У своїй проповіді 25 серпня 2021 року Предстоятель розповів про духовне преображення через виконання заповідей Божих та про життя святителя Євменія (Хорольського) як приклад такого преображення і непохитності у вірі. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
«Святитель Євменій жив у наші часи та звершував своє служіння на тій землі, на якій ми з вами зараз стоїмо, дихав тим повітрям, яким ми дихаємо, вкушав ту їжу, яку ми вкушаємо, одягав той одяг, який ми одягаємо. Він був усім подібним до нас, окрім того, що був кращим за нас. Тому що мав більше ревності, більше рішучості жити за Божественними законами», – відзначив Архіпастир.
Його Блаженство зауважив, що святитель жив у непрості для Церкви часи, коли за сповідування віри Христової людей засилали в табори, ув’язнювали та навіть розстрілювали.
«Святитель сам пережив такі труднощі – його було заслано за те, що він був священиком, був віруючим, – додав владика. – Але ніщо не могло зломити його любові до Бога, його відданості Богу. Маючи глибоку і щиру віру в Бога, він усе вистраждав і стерпів».
Блаженніший Митрополит Онуфрій поділився своїми спогадами про святителя Євменія, якого бачив ще за життя, адже він свого часу рукопоклав у священика батька майбутнього Предстоятеля.
«Він був призначений на Чернівецьку кафедру в 1954 році. Після війни не вистачало священиків, але радянська влада не дозволяла рукопокладати у сан. Однак святитель зумів організувати пастирські курси, де рукопоклав багато молодих чоловіків у сан священика. Серед тих, хто прийняв рукопокладання від владики Євменія, був і мій батько. Я ще був тоді малий, але про владику Євменія йшла добра чутка. Батько розказував, що він був дуже благочестивий і любив дисципліну», — сказав Архіпастир.
Блаженніший владика навів зі слів свого батька такий приклад про благочестя і любов до ближніх святителя Євменія (Хорольського).
«Серед цих молодих чоловіків, які навчалися на пастирських курсах, були різні. І коли хтось із них чинив помилку, то владика його одразу відсилав у жіночий монастир на виправлення, – згадав він. – А то був голодний час, 1950-і роки. Як розказував батько, у тих, хто навчався на курсах, був лише батон хліба, який вони вживали протягом усього дня з водичкою. Того ж, кого відсилали до монастиря, добре годували, і він привозив для всіх зі свого «заслання» калачі, варення тощо. Такі заслання з любові владики Євменія були корисними для тих, хто мав виправитися, і духовно, і тілесно».
Предстоятель закликав кожного йти тим шляхом, яким пройшли всі святі нашої Церкви і зокрема святитель Євменій Житомирський, — шляхом преображення.
«Ми повинні жити так, щоб у нас було менше кроків назад, а більше кроків уперед у нашому духовному преображенні. І це духовне преображення ми повинні здійснювати постійно, нехай у малих, непомітних вчинках. Людина образила, прости їй, людина щось взяла в тебе і не віддає, прости її, — і ти здійсниш маленьке преображення своєї природи. Дай, Боже, щоб кожен із нас ішов цією дорогою і досягнув тої святості, якої досяг свт. Євменій, котрий сьогодні стоїть перед Престолом Божим і молиться, щоб Господь дав нам силу, мужність, твердість і непохитність у вірі», — підсумував владика.
Просмотров: 3379