Не просімо в Бога духовних надпереживань і станів, дарів і комфорту. Наш шлях – це шлях покаяння, очищення і боротьби з пристрастями та поступового зцілення з Божої милості. Отже, докладніше про те, чого ні в якому разі не можна просити в Бога та чому. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує чергове відео циклу проекту «Духовний імунітет» з протоієреєм Ростиславом Валіхновським, заслуженим лікарем України.
Споглядаючи відомий візантійський образ ХІІ ст. «Ліствиця Райська», ми бачимо крокування душ 30-ма сходинками від землі до неба, а водночас – трагедійне духовне падіння. На жаль, є багато прикладів такого фіаско у християнському подвижництві. Чому так відбувається?
Часто люди поверхнево сприймають Церкву та її Святі Таїнства, не занурюючись у те, чим насправді живе християнська громада, або ж навпаки шукають емоційних надпереживань, прозорливості, духовного екстазу тощо. А врешті – потрапляють у пастку: не просто не отримують спасіння, переживають трагедію – замість Бога зустрічають диявола…
Нам добре відомий міжнародний сигнал лиха «SOS» («Save Our Souls/ Спасіть наші душі»). Коли людина опиняється перед небезпекою, волає про спасіння душі. А тут, як і в медицині, потрібно застосувати етіологічне лікування, себто знешкодити причину. Як зазначає один літературний персонаж, «у брудних чоботях, та й на небо?!». Ми маємо передусім очиститися від пристрастей, адже тільки тоді зможемо пізнати ту духовну радість, яку відчували за життя святі угодники. Звісно, чим прозоріше бачимо свої гріхи, тим ясніше нам: самотужки ми не в змозі випорсатися з гріховної прірви. Ось тоді й кричимо: «Господи, спаси!». І лише милістю Божою і нашим великими стараннями можемо отримати допомогу у викоріненні власних гріхів.
А нагорода, як відомо, дається не чеснотам і праці заради них, а смиренності, що народжується від них. Як відзначив апостол Павел у посланні до Коринфян, «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1Кор. 2: 9).
Тож, не будемо просити в Бога духовних надпереживань і станів, дарів і комфорту. Наш шлях – це шлях покаяння, очищення і боротьби з пристрастями та поступового зцілення за Його безмежної милості. Тоді Господь, звичайно, дасть те, що згідно Його Промислу є корисним, безпечним, радісним і світлим для наших безсмертних душ.
Дивіться також інтерв’ю: Священник-лікар Ростислав Валіхновський: Головні ліки — Кров і Тіло Христові
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 1308