнства і сімейних цінностей, щодо доопрацювання законопроектів про медіа, а також протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Проте, однією з головних проблем, стало питання щодо діяльності релігійних організацій в умовах карантину.
Представники Української Православної Церкви у складі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій брали участь у зустрічах з Президентом, Прем’єр-міністром та Міністром культури, молоді та спорту України, на яких обговорювалися актуальні питання з релігійного життя в Україні.
VIII. Українська Православна Церква
і сучасна суспільно-політична ситуація
Рік що минає, став періодом особливого випробування для віруючих Української Православної Церкви.
Вперше за останні десятиліття наша Церква стикнулася з обмеженнями з боку держави на проведення богослужінь та відвідування вірянами храмів. Такі заходи були обумовлені введенням карантинного режиму у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Регулярні зміни Кабінетом Міністрів України щодо посилення або послаблення карантинних обмежень стали причиною притягнення настоятелів парафій до адміністративної відповідальності. В більшості випадків штрафних санкцій вдалося уникнути та досягнути порозуміння щодо подальшої повноцінної діяльності релігійних громад в умовах карантинних обмежень.
Впродовж року тривали судові процеси, розпочаті ще в попередніх роках, у справах щодо незаконності релігієзнавчої експертизи, на підставі якої вимагається зміна назви та перереєстрація статутів релігійних організацій УПЦ, а також про визнання протиправним та скасування Наказу №54 Міністерства культури України та рішення державного реєстратора щодо реєстрації Статуту релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».
Продовжується робота над оскарженням незаконних перереєстрацій парафій нашої Церкви, спричинених розпорядженнями голів обласних державних адміністрацій.
Слід зауважити, що заблокованою залишається реєстраційна діяльність статутної документації релігійних організацій Української Православної Церкви. Це спричинює значні труднощі для повноцінної діяльності релігійних громад як юридичних осіб. Зустрічі з головою новоутвореної Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, що стала цьогоріч діяти при Міністерстві культури та інформаційної політики, позитивних зрушень не дали.
Причиною такого дисонансу в державних органах є різностороннє трактування норм Закону України від 20.12.2018 р. №2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України». Для усунення двозначного трактування цих норм та упередженого застосування його положень до релігійних організацій, що входять до структури УПЦ, направлено конституційне подання до Конституційного Суду України. Наразі відкрито конституційне провадження у цій справі.
Завдяки спільній міжконфесійній діяльності вдалось домогтись зняття з розгляду Верховною Радою України законодавчих ініціатив, направлених на порушення традиційних цінностей (проекти законів №3316 щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, №3316-3 щодо відповідальності за вчинення злочинів з мотивів нетерпимості) та надати свої пропозиції щодо поправок до проектів законів про паспорт громадянина України у формі книжечки, про військове капеланство, про працю та позицію щодо календарного питання.
ІХ. Українська Православна Церква та Помісні Православні Церкви
Взаємовідносини Української Православної Церкви з іншими Помісними Православними Церквами у 2020 році були обмежені важкою епідеміологічною ситуацією, спричиненою коронавірусною пандемією у всьому світі.
Однак, попри це в 2020 році наша Церква мала досить тісне спілкування з Помісними Православними Церквами шляхом листування та візитів делегацій. Представники нашої Церкви в поточному році неодноразово відвідували Антіохійську, Сербську і Албанську Православні Церкви.
25-26 лютого 2020 року у складі делегації Руської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій взяв участь у нараді Предстоятелів і представників Помісних Православних Церков, яка відбулась в Аммані (Йорданія). Метою наради було обговорення питання збереження єдності в Євхаристійному спілкуванні. У зустрічі взяли участь: Патріарх Єрусалимський Феофіл III, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, блаженноспочилий Патріарх Сербський Іриней, Митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, митрополит Тирговіштський Ніфон (Румунська Православна Церква) та архієпископ Люблінський і Холмський Авель (Польська Православна Церква).
На нараді Предстоятелів Блаженніший Митрополит Онуфрій виступив із доповіддю про стан Православ’я в Україні після неканонічного втручання Константинопольського Патріархату в церковні справи України. Того ж дня учасники наради Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков зустрілись із Королем Йорданії Абдаллою II бен аль-Хусейном.
З 27 по 29 лютого 2020 року Блаженніший Митрополит Онуфрій перебував з візитом у Чорногорії, де взяв участь у святкуванні дня пам’яті преподобного Симеона Мироточивого. Його Блаженство очолив Божественну літургію у кафедральному соборі Воскресіння Христового у столиці Чорногорії, м. Подгоріце. Блаженнішому владиці співслужили архієпископ Охридський і митрополит Скопський Іоанн, нині блаженноспочилий митрополит Чорногорський і Приморський Амфілохій та інші ієрархи Сербської Православної Церкви, а також архієреї Української Православної Церкви та численне духовенство. Після Літургії відбувся Хресний хід, участь у якому взяли понад 100 000 віруючих.
На жаль, продовжує поглиблюватися криза у світовому Православ’ї, спричинена антиканонічними діями Константинопольського патріархату в Україні в 2018-2019 роках. На шлях визнання українських розкольників стала Кіпрська Православна Церква, більшість членів Синоду якої 25 листопада 2020 року не знайшли мужності не погодитися з антиканонічними діями Архієпископа Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостома. Разом з тим, слід відзначити, що значна частина кіпрських ієрархів, керуючись канонами та зберігаючи в чистоті свою архієрейську совість, не погодилися з визнанням українських розкольників. Такими ієрархами є: митрополит Кікський і Тілірійський Никифор, митрополит Лімасольський Афанасій, митрополит Тамасоський Ісайя, митрополит Морфський Неофіт, єпископ Амафунтський Миколай, єпископ Лідрський Епіфаній, єпископ Неапольський Порфирій.
4 серпня 2020 року у порту міста Бейрут (Ліван) пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинуло понад 200 людей, тисячі були поранені і сотні тисяч людей втратили свої домівки. Вибухова хвиля зруйнувала та пошкодила храми Антіохійської Православної Церкви. У зв’язку з цим, 17 серпня на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви було ухвалено рішення провести збір коштів в єпархіях УПЦ для допомоги братній Антіохійській Православній Церкві. За три місяці було зібрано понад 2 мільйона гривень. Зібрані кошти вже передані Антіохійській Церкві.
Х. Статистичні дані Української Православної Церкви
2020 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:
| 2019 | 2020 | Різниця | |
| кількість єпархій | 53 | 53 | |
| кількість архієреїв | 99 | 108 | + 9 |
| єпархіальних | 53 | 53 | |
| вікарних | 39 | 49 | + 10 |
| на спокої | 7 | 6 | – 1 |
| митрополитів | 46 | 48 | + 2 |
| архієпископів | 27 | 25 | – 2 |
| єпископів | 27 | 35 | + 8 |
| кількість синодальних установ | 26 | 26 | |
| кількість парафій | 12 338 | 12 374 | + 36 |
| кількість священнослужителів | 12 411 | 12 456 | + 45 |
| кількість монастирів | 254 | 255 | +1 |
| кількість ченців | 4 609 | 4 548 | -61 |
| кількість духовних навчальних закладів | 17 | 18 | +1 |
| кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах | 1 372 | 1 531 | +159 |
+АНТОНІЙ,
МИТРОПОЛИТ БОРИСПІЛЬСЬКИЙ І БРОВАРСЬКИЙ,
КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1888