23 вересня 2021 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Биківня – від території смерті до місця пам’яті», організована до 20-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». У заході взяли участь представники Української Православної Церкви: від Центру вивчення спадщини новомучеників і сповідників ХХ століття та Київських духовних шкіл ієромонах Митрофан (Божко) та історик, Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
В роботі конференції взяли участь дослідники з наукових та освітніх установ України та Польщі. Під час форуму науковці презентували та обговорювали результати своїх досліджень, котрі торкалися таких тем як Великий терор в загальному контексті репресивної політики СРСР, вивчення джерел з історії масових репресії в Україні, проблеми виявлення та дослідження таємних спецділянок НКВС у Биківнянському лісі та інших місцях масових поховань жертв репресій, постаті Биківнянського мартирологу, а також шляхи музеєфікації місць тоталітарних репресій.
З благословення ректора Київської духовної академії і семінарії єпископа Білогородського Сильвестра, викладач ієромонах Митрофан (Божко) у рамках панельного засідання «Постаті Биківнянського мартирологу» виступив з доповіддю на тему: «Священик с. Мала Стариця на Київщині Петро Васильович Малимон (1898–1937): життя та мучеництво за віру (за матеріалами слідчої справи)».
Сергій Шумило розповів на своїй особистій сторінці у фейсбук, що представив доповідь про невідомі імена Биківнянського мартирологу – 12 православних священиків з м. Бровари та Броварського району Київської області, які були розстріляні в катівнях НКВС наприкінці 1937 року. Доповідь базувалася на архівних матеріалах слідчих справ НКВС за 1937 р.
“Загалом, опрацював 109 слідчих справ по заарештованому духовенству лівобережної частини Київської області. Всі 109 священиків були заарештовані наприкінці 1937 – початку 1938 рр. З них за цей період були розстріляні у Києві в катівнях НКВС 52 священики, інші 57 священиків засуджені до різних термінів ув’язнення у радянських концтаборах, звідки більшість ніколи не повернулись. По суті це була планова масова і повна зачистка регіону від т.зв. “попівського елементу””, – написав історик.
Він звернув увагу, що до його досліджень додати весь Київ та інші райони Київської області, яких судили і розстрілювали Трійки НКВС, то цифри просто жахливі.
“Кожен раз, працюючи з матеріалами слідчих справ НКВС, серце біллю наливається, спокійно сприймати ці жахіття тих років неможливо”, – зазначив С. Шумило.
“Матеріали слідчих справ засвідчують, що розстріли священиків і простих громадян відбувались конвеєром, “пачками”, розстрілювали у підвалах о 24 годині ночі і потім трупи всіх розстріляних скидали у вантажівки, накривали брезентом і відвозили у Биківнянський ліс, де розташовувалась секретна спецділянка НКВС, на якій за високим парканом і колючим дротом викопували котловани, в які привезені трупи з вантажівок скидали мов сміття і закопували. За неповними даними всього в Биківнянському лісі за період з 1937 по 1941 рр. закопано від 60 до 100 тисяч розстріляних у Києві громадян”, – написав Шумило.
“На моє переконання, трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами проти людства, як Бабин Яр, Освенцим, Бухенвальд, Дахау, Сандармох і Катинь. Це святе місце, де поховані тисячі безневинних мучеників і страждальців, закатованих богоборчим комуністичним режимом в страшні роки сталінських репресій. Цю трагедію маємо пам’ятати і вшановувати пам’ять цих безневинних мучеників”, – підсумував історик.
Нагадаємо, 28 вересня у Київській духовній академії відбудеться науковий круглий стіл на тему: «Роль православного духовенства та віруючих у рятуванні єврейського населення від Голокосту під час Другої світової війни», який проводиться з нагоди 80-х роковин трагедії Бабиного Яру у Києві.
Просмотров: 183