Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує чергове відео з циклу проекту «Духовний імунітет» зі священником Ростиславом Валіхновським, заслуженим лікарем України.
Щодня ми стоїмо перед вибором: творити чи не творити той чи інший гріх. Страшно те, що частіше за все ми робимо добровільний вибір – без примусу і насильства – його творити. А потім і самі не помічаємо, як така пристрасть перетворюється на погану звичку або згубну залежність. Отець Ростислав у черговому випуску програми «Духовний імунітет» розповідає про те, який гріх є найнебезпечнішим і найстрашнішим для людини.
У першу чергу, священик Ростислав Валіхновський нагадав про сім головних гріхів, які виокремив святитель Григорій Двоєслов, та запропонував замислитися над тим, який з усіх гріхів є найнебезпечнішим і найстрашнішим для нас.
“Найбільш небезпечний гріх, який, по суті, є предтечею пристрасті, та шкідлива звичка, що вкорінена в нашій душі. Можливо, ми виберемо один із гріхів із переліку свт. Григорія Двоєслова. Можливо, ви назвете інший гріх. Але найстрашнішим гріхом, дорогі брати й сестри, є той гріх, який здійснюється без насильства пристрасті”, – відзначив він.
Як пояснив священнослужитель, це той гріх, який нас ніхто не змушує творити, але ми творимо його свідомо. “Я сам (без насильства) здійснюю гріх”, – додав він.
“Коли є зовнішній або внутрішній тиск на душу, наприклад, людина звикла часто палити чи вживати алкоголь або наркотики, то це є насильством над душею. Це страшна залежність. Але мова про те, якщо, наприклад, гріх – лихословити, коли людина звикла говорити лихі слова і не може без цього обійтися. Буквально, її мовлення та особистісна фізіологія наповнена майже на 100% поганими словами”, – пояснив отець Ростислав та акцентував, що найнебезпечнішим гріхом є саме той гріх, який ми могли б і не робити.
Священик-лікар навів наступний приклад, коли наші слова і вчинки є насправді найстрашнішим гріхом.
“Ми знаємо щось не дуже добре про певну людину. Тільки ми й ніхто інший. Раптом ми опиняємось у спільноті людей, в якій мовиться про цю людину. Ми можемо сказати, а можемо промовчати – це в нашій волі, нас ніхто не змушує. Немає ані зовнішнього, ані внутрішнього насильства щодо нас, та ми, розуміючи, що зробимо погано цій людині, все одно кажемо недобрі слова про неї, обзиваємо, засуджуємо за спиною”, – попередив про головну небезпеку для нашої душі о. Ростислав.
За його словами, саме цей гріх означає той добровільний вибір творити гріх. Адже у будь-якій ситуації ми стоїмо перед вибором: творити чи не творити гріх. “Ось що насправді страшно, – зазначив священик. – У такому, здавалося б, дріб’язковому моменті нашого життя ми показуємо напрямок своєї сили волі, напрямок свого життя”.
Священик Ростислав Валіхновський також звернув увагу на слова святих отців про те, що причиною пристрастей, які вже сформувались у погану звичку або залежність, є саме довільні гріхи.
“Коли немає ніякої тяги, ніякого насильства, ми бачимо, що це насправді дрібничка для нас, але все одно творимо гріх, – продовжив він свою думку. – Святі отці говорять саме про те, що ми є самі творцями хвороб під назвою “пристрасті” в нашій душі. Ми самі обираємо у такій ситуації не Боже, а диявольське”.
Підсумовуючи сказане, священик-лікар пригадав слова прп. Антонія Великого про те, що “коли людина дотримується заповідей Господніх, то з’єднується з ангелами Божими, а якщо людина творить самостійно, вільно гріхи, то зв’язується з демонами-мучителями”.
“Варто задуматись над цими словами, дорогі браття й сестри, і зрозуміти всю небезпеку найважчого гріха – гріха, який твориться за власною волею. Дуже небезпечно і страшно! Варто задуматись над цим!”, – закликав отець Ростислав.
Дивіться також інтерв’ю: Священник-лікар Ростислав Валіхновський: Головні ліки — Кров і Тіло Христові
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1719