«Слово Предстоятеля»: Про гріх осуду. Чому судити може тільки Бог, та коли осуд є корисним? (відео)

Осуд є прихованою формою гордині і дуже шкідливий для людини гріх. Є лише один випадок, коли осуд є корисним, – коли ми осуджуємо не ближнього, а себе самого. 

18 вересня 2021 року в ефірі телеканалу «Інтер» вийшов двадцять сьомий випуск нового сезону щотижневої програми «Слово Предстоятеля», в якій Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звертається з духовною настановою до глядачів. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Предстоятель розповів про гріх осуду, що є «прихованою формою гордині».

«Осуд – це коли ми іншим людям вішаємо негативні ярлики. Наприклад, говоримо, що той – п’яниця, той – злодій тощо. Святі отці говорять, що людина судить про інших в міру свої особистої зіпсованості», – зазначив він.

У підтвердження своїх слів Блаженніший владика навів одну притчу про те, як люди крізь призму власної зіпсованості судили про перехожого.

«Якось вночі йшов один чоловік, він дуже поспішав, – розпочав оповідати владика. – Блудник, побачивши, що чоловік поспішає вночі вулицею, сказав: “Це, певно, блудник, він поспішає вночі до жінки”. Побачив цього чоловіка злодій і сказав: “Це, напевно, злодій, він поспішає вночі, щоб щось вкрасти, бо вночі найзручніше”. Побачив цього чоловіка благочестивий і сказав: “Напевно, що цей чоловік поспішає на молитву, бо вночі молитва є найсильнішою”. А насправді цей чоловік ні на побачення, ні на крадіжку, ні на молитву не поспішав. Він просто працював у другу зміну і повертався пізно додому, а оскільки вночі вулиці безлюдні, то від страху він ішов швидким кроком».

За словами Архіпастиря, багато хто не вважає осуд за великий гріх, адже це не вбивство і не пограбування. «Насправді осуд – це дуже шкідливий гріх для людини. Святі отці говорять, що гріх осуду забирає мир і спокій з душі», – зауважив він.

Як зауважив Його Блаженство, всім нам, коли ми навчалися в школі, хотілося відчути себе в кріслі вчителя. Часто на перервах, як пригадав владика, і він сідав в учительське крісло, але при цьому відчував себе некомфортно та соромно, що вчитель застане зненацька його у своєму кріслі.

«Коли ми засуджуємо інших людей, то сідаємо навіть не в крісло вчителя, а – в крісло Творця і Судді Всесвіту. Судити всяке творіння може тільки Бог, який нас створив і перед лицем якого ми живемо, – додав Митрополит Онуфрій. – Якщо людина зробила щось недобре, згрішила, впала, – Бог у силах її виправити. Але коли ми бачимо людину, яка згрішила, і починаємо її осуджувати, то сідаємо в крісло Судді Всесвіту – і від цього губимо мир і спокій душі».

Предстоятель нагадав повчання святих отців, як правильно ставитися до людини, яка згрішила. «Навіть якщо ми знаємо, що людина дійсно згрішила, ми повинні сказати собі: “Він перед Богом впав, і Бог у силах його підняти. А якщо я буду його осуджувати, то покажу тим самим, що маю у собі цей гріх. Він завтра покається, а я, засуджуючи його, буду відповідати за цей гріх на Божому суді”», – дав він таку настанову.

Є лише один випадок, коли осуд є корисним для людини, як підкреслив Блаженніший владика, –  коли ми осуджуємо не ближніх, а себе: свої неправильні кроки, неправильні дії, неправильні думки. «Коли людина осуджує себе і просить в Бога прощення, то це корисно для неї, це корисно для її духовної чистоти, для її духовної досконалості і для її спасіння», – підсумував він.